П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2230/21
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І. О.,
суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Міністерства оборони України, в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Міністерства оборони України, в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району, Міністерство оборони України, в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовцям Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Міністерства оборони України, в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону (далі - ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону), в якому, з урахуванням уточнень, просив:
визнати протиправними дії житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону щодо відмови у визначенні кандидатом на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення;
визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, викладене у протоколі № 1 від 19 червня 2020 року;
зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, повторно розглянути рапорт про надання згоди на отримання грошової компенсації за належне житло від 03.06.2020 за вх. № 2315, клопотання від військової частини НОМЕР_2 від 05.06.2020 №1383 та у відповідності до абзацу 2 п. 5 розділу VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за №1020/32472, прийняти відповідне рішення про надання грошової компенсації з урахуванням висновків суду по даній справі.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Конституцією України, абзацом 1 пункту 18 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551 - ХІІ), абзацом 2 пункту 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі - Порядок №1081), пунктом 2 розділу IV Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 (далі - Інструкція №380), Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728 (далі - Порядок №728) визначено його право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Водночас на підставі протокольного рішення житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону від 19.06.2020 №1 та наказу начальника Білгород-Дністровського гарнізону від 25.06.2020 №15 житлова комісія гарнізону визначила кандидатом, згідно вимог пункту 3 Порядку №1081, на отримання грошової компенсації в розмірі 20% від Б-Дністровського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки - підполковника ОСОБА_4 (інвалід II групи), вислуга 24 роки, на склад сім'ї 3 (три) особи (він, дружина, син), а також вирішила клопотати щодо виділення додаткових коштів для повної виплати грошової компенсації підполковнику ОСОБА_4 .
Підставою для відмови йому у визначенні кандидатом на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення зазначено тривалість вислуги років на військовій службі менш ніж 20 років.
На думку позивача, таке рішення є протиправним, суперечить приписам Житлового кодексу України, відомчим нормативним актам, які встановлюють загальні правила, що права на отримання житла виникає лише при надходження черги.
Водночас, як стверджує позивач, ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, проігнорувала такі законодавчі приписи та надала перевагу військовослужбовцю, що знаходиться у позачерговій черзі за №11, попри те, що він знаходиться в позачерговій черзі за №8.
Отже, суб'єкт владних повноважень позбавив його як військовослужбовця, що перебуває на обліку громадян та потребує поліпшення житлових умов, законного права на отримання, в порядку черговості, грошової компенсації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, щодо відмови ОСОБА_1 у визначенні кандидатом на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Також суд визнав протиправним та скасував рішення ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, викладене у протоколі № 1 від 19 червня 2020 року та зобов'язав повторно розглянути питання щодо визначення ОСОБА_1 кандидатом на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, з урахуванням висновків суду по даній справі.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, прийняти відповідне рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації, суд відмовив.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов частково, суд виходив з таких підстав.
За аналізом норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини та встановлених судом обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач як військовослужбовець, особа з інвалідністю внаслідок війни, набув право на грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення.
Вирішуючи питання, який пріоритет є основним для житлової комісії при виборі кандидата на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, суд дійшов таких висновків.
Так, на думку суду, перебування ОСОБА_1 у першочерговій черзі під порядковим №55 з 08.11.2017 на отримання жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації надає йому перевагу перед ОСОБА_4 , який також має намір отримати відповідну грошову компенсацію та перебуває у першочерговій черзі за порядковим №78 з 31.07.2019.
Наведений висновок суд першої інстанції обґрунтовував положеннями ст.43 Житлового кодексу Української РСР, які зокрема визначають, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Понад те, суд звернув увагу, що вислуга років не є кваліфікуючою ознакою при вирішенні питання про визначення кандидата на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, в контексті положення пункту 3 Порядку №1081, відповідно до якого військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції …, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення з урахуванням пільг установлених законами.
Отож, за підсумком викладеного, суд зазначив про протиправність дій житлової комісії щодо відмови позивачу у визначенні кандидатом на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та протиправність її рішення, що викладене у протоколі №1 від 19 червня 2020 року.
Вирішуючи вимоги позивача про зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, повторно розглянути його рапорт про надання згоди на отримання грошової компенсації за належне йому житло та прийняти відповідне рішення про її надання, з урахуванням висновків суду у даній справі, суд зауважив про відсутність в рішенні, яке є предметом оскарження, розгляду питання про надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, оскільки його зміст свідчить, що визначались лише кандидати на отримання такої компенсації.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушене право позивача належить захистити шляхом зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, повторно, з урахуванням висновків суду по даній справі, розглянути питання щодо визначення ОСОБА_1 кандидатом на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.
Короткий зміст апеляційних скарг та відзиву.
ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, в частині відмови в задоволенні позову, просить його скасувати, та в скасованій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування підстав для скасування рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 указує про помилковість його висновків, що на засіданні житлової комісії Білгород - Дністровського гарнізону не розглядалося питання про надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, а визначались лише кандидати на отримання такої компенсації.
Як указує ОСОБА_1 , у повістці дня були два питання: розподіл виділених лімітів між житловими комісіями військових частин та розподіл житлової площі службових квартир, переоформлення особового рахунку. Як заявляє скаржник, кандидати на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення були визначені житловими комісіями військових частин.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 наголошує, що суд вийшов за межі його позовних вимог та обмежив захист його прав, свобод та інтересів.
Далі, скаржник ураховуючи те, що прийняття рішення щодо визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, віднесено до дискреційних повноважень відповідача, наголошує, що судове рішення має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Також скаржник просить, у випадку задоволення його вимог, установити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень.
ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_1 , вважає його таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, внаслідок неправильного встановлення обставин справи.
Так, стверджуючи про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, указує про довільне трактування судом Порядку №728, що потягло необґрунтований висновок про право позивача на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Так, на думку даного скаржника, визначений, в пункті 2, перелік осіб на яких поширюється право отримання військовослужбовцем та членами його сім'ї грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, не розповсюджується на ОСОБА_1 , оскільки останній має 5 років вислугу на військовій службі.
До того ж, ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції, скасовуючи спірне рішення в повному обсязі, в тому числі і в частині розподілу службових квартир з переоформленням особового рахунку, позбавив можливості сімей померлих військовослужбовців переоформити на себе особові рахунки службових квартир.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, зазначає про необґрунтованість її доводів та про правильний висновок суду першої інстанції, що рішенням житлової комісії Білгород - Дністровського гарнізону не надавалась грошова компенсація за належне для отримання житло, а лише визначалися відповідні кандидати.
Окрім того, даний скаржник, указує, що у нього, відповідно до Інструкції №380, відсутні повноваження щодо виділення військовослужбовцям такої грошової компенсації.
За процедурою, що встановлена в даній Інструкції, як заявляє скаржник, він направляє протокол засідання житлової комісії гарнізону з обліковою справою до КЕЧ району, а потім після проходження відповідних процедур, Міністр оборони України направляє затверджені списки осіб, які мають право на виплату грошової компенсації до військових частин, військових комісаріатів та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району для оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцям на їх особистий рахунок у банківській установ.
ОСОБА_1 не скористався право подання відзиву на апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 11.01.2020 (а.с.33, том 1).
02.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до голови житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 із рапортом, в якому просив виділити грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення на підставі того, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни (ІІІ групи) і на квартирному обліку перебуває з 08.11.2017 (а.с.18, том 1).
За результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 про отримання позачергової компенсації за належне для отримання житло, на засіданні житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 №5 від 04.06.2020 було вирішено направити на адресу житлової комісії Білгород - Дністровського гарнізону для розгляду та прийняття рішення, зокрема документи ОСОБА_1
19.06.2020 проведено засідання житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону на якому розглянуто питання:
- прийняття рішення житлової комісії гарнізону щодо розподілу виділених лімітів між житловими комісіями військових частин Білгород-Дністровського гарнізону;
- прийняття рішення щодо розподілу житлової площі службових квартир з переоформленням особового рахунку.
Зокрема, по першому питанню щодо розподілу виділеного ліміту на виплату грошової компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей за належне для отримання жиле приміщення у 2020 році, житлова комісія визнала право на отримання грошової компенсації в розмірі 20% ОСОБА_4 (інвалід ІІ групи), на склад сім'ї 3 особи (він, дружина, син), вислуга 24 роки та вирішила клопотати щодо виділення додаткових коштів для повної виплати йому грошової компенсації.
Далі, розглянувши рапорт ОСОБА_1 про надання згоди на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення від 03.06.2020, клопотання від ВЧ частини НОМЕР_2 від 05.06.2020, а також обставини перебування військовослужбовця в загальній черзі під №120 (з 08.11.2017), першочерговій черзі під №55 (інвалідність ІІІ групи, пов'язана з захистом Батьківщини) (перебування в черзі з 08.11.2017) склад сім'ї 3 особи (він, дружина, син), вислуга 5 років, житлова комісії Білгород - Дністровського гарнізону вирішила не визначати його кандидатом на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.
Такий висновок був зроблений відповідачем з покликанням на пункт 2 Порядку №728 та на обставини наявності в ОСОБА_1 5 років вислуги на військовій службі, що є меншим ніж 20 років.
На засіданні житлової комісії Білгород - Дністровського гарнізону від 29.07.2020 (протокол №2) вирішувалося питання щодо розподілу виділених лімітів між житловими комісіями військових частин Білгород - Дністровського гарнізону, з врахуванням попереднього рішення від 19.06.2020 №1, яким пропонувалося розподілити грошову компенсацію в розмірі 20% підполковнику ОСОБА_4 (інвалід ІІ групи).
У цьому рішенні грошова компенсація за належне для отримання житлове приміщення була розподілена між: прапорщиком ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_2 , майором ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 , підполковником Білгород - Дністровського об'єднаного міського територіального центу комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_4
19.08.2020 позивач отримав від ВЧ НОМЕР_1 відповідь, на свою заяву від 28.07.2020, де повідомлялося про негативний результат розгляду, на засіданні житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, його кандидатури на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Білгород - Дністровська квартирно-експлуатаційна частина листом від 11.08.2020 повідомила позивача, що відповідно до Інструкції №380 житлова комісія військової частини щороку до 01 грудня надає до КЕЧ уточнені списки військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення умов, шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, а також зміни до них.
Станом на 01.07.2020, вих. №1423 від 15.07.2020 до Центрального управління інфраструктурного забезпечення Сил логістики Збройних Сил України дана установа направила відомості для подальшого розміщення на веб-сайті Міністерства оборони України, що лейтенант юстиції ОСОБА_1 перебуває на позачерговій черзі з 15.04.2020.
20.09.2020 позивач отримав листа від ВЧ НОМЕР_4 , в якому надавалася відповідь на його звернення від 21.08.2020 щодо отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
У цьому листі командир даної військової частини, аналізуючи пункт 18 статті 13 Закону №3551-ХІІ, Порядок №1081, дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно набув право на грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення, відповідно до Порядку №728.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що наявні підстави для їх часткового задоволення, з огляду на таке.
Проводячи аналіз доводів апеляційних скарг, колегія суддів установила, що дослідженню підлягають питання обґрунтованості рішення суду першої інстанції стосовно наявності у ОСОБА_1 права на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, а також наявності переваги перед іншими особами на отримання вказаної компенсації, у зв'язку з більш раннім періодом перебування в першочерговій черзі.
До того ж, належить з'ясувати питання стосовно відсутності або наявності підстав для зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, при повторному розгляді документів ОСОБА_1 , прийняти відповідне рішення про надання, останньому, наведеної грошової компенсації.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг, а також виходячи із меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до пункту 18 статті 13 Закону №3551-ХІІ особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7), зокрема, надається така пільга, як позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Пунктом 3 Порядку №1081 унормовано, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), пов'язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення з урахуванням пільг установлених законами.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, наведені вище норми законодавства свідчать про те, що позивач, як військовослужбовець, особа з інвалідністю внаслідок війни набув право на грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення, оскільки в цих нормах відсутня така кваліфікуюча ознака, як вислуга років 20 і більше років.
Аналізуючи доводи ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, про те, що головним нормативним актом, яким належить керуватися при вирішенні спірних правовідносин, є Порядок №728, оскільки саме він установлює механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація), колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту 2 дія цього Порядку поширюється на:
військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей;
осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей;
сім'ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
сім'ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.
Дійсно у даному переліку відсутні особи, що зазначені в пункті 3 Порядку №1081, а саме військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю, проте, варто відзначити, що саме прийняття Порядку №728 стало підставою для появи пункту 3 Порядку №1081 у викладеній вище редакції.
Окрім того, слід ураховувати, що Порядок №728 є підзаконним нормативним актом, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу чітко унормовує, що особи з інвалідністю внаслідок війни, які потребують поліпшення житлових умов мають право на пільгу, як позачергове забезпечення житлом.
Вирішуючи питання чи мав позивач пріоритетне право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, у зв'язку з перебуванням у першочерговій черзі під порядковим №55 з 08.11.2017 перед іншим претендентом ОСОБА_4 , який перебував у першочерговій черзі за порядковим №78 з 31.07.2019, колегія суддів установила таке.
По - перше, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до положень ст. 43 Житлового кодексу Української РСР, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
По - друге, пункти Порядку №728 також встановлюють черговість надання компенсації. Так , пункт 5 унормовує, що черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Пункт 10 визначає, що житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір.
Пункт 6, визначаючи підстави для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім'ї компенсації, зазначає лише одну обставину - зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Аналогічну норму щодо черговості надання компенсації визначає пункт 4.13 Інструкції №737, який унормовує, що остання визначається за часом взяття військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця) на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання жилих приміщень.
За такого правового регулювання, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що рішення ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, викладене у протоколі № 1 від 19 червня 2020 року, є протиправним та підлягає скасуванню з одночасним обов'язком відповідача повторно розглянути питання щодо визначення ОСОБА_5 . В кандидатом на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням висновків суду по даній справі.
Водночас слід вважати правильними доводи ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, про помилковість скасування судом рішення, викладеного у протоколі № 1 від 19 червня 2020 року в повному обсязі, адже цим рішення вирішувалося питання стосовно розподілу житлової площі службових квартир з переоформленням особового рахунку на інших осіб.
Резюмуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, викладене у протоколі №1 від 19 червня 2020 року, належить скасувати, в частині вирішення першого питання, а саме: щодо прийняття рішення житлової комісії щодо розподілу виділених лімітів між житловими комісіями військових частин Білгород-Дністровського гарнізону.
Аналізуючи правильність рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, прийняти відповідне рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації, суд апеляційної інстанції установив таке.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції №380 військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Згідно положень п.1-4, 6 розділу VIIІ Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей № 380 від 31.07.2018 року військовослужбовці та члени їх сімей, які перебувають на обліку, мають право отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання житлове приміщення (далі - грошова компенсація).
Визначення і надання розміру грошової компенсації здійснюються відповідно до Порядку №728.
На підставі аналізу кількісного обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Збройних Силах України, ГКЕУ за пропозиціями КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів під час планування видатків на наступний бюджетний період визначає щорічну потребу в коштах для виплати грошової компенсації.
Протягом І кварталу після затвердження кошторису Міноборони ГКЕУ готує проект розподілу видатків між військовими частинами, військовими комісаріатами та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів, який подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків).
Після затвердження розподілу видатків ГКЕУ доводить обсяги виділених лімітів на виплату грошової компенсації на відповідний рік до військових частин, військових комісаріатів та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів для організації відповідної роботи щодо виплати грошової компенсації.
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) інформують листом з повідомленням військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання житлових приміщень, про їх право на отримання грошової компенсації, її орієнтовний розмір та перелік документів, необхідних для її отримання, або надають таке повідомлення особисто під підпис.
Військовослужбовці та члени їх сімей за бажанням можуть особисто звернутися до житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про отримання грошової компенсації та отримати інформацію про орієнтовний розмір компенсації і перелік документів, необхідних для її отримання.
На підставі отриманих документів у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляється список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення у військовій частині (далі - Список виплати грошової компенсації) (додаток 24), разом із розрахунком виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення (далі - Розрахунок) (додаток 25) окремо на кожного військовослужбовця.
ГКЕУ ЗС України здійснює перевірку наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік та правомірності визначеного розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Списки громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 40), погоджені Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України, подаються в установленому порядку на затвердження Міністру оборони України в межах кошторисних призначень, виділених на зазначені цілі на відповідний рік.
Затверджені Міністром оборони України Списки громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 40), та Розрахунки є підставою для оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцю (особі, звільненій з військової служби, та членам сім'ї військовослужбовця) на його поточний рахунок у банку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зауважує, що процедура отримання військовослужбовцем грошової компенсації замість житла є багатоетапною та передбачає певний порядок послідовних дій ряду різних суб'єктів.
Один із таких суб'єктів, це житлова комісія, яка розглядає перелік кандидатів на отримання грошової компенсації та приймає рішення про надання або відмову в її наданні, що оформлюється у вигляді протоколу засідання такої комісії.
Колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_1 , що прийняття рішення про надання або відмову в наданні грошової компенсації відноситься до дискреційних повноважень житлової комісії.
Під дискреційними повноваженнями розуміємо сукупність прав та обов'язків суб'єкта на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів рішень, кожне з яких є правомірним.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судова практика Європейського суду з прав людини щодо (з питань необхідного обсягу судового контролю) встановлює загальну рамку, в межах якої дискреційна влада може здійснюватися і юридично контролюватися.
У відсутності чітких меж дискреційних повноважень адміністративного органу застосовную буде практика ЄСПЛ, зокрема, чи переслідував орган легітимну мету, чи діяв прозоро і в якомога послідовніший спосіб; чи дотримав процедурні гарантії; чи належно вмотивував рішення; чи не є воно свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами або ж помилковим щодо юридичних фактів; необ'єктивним або явно несправедливим.
Як мовилося вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ВЧ НОМЕР_1 , в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, діяла не на підставі закону, відмовивши ОСОБА_1 в наданні грошової компенсації, що власне стало підставою для скасування, судом, спірного рішення.
Водночас, на думку колегії суддів, є помилковою позиція суду першої інстанції, що в оскаржуваному рішення не вирішувалося питання надання грошової компенсації, а лише визначалися кандидати на отримання такої компенсації.
Так, є правильним зауваження ОСОБА_1 , що його кандидатура, отримання грошової компенсації, була запропонована рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , а на розгляд житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, 19.06.2020, виносилося питання про надання військовослужбовцям жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Також, є правильною констатація позивачем факту, що на засіданні житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, 19.06.2020, відповідач не прийняв рішення про відмову йому у виплаті грошової компенсації, адже для цього були відсутні законодавчо визначені підстави, а прийняв рішення не визначати його кандидатом на отримання відповідної компенсації.
Отже, зважаючи на те, що адміністративні суди створені та діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин (стаття 125 Конституції України), колегія суддів вважає, що є підстави для задоволення вимоги ОСОБА_1 про обов'язок житлової комісії прийняти відповідне рішення про надання йому грошової компенсації.
Вирішуючи вимогу позивача про встановлення судового контролю колегія суддів вважає за доцільне зазначити таке.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.
Відповідно до частини першої загаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, колегія суддів вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача в частині встановлення відповідачу строку для подання до суду першої інстанції звіту про виконання постанови суду касаційної інстанції.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, в частині визнання протиправним та скасування, в повному обсязі, рішення житлової комісії Білгород Дністровського гарнізону, викладене у протоколі № 1 від 19.06.2020 та в частині відмови в задоволенні вимог про зобов'язання житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, прийняти відповідне рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації.
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, за приписами пункту 3 частини 1 статті 317 КАС України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Розподіл судових витрат, за результатами апеляційного провадження, відповідно до статті 139 КАС України, не проводиться.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Міністерства оборони України, в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року скасувати, в частині визнання протиправним та скасування, в повному обсязі, рішення житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, викладене у протоколі № 1 від 19 червня 2020 року, а також в частині відмови в задоволенні вимог про зобов'язання житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, прийняти відповідне рішення про надання ОСОБА_1 грошової компенсації.
Ухвалити, у скасованій частині, нове рішення.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, викладене у протоколі № 1 від 19 червня 2020 року в частині прийняття рішення за розглядом питання №1 «Прийняття рішення житлової комісії гарнізону щодо розподілу виділених лімітів між житловими комісіями військових частин Білгород Дністровського гарнізону».
Задовольнити позовну вимогу ОСОБА_1 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Міністерства оборони України, в особі житлової комісії Білгород-Дністровського гарнізону, прийняти рішення про виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року - залишити без змін.
Відмовити ОСОБА_1 у встановленні судового контролю за виконанням даного судового рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 15.11.2021.