"15" листопада 2021 р.
Справа №150/512/21
Провадження № 2/150/167/21
15 листопада 2021 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Короленко Ю.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання справу за ОСОБА_1 до Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького районного суду Вінницької області із позовною заявою до Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка останні роки свого життя проживала в Тиврівському будинку-інтернаті для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку. До 2005 року ОСОБА_2 , проживала в с. Березівка Могилів-Подільського району. ОСОБА_2 й мати позивача були в хороших стосунках, остання допомагала ОСОБА_2 по господарству та по догляду за сином, який мав інвалідність. ОСОБА_2 за життя склала заповіт на ім'я ОСОБА_1 і не повідомила позивача та його матір про це. В січні 2021 року працівники старостату с. Березівка повідомили позивача, що ними знайдено заповіт, який за життя склала ОСОБА_2 і у якому спадкоємцем усього майна визначено позивача ОСОБА_1 . Зазначає, що про наявність заповіту йому не було нічого відомо. Про наявність такого заповіту працівниками інтернату, де проживала ОСОБА_2 останні роки життя або Березівською сільською радою не було повідомлено. Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 1,867га, яка розташована на території Чернівецької селищної ради, Могилів-Подільського району. Звернувшись до нотаріальної контори за місцем смерті спадкодавця з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , позивачу було відмовлено з причини пропуску строків для прийняття спадщини. Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 19.10.2021 року було відкрито провадження у справі і призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 09.11.2021 року задоволено клопотання позивача (Вх.№2836/21-Вх.) про витребування від Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи відносно майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розгляд підготовчого провадження відкладено.
12.11.2021 року Чернівецькою державною нотаріальною конторою Вінницької області витребувані ухвалою суду докази додані до матеріалів справи.
Позивач в підготовче засідання не з'явився, подав заяву (№2914/21-Вх. від 15.11.2021) у якій просить справу розглянути у його відсутності, прийняти рішення по даній справі у підготовчому судовому засіданні, оскільки відповідач не заперечує проти задоволення позову . Також подав клопотання про доручення до матеріалів справи інформаційної довідки зі Спадкового реєстру щодо чинності заповіту ОСОБА_2 (№2916/21-ВХ від 15.11.2021) з доказами отримання вказаного доказу відповідачем.
Відповідач участь представника в судові засідання не забезпечив, в поданій заяві (Вх.№2831/21-Вх. від 09.11.2021) просить слухати справу за відсутність представника, проти позовних вимог не заперечують.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 82 роки (а.с. 6).
Як вбачається з довідки №633 від 08.10.2021, виданої Тиврівським обласним будинком-інтернатом для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала у будинку-інтернаті і була прописана за адресою АДРЕСА_1 , з 02 червня 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
02.07.2001 року ОСОБА_2 склала заповіт у присутності секретаря виконавчого комітету Березівської сільської ради, Чернівецького (Могилів-Подільського) району Вінницької області, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 , що мешкала на час складення такого заповіту в с.Березівка Чернівецького (Могилів-Подільського) району Вінницької області у випадку своєї смерті все своє майно заповіла ОСОБА_1 , 1967 року народження (а.с.7).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №66451433 від 16.09.2021, даний заповіт є чинний.
Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №107148, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,8670 га, яка розташована на території Березівської сільської ради Чернівецького (Могилів-Подільського) району Вінницької області (а.с. 10).
Звернувшись до приватного нотаріуса Смоляк Л.С. Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області про видачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 02.07.2001 складеного ОСОБА_2 , позивачу було відмовлено з причини пропуску шестимісячного терміну для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.12).
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що не знав про наявність такого заповіту та вказує, що на момент смерті ОСОБА_2 він працював та проживав у місті Одеса.
Дана обставина знаходить своє підтвердження у доданих до матеріалів справи доказах, зокрема, відповідно до копії трудової книги серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 в період з 14.05.2008 по 01.07.2014 роки працював у місті Одеса.
Доказів наявності інших спадкоємців за законом чи/та заповітом, які б прийняли спадщину, матеріали справи не містять і судом не здобуті. Зокрема, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 67250895 від 11.11.2021 вбачається, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 не заводилася.
Як встановлено судом, у шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки з 14.05.2008 по 01.07.2014 роки працював у місті Одеса, не знав ні про смерть ОСОБА_2 , ні про наявність заповіту на його особу.
Дані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи поважність пропуску шестимісячного строку необізнаністю про наявність заповіту.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов'язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Вказана правова позиція також висловлена в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 року по справі № 591/1271/18.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту, складеного ОСОБА_2 на його користь. а тому, враховуючи те, що відповідач позов визнав повністю, будь-чиї права чи законні інтереси рішенням суду порушені не будуть, позивачу можна визначити додатковий строк для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , терміном два місяці з дня вступу рішення в законну силу.
Відповідно до ч. 1 п.п. 2, 5, 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Приймаючи дане рішення, суд керується також принципом «пропорційності», який тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Суд, при винесенні даного рішення, враховує застосовуваний ним захід та переслідувану мету, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст.ст. 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці, для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Чернівецька селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області, місцезнаходження: вул. Святомиколаївська, 103/1, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район Вінницька область.
Суддя Кушнір Б.Б.