Іменем України
12 листопада 2021 року м. Кропивницький
справа № 404/7/21
провадження № 22-ц/4809/1629/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), суддів: Дьомич Л. М, Письменного О. А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2021 року у складі головуючого судді Іванової Л. А.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
04.01.2021 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 29.11.2019 у розмірі 119807,84 грн станом на 15.11.2020.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 29.11.2019. При цьому, при укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, що підтверджується копією паспорту споживчого кредиту. Одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України. Виконання відповідачем Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та надано відповідачу у користування кредитну картку. У подальшому відповідач ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 29.11.2019 року, отримав картку типу: Преміальна картка Platinum кредитний ліміт до 100 000 грн. Номер та строк дії отриманої кредитної картки зазначено у довідці про отримані картки. Отримання картки підтверджується фотографією клієнта із карткою, довідкою про отримані картки та випискою по рахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.5 Договору, на підставі якого відповідач ОСОБА_1 при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою Банку. Позивач також зазначив, що згідно з п. 2.1.1.2.12. Умов сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 74,4% - для преміальних карток Platinum, World Black Edition, Word Elite, Infinite, VISA Signature.
Зазначав, що свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбаченими Договором та в межах кредитного ліміту. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту, відповідно до умов Договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.
У порушення умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 15.11.2020 заборгованість за кредитним договором становить 119 807,84 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 98 342,92 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 21 464,92 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 листопада 2019 року в розмірі 98 342,92 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту наданої анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку взагалі не вбачається розміру отриманого ОСОБА_1 кредиту. При цьому, не містить і укладений між сторонами договір про надання банківських послуг від 29 листопада 2019 року, і строку повернення кредиту (користування ним).
Матеріали справи не містять підтвердження того, що станом на день підписання відповідачем анкети-заяви (29.11.2019 року) на зазначеному веб-сайті була розміщена та ж редакція «Умов і Правил надання банківських послуг», що і на день розгляду судом справи (24.05.2021 року), огляд судом веб-сайту не дає можливості встановити факту ознайомлення відповідача з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», викладеними на такому веб-сайті, а інформація, що розміщена на ньому має мінливий характер і залежить виключно від волевиявлення і дій позивача, тому у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання позивача про огляд веб-сайту.
Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, відтак позивач вправі вимагати захисту своїх прав - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оскільки у матеріалах справи відсутні об'єктивні докази того, що відповідач ОСОБА_1 звертався до Банку із заявою про розірвання договору, а так само із заявою про припинення дії укладеного між сторонами 29.11.2019 року Договору, не встановлено також, що такі дії були вчинені зі сторони Банку, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає стягненню з відповідача сума боргу за кредитним договором, яка становить 98 342,92 грн і складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
АТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення в частині відмовлення у задоволені вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Зазначено, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Звертає увагу, що позичальнику на підставі анкети-заяви відкрито картковий рахунок та видано преміальну кредитну картку «Platinum» № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт в розмірі 100 000.00 грн, що підтверджується банківською випискою по карті. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.5, Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Під час встановлення кредитного ліміту відповідача було належним чином ознайомлено з умовами кредитування та тарифами банку, що підтверджується особистим підписом Відповідача на паспорті споживчого кредиту від 29.11.2019 в якому чітко зазначено основні умови кредитування, у тому числі: тип кредиту; максимальна сума ліміту; строк договору та строк кредитування; спосіб та строк надання кредиту; процентна ставка в межах та поза межами пільгового періоду -37.2 % річ.: тип процентної ставки; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавня, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача: реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту;наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов'язань за договором, у т.ч.: розмір штрафу за прострочення більш ніж на 30 днів за обов'язковими платежами за карткою - 500 грн. + 5 % від суми заборгованості; підвищена процентна ставка, яка застосовується при невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту - 74.40 % річ, ін. В кінці довідки зазначено: "Підтверджую отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування". Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору.
Також вказує, що відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, отримував кредитні кошти з власної ініціативи ,а також здійснював частково погашення заборгованості по кредитному договору. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору.
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).
В паспорті споживчого кредиту та в тарифах банку з яким було ознайомлено відповідача зазначено процентна ставка, яка застосовується за межами пільгового періоду - 37,20 % річ та процентна ставка, яка застосовується при невиконані зобов'язань щодо повернення кредиту - 74,40 % річ.
Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, місцевий суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту в розмірі 21464,92 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК).
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 274 ЦПК України (ч.ч.1-2 ст. 274 ЦПК).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
Згідно наданої позивачем копії анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 29.11.2019 ОСОБА_1 погодився отримувати послуги АТ КБ «Приватбанк», бажаний кредитний ліміт не обрано, розміри відсоткової ставки, пені та комісії, штрафу у заяві не визначені, анкета-заява підписана ОСОБА_1 , що ніким не оспорюється (а.с. 15-16).
В анкеті-заяві ОСОБА_1 зазначено, що він згоден з тим, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг.
До позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту бізнес обслуговування індивідуальних VIP клієнтів, яка містить факсимільний підпис ОСОБА_1 (а.с.17-20).
До позовної заяви також долучено Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг, на яких відсутній підпис сторін договору (а.с. 21-42).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 15.11.2020 заборгував за кредитним договором - 119 807,84 грн, в тому числі: - заборгованість за тілом кредиту ( простроченим тілом кредиту) в розмірі 98 342,92 грн; - та за простроченими відсотками в сумі 21 464,92 грн (а.с.6-8)
З посиланням на виписку з особового рахунку ОСОБА_1 (а.с. 9-12), довідку про зміни кредитування (а.с. 13) банк стверджує, що відповідач користувалася двома кредитними картками, по яких змінювався кредитний ліміт: № НОМЕР_2 , виданою 29.11.2018, строк дії 11/19 № НОМЕР_3 , виданою 29.11.2019 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 11/22 року (а.с. 14).
Про рух коштів зазначено у наданій позивачем виписці по рахунку ОСОБА_1 за період з 29.11.2018 по 01.10.2020, станом на 16.11.2020 (а.с. 9-12).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В долученій до позову анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 29.11.2019 процентна ставка по кредиту не зазначена. Докази того, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов кредитного договору, зокрема розміру процентної ставки по кредиту, у матеріалах справи відсутні.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.11.2019, позивач послався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: http://privatbank.ua/, як невід'ємні частини спірного договору, однак цими Витягами, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яких із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці Умови та правила розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, якій суд повинен надати належну оцінку.
Вказаний висновок висвітлений у Постанові КЦС Верховного Суду від 16.09.2020 року за результатами розгляду справи № 200/5647/18, яку суд вважає за необхідне застосувати у розгляді цієї справи.
У наданому позивачем паспорті споживчого кредиту, який містить підпис ОСОБА_1 (а.с.20), зазначено декілька типів кредитного продукту, які відрізняються по сумі/ліміту кредиту, процентним ставкам, платежам за додаткові та сукупні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору, розрахунком орієнтовної загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, кількістю, розміром платежів та періодичністю внесення, тому достовірно встановити з даної інформації суму кредиту, процентні ставки, період кредитування не можливо, в зв'язку з чим, посилання позивача на те, що з ОСОБА_1 був укладений договір на користування карткою Platinum не підтверджено належними доказами.
Долучений позивачем паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Зазначена в паспорті інформація зберігає чинність та є актуальною лише до 14.12.2019, на підставі чого, наданий позивачем паспорт споживчого кредиту не може бути належним і допустимим доказом погодження між сторонами умов кредитного договору саме із зазначеним позивачем розміром відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
В свою чергу, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.11.2019, станом на 15.11.2020 становить 119 807,84 грн, яка складалася із заборгованості за тілом кредиту, в тому числі простроченим тілом кредиту в розмірі 98 342,92 грн, та заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 21 464,92 грн (а.с.8).
Дослідивши вказаний розрахунок заборгованості встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 погашено заборгованість за поточним тілом кредиту на суму 13 200,67 грн погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 9 107,90 грн, погашено заборгованість по нарахованим відсоткам в розмірі 3 205,52 грн та погашено заборгованість по простроченим відсоткам на суму 133,89 грн, що свідчить про те, що відповідач періодично вносив кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 98 342,92 грн кредитної заборгованості за кредитним договором від 29.11.2019, що відповідає сумі заборгованості за простроченим тілом кредита.
Вказаний розмір заборгованості за тілом кредиту був визначений в рішенні суду першої інстанції і рішення в цій частині сторонами не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, в оскаржуваній частині суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права повно і всебічно дослідив обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх доводів, надані докази, дав їм належну правову оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і застосував норми закону, що їх регулює, правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, у зв'язку з недоведеністю та безпідставністю цих вимог.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, які зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення, та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, колегією суддів відхиляються, оскільки вимоги щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками у зазначеному позивачем розмірі не ґрунтуються на доказах і є безпідставними з урахуванням вказаних норм матеріального права, що були правильно застосовані судом першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскарженій частині - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.
Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.
Керуючись ст. 7, 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді С. М. Єгорова
Л. М. Дьомич
О. А. Письменний