Справа № 152/1390/21
3/152/674/21
іменем України
15 листопада 2021 року м. Шаргород
Справа №152/1390/21
Провадження №3/152/674/21
Суддя Шаргородського районного
суду Вінницької області - Славінська Н. Л.,
розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, дані паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - не відомі,
- за ч.1 ст.173-2 КпАП України,
встановив:
ОСОБА_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03.08.2021 року серії ВАБ №563067, обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, а саме в тому, що 03.08.2021 року близько 21 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до співмешканки ОСОБА_2 , зокрема висловлював на адресу останньої образи нецензурними словами, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої
Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено с. Джурин колишнього Шаргородського району Вінницької області.
Означена справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду Вінницької області на підставі ст.276 КУпАП.
Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області. Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.
Населений пункт - село Джурин входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.
Відтак, справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду.
Проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали, додані про протоколу, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
При розгляді адміністративного протоколу встановлено, що адміністративне правопорушення, згідно з протоколом серії ВАБ №563067 від 03.08.2021 року, ОСОБА_1 вчинено 03.08.2021 року, тоді як для розгляду він надійшов 15.11.2021 року.
Таким чином, встановлено, що адміністративний матеріал надійшов до Шаргородського районного суду для розгляду після спливу граничного строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті (ч.2 ст.38 КУпАП).
Отже, і на час розгляду справи в суді, і на час подання матеріалів справи до суду закінчився граничний строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , встановлений ст.38 КУпАП.
У правовому висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а щодо застосування статті 38 КУпАП, Верховний Суд зауважує, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, Верховний Суд у вказаній вище постанові здійснив логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП, яке дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Також, Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а зробив висновок, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Отже, суд приходить до висновку, що закінчення граничного строку накладення адміністративного стягнення є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії, що унеможливлює здійснення будь-яких заходів, спрямованих як на притягнення особи до адміністративної відповідальності, так і на встановлення наявності чи відсутності події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 ..
Днем виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , є 03.08.2021 року, тому, оскільки на момент розгляду справи в суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення, то, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки приписи ст.247 КУпАП є імперативними і чітко вказують на те, що суд повинен лише закрити провадження, не вирішуючи при цьому жодних інших питань, а п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, в тому числі наявності чи відсутності вини особи у його вчиненні, відсутності чи наявності події і складу адміністративного правопорушення у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення, то у зв'язку із закриттям провадження у справі внаслідок закінчення строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд не вирішує питання винуватості останнього, таке поєднання закриття справи з одночасним визнанням особи винуватою чи невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями.
Крім того, суд враховує вимоги ч.1 ст.284 КУпАП, відповідно до якої за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. На момент розгляду справи, коли закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не має права вчиняти процесуальні дії - здійснювати розгляд справи, дослідити докази і постановити рішення по суті.
Таким чином, приходжу до висновку, що справа підлягає закриттю відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з закінченням на момент надходження до суду адміністративного протоколу та, відповідно, на момент розгляду адміністративної справи строків накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , передбачених ст.38 КпАП України, оскільки строк притягнення останнього до адміністративної відповідальності закінчився 03.11.2021 року.
На підставі викладеного та керуючись п.7 ч.1 ст.247, ст.ст.38, 283, 284, 294 КпАП України,
постановив:
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Суддя: