"15" листопада 2021 р.
м. Київ
справа № 755/18928/21
провадження № 2-о/755/666/21
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Порядок державної реєстрації народження дитини врегульованим розділом 3 Сімейного кодексу України, статтею 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 02.12.2010 року та Главою 1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Мін'юсту від 24.12.2010 р. №3307/5).
Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Разом з тим, в матеріалах заяви відсутні докази звернення заявника до органів реєстрації актів цивільного стану із заявою про реєстрацію народження дитини.
Крім того, згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, заявник зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Таким чином, на виконання вимог діючого сімейного законодавства, заявником має бути надано докази звернення у встановленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану, зокрема, до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), із заявою про реєстрацію факту народження дитини, а також докази відмови Органу у здійсненні такої реєстрації, ураховуючи, що судові органи не виконують функції інших державних установ та не наділені правом підміни обов'язків інших державних установ.
Відповідно до положення ч. 11 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І.Галаган