"15" листопада 2021 р.
м. Київ
справа № 755/11154/21
провадження № 2/755/7731/21
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційни банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 11 010,11 грн. за кредитним договором №б/н від 22.06.2018 року.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем по справі - ОСОБА_1 22.06.2018 року був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, у зв'язку із чим станом на 14.06.2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 11 010,11 грн., яка складається з: 9 656,62 грн. - заборгованість за кредитом; 1 353,49 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
01 жовтня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_1 , не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачами заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України).
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав: копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписану відповідачем; Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/; розрахунок заборгованості за договором №б/н від 22 червня 2018 року.
Відповідно до пункту 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.
При цьому позивач не надав суду підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Також суду не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дату вручення картки відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості.
Згідно встановлених судами обставин та досліджених доказів, на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписану ОСОБА_1 .
Разом з тим, вказані документи не підтверджують умов кредитування та розміру заборгованості по процентам.
Як вбачається з матеріалів справи, ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача.
Анкета-заява містять лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію.
Анкета-заява не містять даних про умови кредитування, в ній відсутня відмітка про те, яку картку відповідач просив видати.
03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа № 342/180/17).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду є обов'язковими до врахування судом.
Крім того, АТ КБ «Приватбанк» посилалося на те, що 22.06.2018 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір та, відповідно, погоджено всі його істотні умови, проте, паспорт споживчого кредитування взагалі не долучено до матеріалів справи.
Розрахунок заборгованості також не є документом, який може підтверджувати умови кредитування. При цьому, суд враховує, що в розрахунку відсутнє зазначення який саме працівник банку його склав та його посада.
Крім того, до позову АТ КБ «ПриватБанк» було додано виписку з рахунку відповідача (а.с. 109-113). Проте, виписка з рахунку не підписана уповноваженою особою банку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача заборгованості по процентам.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства Комерційни банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до часткового задоволення, та присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 22 червня 2018 року за тілом кредиту у розмірі 9 656,62 грн.
В порядку статті 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 997,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 207, 626, 628, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційни банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-Д) заборгованість за кредитним договором від 22 червня 2018 року у розмірі 9 656,62 грн. та судовий збір у розмірі 1 996,60 грн., а всього на загальну суму 11 654 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 22 копійки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 листопада 2021 року.
Суддя: В.І. Галаган