Справа № 756/14186/21
Провадження № 3/756/7252/21
05 листопада 2021 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 вересня 2021 року, близько 20 год. 40 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані сп'яніння у громадському місці біля будинку 59А по вул. Героїв Сталінграду, в м. Києві, висловлювався нецензурною лайкою, демонстрував статеві органи, розмахував лопатою, чіплявся до перехожих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КпАП України.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України), за адресою місця проживання, повідомленою поліцейському ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття.
Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38, 277 КпАП України.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 173 КпАП України дії особи можуть бути кваліфіковані за цією статтею у випадку вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона ст. 173 КпАП України виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання тощо.
До інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, які складають об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, відносяться дії, для яких характерним є ігнорування встановлених в суспільстві норм моралі і правил поведінки, зокрема і знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №214141, рапортом та поясненнями, що містяться в матеріалах справи.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КпАП України.
Згідно зі ст. 23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують покарання правопорушника судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, з метою виховання, запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 173 КпАП України.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 гривень.
Керуючись статтями 33, 40-1, ст. 173 КпАП України, суд,
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень 00 коп.
Стягнути судовий збір з ОСОБА_1 в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя М.М. Ткач