ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16993/21
провадження № 2/753/8390/21
"08" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянув в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У серпні 2021 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач) про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований такими обставинами. Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 26.08.2016 Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1239. Від шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх років відносини подружжя поступово погіршувались. В результаті чого, між сторонами зникло взаєморозуміння, розійшлися погляди на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення домашнього господарства. Будь-які їх спроби в свій час примиритись не дали бажаних результатів. Таким чином, на сьогоднішній день збереження сім'ї стало неможливим і з 2019 року фактично шлюбні відносини припинилися. Подружжя проживає окремо та не веде спільного господарства.
Ухвалою від 10.09.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 08.11.2021.
Позивач подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності.
22.10.2021 відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, однак до суду він не з'явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав.
Зважаючи на викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до положень частини 8 статті ЦПК України.
Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 26.08.2016 Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1239 (а.с. 7).
Подружжя має малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
З позовної заяви вбачається, що шлюб сторін існує формально: сторони не підтримують шлюбно-сімейних відносин, не ведуть спільного господарства та проживають окремо.
Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження…є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість… (частини 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України).
За приписом частини 2 статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач жодних заперечень проти позову не надав, суд дійшов висновку, що між сторонами існує стійкий розлад подружніх стосунків і подальше збереження шлюбу, який наразі існує лише формально, суперечить інтересам позивача.
На підставі викладеного, керуючись статями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 26.08.2016 Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1239, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908,00 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп: невідомо.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: