"15" листопада 2021 р. Справа153/1514/21
Провадження2/153/321/21-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А. Г.
секретар судового засідання Сарафімовська Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років. Вказала, що 23.12.2014 між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що діти перебувають на її утриманні та проживають разом із нею. Відповідач ОСОБА_2 відмовляє їй у виділенні коштів на її утримання, якого вона потребує у першу чергу як матері, що забезпечує належний догляд за маленькою дитиною і позбавлена інших джерел доходів. Зазначила, що вона змушена просити допомоги у своїх батьків, у інших родичів, для того щоб забезпечувати потреби їхньої маленької дитини та свої мінімальні особисті потреби в одязі та харчуванні. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути із відповідача на її утримання у розмірі 2000 гривень щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_4 трьох років, стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу адвоката у сумі 3000 гривні.
Суд здійснює розгляд справи у порядку спрощеного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України.
Сторони про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 надала суду письмову заяву від 15.11.2021 за вх.№ , в якій просила справу розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений у порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України - судовою повісткою.
01.11.2021 за вх.№7221 відповідач ОСОБА_2 подав відзив. У своєму відзиві відповідач зазначив, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що він відмовляє їй у виділенні коштів на її утримання, яких вона потребує у першу чергу як матір, що забезпечує належний догляд за маленькою дитиною і позбавлена інших джерел доходів. З позовними вимогами, які викладені в позовній заяві частково не погоджується. Вказав, що сама позовна заява та її обґрунтування є не правдиве. Він завжди приймав і приймає матеріальну участь у утриманні дітей, постійно привозив та відсилав кошти позивачу як на її утримання так і на утримання дітей. Що спонукало останню звернутись до суду він сказати не може, адже все матеріальне забезпечення в сім'ї, перебуває на ньому і спору як такого між ними не виникало. В досудовому порядку врегулювати вказаний спір позивач не намагалась, що підтвердила позивач у цьому позові зробивши про це відмітку. Відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування, Пенсійного фонду України, вбачаються періоди, з якого по який період часу та, де саме він працював. На даний час офіційно не працевлаштований. Вказав, що він постійно намагається десь поїхати та заробити гроші. На даний час, позивач не приділяє достатньої уваги дітям і кошти не спрямовує дітям на їх утримання. Вказує, що позивач з часу їхнього одруження до теперішнього дня взагалі ніколи не працювала, як офіційно так і не офіційно і постійно з дітьми перебувала на його утриманні. Для підтвердження перерахування ним позивачу коштів на безпосереднє її та дітей утримання, надає копії квитанцій, якими підтверджено, що він зі своєї банківської картки на картку останньої перераховував кошти, а саме: 12.10.2021 - 3000 грн; 15.09.2021 - 2000 грн; 20.08.2021 - 500 грн; 05.08.2021 - 2000 грн; 05.08.2021 - 1100 грн; 05.08.2021 - 1500 грн. Крім того, перебуваючи на заробітках на території України, він приїздив і купував все необхідне, як позивачу так і дітям, що підтверджує те, що до звернення до суду він надавав належне утримання позивачу та дітям. Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого №9593, він в період часу з 13.10.2021 по 23.10.2021 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні №2 в КП «Хмельницька міська лікарня». Вказує, що він є не працюючим, був госпіталізований та перехворів пневмонією, має нерегулярний мінливий дохід. Зазначив, що він уже сплачує аліменти на утримання дітей і погоджується сплачувати утримання позивача по справі, однак виходячи з відповідної суми заробітку. Вказав, що стягнення з нього коштів на утримання дружини (позивача) в розумінні ст. 84 СК України, не є стягнення аліментів, а є правом дружини на утримання у разі проживання з нею дитини, а тому в даному випадку, не можуть бути застосовані положення ст. 79 СК України, ст. 191 СК України з часу пред'явлення позову, так як це є утриманням дружини, а не стягненням з нього аліментів. Крім того, вказав, що позивач має довести, що він маю змогу виплачувати їй таку допомогу. Зазначив, що стягуючи кошти на утримання дружини необхідно врахувати те, що він не має вказаної в позовній заяві, можливості сплачувати утримання позивачу у визначеному нею розмірі за вищевказаних обставин, а саме, що сплачує аліменти на утримання двох дітей, крім того постійно приймає участь у оплаті додаткових витрат на дітей, що підтверджено квитанціями, які додані ним до відзиву. У нього відсутнє постійне місце роботи, має тимчасовий мінливий дохід. На даний час важко перехворів і потребує багато часу на відновлення свого попереднього стану. Крім цього зазначив, що вказані позовні вимоги не можуть бути задоволені з часу подання позовної заяви до суду, а з моменту прийняття судом вказаного рішення про стягнення такого утримання, так як стягнення такого утримання не відноситься до негайного виконання. Вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень, оскільки позивачем не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, вказав, що написання позивачу такої позовної заяви за своєю вартістю може становити не більше 300 грн., так як складення позову не потребує окремих складнощів у її підготовці, зразок такої заяви є загальнодоступним в Інтернет ресурсі та зрозумілим. В разі відкриття спрощеного позовного провадження, позивач та його представник участь в судових засіданнях приймати не буде. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які він очікує понести у зв'язку з розглядом вказаної справи становить 3000 грн., тобто витрат на професійну правничу допомогу адвоката при поданні відзиву на позовну заяву а також при умові участі в судовому засіданні у фіксованій сумі 3000 грн, про що докази буде надано у встановленому законом порядку. Просив позовні вимоги ОСОБА_1 , до нього - ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн., в справі № 153/1514/21 - задовольнити частково, а саме стягнути з нього на користь позивача на її утримання, як матері з якою проживає дитина у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн., що місячно з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною трирічного віку. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заяви, клопотання: заявка позивача на отримання судових повісток за допомогою СМС-повідомлення; заява позивача про розгляд справи без її участі; відзив.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі, про що постановлено ухвалу окремим документом.
Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Із копії свідоцтва про шлюб, виданого 10.09.2019 встановлено, що ОСОБА_2 23.12.2014 зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».
Із копії свідоцтва про народження, виданого 04.11.2020 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ямпіль Вінницької області народився ОСОБА_4 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Із копії довідки, виданої старостою Русавського старостинського округу Могилів-Подільського району Вінницької області вих..№03-07.14/347 від 26.08.2021 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно проживає із своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 , але не зареєстровані за вказаною адресою.
Із копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого, встановлено, що з 13.10.2021 по 23.10.2021 ОСОБА_2 перебував в терапевтичному відділенні №2.
Із копії реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 28.10.2021 встановлено, що ОСОБА_2 на даний час не працює.
Із копій квитанцій встановлено, що ОСОБА_2 зі своєї банківської картки № НОМЕР_1 на картку № НОМЕР_2 перераховував кошти, а саме: 12.10.2021 - 3000 грн; 15.09.2021 - 2000 грн; 20.08.2021 - 500 грн; 05.08.2021 - 2000 грн; 05.08.2021 - 1100 грн; 05.08.2021 - 1500 грн.
Оцінюючи усі докази, що є у справі у їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що полягають у обов'язку чоловіка утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.
Відповідно до статті 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання підчас вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Аналіз даних положень сімейного законодавства дає підстави суду вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.
У добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Оскільки син сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досяг трьох років, суд має підстави для стягнення утримання з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до досягнення цією дитиною трьох років.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини;стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Заявлений позивачем розмір коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд вважає частково обґрунтованим, виходячи із наступного.
Позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини, самостійно утримує малолітню дитину, яка потребує витрат на харчування, одяг, відсутні докази про наявність у позивача інших доходів, а тому позивач потребує коштів на своє утримання.
Встановлено, що відповідач є працездатним, ним не надано доказів наявності у нього на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків та наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Оцінюючи майнове становище кожної сторони, суд вважає, що відповідач може і повинен надавати кошти на утримання позивачу у сумі 600 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років. В задоволенні іншої частини позову суд має підстави відмовити як в заявленій необґрунтовано.
Відповідно до ч.1 ст.79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, а оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів 21.09.2021 за вхід.№6085, тому суд має підстави для стягнення аліментів на утримання дружини з 21.09.2021.
З урахуванням наведеного, суд має підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Суд вважає недоведеними обставини, на які позивач в своєму позові посилається як на підставу позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, виходячи із наступного.
Позивачем не надано достовірних доказів в підтвердження факту сплати позивачем на рахунок адвоката сум коштів (платіжного доручення, прибуткового ордеру тощо), не надано доказів про обсяг роботи адвоката щодо надання правової допомоги саме у цій справі позивачу, розміру винагороди та терміну її оплати, не додано витягу із журналу адвокатської діяльності.
З урахуванням наведеного, суд має підстави відмовити у задоволені цієї частини позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач на підставі п.3 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду про стягнення аліментів на утримання дружини, а тому в порядку ст.141 ч.1 ЦПК України має підстави покласти судовий збір на іншу сторону та стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі ставки судового збору, встановленого п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", у сумі 908 гривень 00 копійок.
Відповідно до ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України у справі суд має підставу допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням наведених мотивів суд при вирішенні цього спору застосував такі норми права: ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст.ст.4, 84, 191 Сімейного Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 430 ЦПК України і на підставі ст.ст. 4, 84, 191 Сімейного Кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,місце жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_4 кошти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 600 (шістсот) гривень, щомісячно, починаючи з 21.09.2021 і до досягнення - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий А. Г. Любинецька-Онілова