ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18998/21
провадження № 3/753/8502/21
"12" листопада 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 04.09.2021 о 22 год. 01 хв., в м. Києві, по вул. Ахматової, 17, керуючи автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався у безпечності маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «SEAT», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень ТЗ.
Також, ОСОБА_1 04.09.2021 о 22 год. 01 хв., в м. Києві, по вул. Ахматової, 17, керуючи автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП з автомобілем «SEAT», д.н.з. НОМЕР_2 , місце ДТП залишив.
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, справа була призначена до розгляду неодноразово, однак правопорушник не з'явився до суду, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Разом з тим, до суду з'явився потерпілий ОСОБА_2 , який підтримав свої письмові пояснення, надані при оформленні ДТП, та показав, що 04.09.2021 біля 22 год. 00 хв. сидів у власному автомобілі «SEAT», д.н.з. НОМЕР_2 , коли відчув сильний удар в задню частину автомобіля. Вийшовши з автомобіля він побачив, що водій автомобіля «Toyota», рухаючись заднім ходом здійснив дорожньо-транспортну пригоду. Водій цього автомобіля також вийшов з нього, подивився на автомобіль потерпілого, сказав, що все нормально, сів за кермо свого автомобіля і поїхав з місця пригоди. Потерпілий ОСОБА_2 викликав на місце ДТП працівників поліції, а також зателефонував в службу таксі "577", якій належав автомобіль «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , і повідомив диспетчера про виниклу ситуацію. Через деякий час йому зателефонував водій цього автомобіля і в якості компенсації за пошкодження автомобіля запропонував пиво. Оскільки потерпілий відмовився від такої пропозиції, водій поклав слухавку. На місце вчинення ДТП він також не повернувся.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.10 «А» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Диспозицією ст. 122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.
Аналізом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, встановлено обов'язковість наявності двох взаємопов'язаних умов, які визначають подію: 1) дорожньо-транспортної пригоди; 2) доведеність обставин залишення водієм, причетним до її виникнення, місця ДТП.
Оскільки факт залишення ОСОБА_1 місця ДТП є доведеним, доказів в спростування відсутності у нього умислу на залишення місця ДТП ним не надано, суд приходить до висновку про дійсність порушення ним п. 2.10 «А» ПДР України.
Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Приймаючи до уваги викладене, дослідивши зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП за ознаками: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; та ст. 122-4 КУпАП за ознаками: залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.10 а, 2.3 б та 16.6 Правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААБ №326126 та серії АББ №326127, схемою місця ДТП, поясненнями, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є домірним скоєному.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У зв'язку з викладеним, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення його від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Об'єднати справу № 753/18998/21 (провадження № 3/753/8502/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП зі справою №753/18997/21 (провадження № 3/753/8501/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі № 753/18998/21 (провадження № 3/753/8502/21).
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 (двухсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визначити у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 (двухсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 гривень.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя В.Л. Котвицький