15.11.2021 Справа № 756/6710/21
Справа пр. № 2/756/4363/21
ун. № 756/6710/21
12 листопада 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шлапака Р.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
представник відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
У квітні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів та пені за прострочення їх сплати.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час шлюбу з ОСОБА_3 , у неї народився син ОСОБА_5 .
Постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у справі № 756/11775/19 з відповідача ОСОБА_3 стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1500,00 грн щомісячно, починаючи з 19 грудня 2014 року і досягнення дитиною повноліття.
Однак, як зазначила позивач, з моменту ухвалення постанови суду апеляційної інстанції значно зріс рівень цін на предмети першої необхідності, а відтак визначений судом розмір аліментів не дозволяє у повній мірі забезпечити потреби дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Наведені обставини, на думку ОСОБА_1 , є підставою для збільшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання їх сина ОСОБА_5 , а тому просила суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини у сумі 2500,00 грн щомісячно.
Також позивач стверджувала, що з вересня 2019 року до лютого 2020 року ОСОБА_3 не сплачував аліменти на утримання доньки, допустив заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01 лютого 2020 року становила 25500,00 грн. Указана заборгованість досі повністю сплачена відповідачем.
З цих підстав ОСОБА_1 , покликаючись на норму ст. 196 СК України, просила суд стягнути з ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01 вересня 2019 року до 01 лютого 2020 року у сумі 22275,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що після розірвання шлюбу з позивачем вони продовжують проживати разом з їх сином у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 добровільно надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , а також сплачував за житлово-комунальні послуги, самостійно придбавав побутову техніку, якою користуються всі мешканці квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач стверджував, що, зважаючи на його матеріальне становище, він не зможе сплачувати аліменти у сумі 2500,00 грн на місяць.
Також ОСОБА_3 вказував на те, що відсутня його вина у несплаті заборгованості за аліментами.
З цих підстав відповідач просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову.
У відповіді на відзив позивач наголосила, що у добровільному порядку відповідач не надає коштів на утримання сина. Крім того, ОСОБА_6 зауважила, що відповідач достовірно знав, що постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у справі № 756/11775/19 з нього стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , проте у добровільному порядку не виконував її. Це свідчить про наявність вини ОСОБА_3 у несплаті заборгованості за аліментами.
Відповідач у запереченні зазначив, що доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, не спростовують його обґрунтування заперечень проти позову, наведені у відзиві.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог.
Заслухавши вступні слова сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи № 756/6710/21, матеріали справи № 756/11775/19, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_5 . Батьком дитини є відповідач у справі ОСОБА_3 (а. с. 48).
Ст. 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини
За положеннями ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 78-ХІІ, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За приписами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року у справі № 756/11775/19 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її позову до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 (а. с. 51-53). Постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_3 стягнуто на її користь аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1500,00 грн щомісячно, починаючи з 19 грудня 2014 року і досягнення дитиною повноліття (а. с. 54-59).
За приписами ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зазначив, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Аналіз норми ст. 192 СК України дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів (постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року № 565/2071/19).
Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Стягуючи з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1500,00 грн щомісячно, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дохід відповідача становить 4600,00 грн - 5060,00 грн на місяць, на підтвердження чого відповідачем було надано довідку про доходи від 17 вересня 2019 року № 7, видану ПП "Дентлцентр", в якому ОСОБА_3 працює лікарем-стоматологом (а. с. 56, 190). У цій довідці вказано, що загальна сума доходу ОСОБА_3 за період з 01 березня до 31 серпня 2019 року складає 28530,00 грн.
Натомість у довідці про доходи від 13 липня 2021 року № 1 зазначено, що дохід ОСОБА_3 за період з 01 січня до 30 червня 2021 року становив 37900,00 грн, що свідчить про те, що заробіток відповідача зріс до 6400,00 грн на місяць (а. с. 106).
Наведене свідчить про те, що матеріальне становище ОСОБА_3 покращилося.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов'язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто щодо обставин, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідач не довів з покликанням на належні, допустимі та достовірні докази, що погіршився стан його здоров'я чи його матеріальне становище, відбулась зміна його сімейного стану.
Ураховуючи наведене, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність на його утриманні інших непрацездатних осіб, виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, суд приходить до висновку про те, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , має становити 2000,00 грн на місяць з наступною індексацією відповідно до закону, оскільки, на думку суду, саме такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дитини її мати ОСОБА_1 , є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 23 постанови пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у випадку задоволення судом позову про зміну розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, аліменти у сумі 2000,00 грн щомісячно, слід стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 пені за прострочення сплати аліментів суд зазначає таке.
03 червня 2020 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконання постанови Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у справі № 756/11775/19 (а. с. 176-177).
Постановою головного державного виконавця головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубаса А.М. від 12 червня 2020 року відкрито виконавче провадження № 6230867 з виконання постанови Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у справі № 756/11775/19 (а. с. 172-173).
Ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 71 цього Закону розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 4 ст. 71 цього Закону).
Відповідно до довідки державного виконавця від 02 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів за період з 01 вересня 2019 року до 01 лютого 2021 року становила 25500,00 грн (а. с. 142-143).
Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 Об'єднана палата Касційного цивільного суду у складі Верховного Суду тламачачи норми ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України зробила висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України).
Таким чином, стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з ч. 1 ст. 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Відповідно до довідки від 18 серпня 2021 року б/н, виданої ПП "Дентлцентр", 05 січня 2021 року це підприємство отримало копію постанови головного державного виконавця головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубаса А.М. від 23 вересня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3 , після чого ПП "Дентлцентр" почало здійснювати відрахування з заробітної плати відповідача у рахунок сплати аліментів та погашення заборгованості з їх виплати (а. с. 107).
Водночас судом з'ясовано, що справа № 756/11775/19 розглядалась Київським апеляційним судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Також у згаданій справі відсутні докази отримання відповідачем копії постанови суду від 14 травня 2020 року, а також інші докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 був проінформований про ухвалену Київським апеляційним судом постанову. У матеріалах виконавчого провадження № 6230867 немає доказів, які б засвідчували отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження чи інших документів виконавчого провадження. Отже, зібрані у справі докази спростовують доводи позивача щодо того, що ОСОБА_3 знав про ухвалену Київським апеляційним судом постанову від 14 травня 2020 року у справі до отримання ПП "Дентлцентр" 05 січня 2021 року постанови державного виконавця про звернення про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3 та ухилявся від виконання судового рішення про стягнення з нього аліментів.
Наведені обставини свідчать про відсутність винних дій ОСОБА_3 , які призвели до виникнення заборгованості за аліментами.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову в частині стягнення з ОСОБА_3 пені за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір у сумі 908,00 грн в дохід держави.
Керуючись до ст. ст. 182, 192 СК України, ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Андрейчук
Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2021 року.