Справа № 755/17923/21
про залишення позовної заяви без руху
"12" листопада 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд розірвати шлюб між сторонами та залишити малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати з позивачем.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява в частині вимоги про визначення місця проживання дитини, не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).
Відповідно до змісту ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В розрізі даних правовідносин об'єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Разом з тим, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо визначення місця проживання малолітньої дитини сторін (звернення до уповноваженого органу щодо захисту прав та законних інтересів малолітньої особи з вимогами про визначення місця проживання дитини з позивачем, відмови Органу в задоволенні таких вимог позивача за наявності між сторонами спору з приводу місця проживання дитини), не долучені докази на підтвердження таких обставин. Більш того, позовна заява взагалі не містить викладення обставин та зазначення доказів за вказаною вимогою.
Крім того, суд звертає увагу позивача на вимоги ч.1 ст. 188 ЦПК України, в якій зазначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пункту 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 908,00 грн.
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. Однак прохальна частина позовної заяви фактично містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, а саме, - про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.
За змістом вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, судовий збір, який підлягає сплаті, за вимогами немайнового характеру становить 1 816,00 грн (908,00 грн*2).
На виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 908,00 грн.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду позовну заяву, із викладенням обставин та правового обґрунтування щодо порушення відповідачем її прав за вимогою про визначення місця проживання дитини, з долученням до позовної заяви оригіналу квитанції про доплату судового збору в розмірі 908,00 грн, у разі залишення вимоги позову про визначення місця проживання дитини.
Також суд вважає за необхідно роз'яснити, що в разі наявності у позивача наміру звернутися до суду лише з вимогою про розірвання шлюбу, позивач має подати до суду виправлену позовну заяву із зазначенням лише такої вимоги позову.
До виправленої позовної заяви необхідно додати її копію та копії доданих до неї документів для направлення відповідачу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.