Справа № 755/3208/21
"09" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Ганжа Д.О.,
за участі
позивача - відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
представника позивача - відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
відповідачки - позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3
представника відповідачки - позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
відповідачки ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 755/3208/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_6 вернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягнуто за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/14119/15-ц на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ј частини від всіх видів заробітку до 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) та про зменшення розміру аліментів, які встановлено судовим наказом Дніпровського районного суду міста Києва у праві № 755/3206/20 від 06.03.2020 року на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ј частини від всіх видів заробітку до 1/6 частини.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12.08.2015 року у справі № 755/14119/15-ц було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та стягнуто аліменти з позивача на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від всіх видів доходу. Після припинення фактичних шлюбних відносин та вирішення спору по аліментах у позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ще одна дитина - ОСОБА_8 , з матір'ю якої ОСОБА_5 у позивача відносини не склалися. За зверненням останньої до Дніпровського районного суду міста Києва в березні 2020 року було видано судовий наказ про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_8 у розмірі ј частини від всіх видів доходу. Станом на сьогодні ОСОБА_1 сплачує аліменти на двох дітей у розмірі Ѕ частини від усіх видів доходу внаслідок зміни сімейного стану, що серйозно ускладнює його майнове становище.
Зазначено, що позивач цілком розуміє і усвідомлює свій обов'язок щодо утримання дітей, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості по аліментах, але станом на сьогодні позивач опинився у таких життєвих обставинах, які унеможливлюють сплату аліментів у встановлених судами розмірах, що дорівнює половині його заробітної плати, тому змушений звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів до 1/6 частини від заробітної плати на кожну дитину.
Ухвалою суду від 22.02.2021 року позов було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали (а.с. 21, 22).
Ухвалою суду від 24.03.2021 року відкрите провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 28.04.2021 року (а.с. 31, 32).
13.05.2021 року до суду від відповідачки ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 надійшов зустрічний позов, за вимогами якого просить збільшити ОСОБА_1 розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва 12.08.2015 року у справі № 755/14119/15-ц у розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу) до 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу).
Вимоги зустрічного позову обґрунтовано тим, що на даний час встановлений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва 12.08.2015 року у справі № 755/14119/15-ц розмір аліментів не задовольняє основні потреби дитини через те, що донька подорослішала, а також навчається за кордоном, що потребує більш значних витрат на її утримання, що підтверджується спільною заявою батьків про надання згоди на виїзд дитини за кордон, її візою з відмітками про перетину кордону та учнівським посвідченням. Розмір аліментів, який отримує ОСОБА_9 від ОСОБА_1 не може забезпечити належний рівень утримання дитини, при тому, що у відповідача значно покращився майновий стан і він має можливість належним чином утримувати свою доньку (а.с.51-54).
20.05.2021 року до суду від відповідачки ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 надійшов відзив на основний позов з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Зазначено, що зміна сімейного стану не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів; про погіршення матеріального стану позивач не надав жодних доказів, крім того, нещодавно позивач придбав новий елітний автомобіль, що свідчить лише про намагання уникнути свого обов'язку по утриманню дитини; донька ОСОБА_9 навчається за кордоном, що тягне за собою збільшення витрат на її утримання (а.с. 62-64).
У відзиві на позов представником відповідачки ОСОБА_3 були поставлені питання ОСОБА_1 відповідно норми частини 1 ст. 93 ЦПК України (а.с. 64).
Ухвалою суду від 14.06.2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про прийняття зустрічного позову було задоволено, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини прийнято до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, здійснено перехід розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 13.07.2021 року о 14 год. 00 хв. (а.с. 75).
02.07.2021 року до суду від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_10 надійшов відзив на позов ОСОБА_3 з проханням відмовити у задоволенні зустрічного позову з посиланням на те, що твердження позиваки за зустрічною позовною заявою щодо значного покращення майнового стану ОСОБА_1 є необґрунтованими і недоведеними жодними доказами, за останні роки не відбулось ніяких суттєвих змін його майнового стану. Донька ОСОБА_1 . ОСОБА_11 перебуває на навчанні у Польщі з 10.08.2018 року по 10.08.2021 року, тому знаходження її на навчанні за кордоном ще з 10.08.2018 року жодним чином не впливало на аліментні зобов'язання ОСОБА_12 , так як колишня дружина з цим питанням не зверталась до суду або інших компетентних органів. У ОСОБА_1 є ще одна малолітня дитина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якої стягуються аліменти за судовим наказом у розмірі ј частини від всіх доходів ОСОБА_1 , тому задоволення зустрічних позовних вимог призведе до підвищення і без того завищеної суми аліментів на обох дітей у розмірі Ѕ частини від усіх доходів, що внаслідок зміни сімейного стану серйозно ускладнило майнове становище ОСОБА_1 (а.с. 81- 83).
26.07.2021 року від представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 до суду надійшла відповідь з додатками на поставлені ОСОБА_3 питання.
У відповіді зазначено, що ОСОБА_1 купував автомобіль Форд Фієста 2017 в аварійному стані, який було відремонтовано і продано та за ці кошти в червні 2020 року був придбаний автомобіль Рейндж Ровер 2006 року випуску, що також потребував ремонту. На сьогоднішній день позивач відремонтував вказаний автомобіль та його використовує. Під судовим арештом у зв'язку з поділом майна з ОСОБА_3 знаходяться два автомобілі, один з яких у ОСОБА_1 - Мерседес 1998 р.в., який фактично не підлягає ремонту. Позивач працює та проживає за містом в недобудованому будинку, оскільки ОСОБА_3 свідомо перешкоджає ОСОБА_1 в користуванні його майном, тому позивачу потрібен засіб для пересування. Майно ОСОБА_1 не купувалось. Розмір зарплати залежить від виконання показників КРІ, тому заробітна плата різна але тримається на одному рівні. Протягом останнього року ОСОБА_3 отримала від позивача на дитину суму 112279,36 грн. Також позивач перераховує додаткові гроші дитині на її картковий рахунок (а.с. 91, 92).
Ухвалою суду від 24.09.2021 року закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні (а.с. 132).
В судовому засіданні позивач, який є відповідачем за зустрічним позовом, та його представник ОСОБА_2 просили основний позов задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову, надали пояснення викладені у позовній заяві та у відзиві на зустрічний позов.
Відповідачка ОСОБА_3 , яка є позивачкою за зустрічним позовом, та її представник ОСОБА_4 просили відмовити у задоволенні первісного позову, посилаючись на його недоведеність, та задовольнити зустрічний позов з викладених у ньому підстав.
Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні первісного позову, пояснила, що батько має допомагати своїй дитині.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що позивач є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 9, 12).
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12.08.2015 року у справі № 755/14119/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.07.2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10, 11).
Судовим наказом Дніпровського районного суду міста Києва від 06.03.2020 року у справі № 755/3206/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі ј частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24.02.2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За нормою пункту 4 частини 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13.
Звертаючись до суду з первісним позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилася друга дитина - ОСОБА_13 , при цьому аліменти він сплачує на двох дітей по ј частці доходу на кожну дитину, що загалом становить Ѕ частину доходів, при цьому просить зменшити розмір аліментів до 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно норми ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Позивач ОСОБА_1 посилається на його зміну сімейного стану, матеріальне становище та неможливість сплачувати аліменти у розмірах визначених судовими рішеннями.
Отже, виходячи з вимог чинного законодавства, обставини визначені ст. 192 СК України щодо зміни розміру аліментів, повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із вказаних норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Стороною позивача за первісним позовом суду надано копії договору від 16.01.2020 року про купівлю автомобіля Форд Фієста вартістю 124 160 грн. (а.с. 93, 94), рахунку ТОВ «Віннер Автомотів» № 1047546 від 17.08.2018 року складеного на замовлення ТНТ Україна ТОВ на ремонт автомобіля Форд Фієста на суму 293 024,84 грн. (а.с. 95-97), договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8047/2020/1977007 від 07.03.2020 року про відчуження ОСОБА_1 автомобіля Форд Фієста за ціною 260 000 грн. (а.с. 98, 99), договору від 16.06.2020 року про купівлю ОСОБА_1 автомобіля Рейндж Ровер за ціною 200 000 грн. (а.с. 100, 101), довідки про заробітну плату за період з червня 2020 року по травень 2021 року (а.с. 102), відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 2 кварталу 2018 року по 2 квартал 2021 року (а.с. 122-124), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_14 із записом про те, що вказана особа не є власником автомобіля КІА 2013 року випуску (а.с. 125, 126).
За повідомленням Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 24.06.2019 року, на ім'я ОСОБА_1 станом на 24.06.2019 року зареєстровані наступні транспортні засоби: Мерседес Бенц, 1998 року випуску, дата реєстрації 11.04.2012; Daihatsu Sirion, 2006 року випуску, дата реєстрації 18.12.2007; Harley-davidson, 1998 року випуску, дата реєстрації 27.03.2014; KIA Sportage, 2013 року випуску, дата реєстрації 03.03.2016 (а.с. 113).
З пояснень позивача ОСОБА_1 , автомобілі Мерседес-Бенц та Daihatsu Sirion були набуті у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 та є предметом спору у справі про поділ майна подружжя, що не заперечувалось останньою. Виходячи з дати реєстрації 27.03.2014, мотоцикл Harley-davidson позивачем був набутий до моменту звернення ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, оскільки такий позов був поданий 21.07.2014 року (а.с. 10), тобто це майно було придбане до моменту спірних правовідносин, тому судом не враховується.
Отже, після стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дитини з пояснень ОСОБА_1 він набув у власність у червні 2020 року автомобіль Рейндж Ровер за отримані кошти від попередньо проданого автомобіля Форд Фієста, на підтвердження чого надав копії укладених правочинів; також позивач з 03.03.2016 року є власником автомобіля КІА, при цьому доказів про перереєстрацію транспортного засобу КІА на іншу особу ОСОБА_1 суду не надано.
Судом встановлено, що позивач працевлаштований, щомісячно отримує доходи у виді заробітної плати.
З наявних у справі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 виданої 23.06.2021 ТОВ «ТНТ Україна» за період з червня 2020 року по травень 2021 року та Відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.08.2021 ОСОБА_15 за період з 2 кварталу 2018 року по 2 квартал 2021 року не вбачається погіршення майнового стану позивача.
Після винесення судового наказу від 06.03.2020 року про стягнення аліментів на другу дитину позивач погодився з присудженим судом розміром аліментів та сплачував аліменти на двох дітей.
На підтвердження вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 надана копія нотаріально посвідченої заяви сторін по справі за зустрічним позовом від 07.06.2018 року у якій серед іншого надано згоду на тимчасову поїздку до Республіки Польща та інших країн Шенгенської угоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що пов'язано з її перебуванням, навчанням у Польщі в період з 10 серпня 2018 року по 10 серпня 2021 року (а.с. 55) та копії двох документів на іноземній мові без перекладу на державну мову (а.с. 56, 57).
Наявність обставин, що мають істотне значення, для збільшення розміру аліментів позивачка за зустрічним позовом не довела належними доказами, а її посилання щодо навчання дитини за кордоном відноситься до додаткових витрат на дитину, що врегульовано нормою ст. 185 СК України.
Також не є істотними та достатніми для збільшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів факт відчуження та набуття позивачем у власність автомобілів.
За правилами частини 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд не вбачає законних підстав для зменшення чи збільшення розміру аліментів, передбачених ст. 192 СК України, оскільки належних, допустимих та достатніх доказів того, що з моменту винесення судових рішень суттєво погіршився матеріальний стан позивача, у тому числі у зв'язку з народженням дитини, чи покращився матеріальний стан ОСОБА_1 , через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі чи має змогу сплачувати аліменти у більшому розмірі, суду не надано.
Відтак, суд приходить до висновку, що основний та зустрічний позов задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача за первісним позовом та позивачку за зустрічним позовом, оскільки у задоволенні обох позовів відмовлено.
Керуючись ст. ст. 141, 150, 180, 181, 182, 192 СК України, ст. 15 ЦК України, ст. ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 82, 89, 95, 133, 141, 161, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачка (позивачка за зустрічним позовом) - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідачка (третя особа за зустрічним позовом) - ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 15.11.2021 року.
Суддя