Справа № 426/2753/21
іменем України
09 листопада 2021 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області
у складі головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Пчолкіна М.С.
представника заявника адвоката Компанійця В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про встановлення факту перебування особи на утриманні.
встановив:
Представник, ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах заявника ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту перебування на утриманні померлого чоловіка. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що з 07 жовтня 1961 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який було зареєстровано відділом запису актів громадянського стану Людиновського району Калузької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. З часу укладення шлюбу і до смерті чоловіка, ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 та були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , перебували на обліку у Марківському об'єднаному Управлінні пенсійного фонду України Луганської області, де отримували пенсію за віком. Заявник має значні постійні витрати на лікування, харчування, сплату оренди за житло, в якому вони з чоловіком проживали та були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, які за життя чоловік оплачував, оскільки мав підвищений розмір пенсії, а заявник отримувала мінімальну пенсію. На момент смерті чоловіка заявниці єдиним суттєвим джерелом існування їхньої сім'ї була пенсія померлого, тому основним і постійним джерелом засобів до існування була допомога чоловіка, тобто заявник перебувала на його утриманні. Встановлення даного факту їй необхідно для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Після смерті свого чоловіка заявниця звернулась до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із відповідною заявою, однак їй було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника з огляду на те, що заявником не надано документів на підтвердження перебування на утриманні померлого годувальниката роз'яснено, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Таким чином, вирішити дані обставини в позасудовому порядку заявник не має можливості, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить суд встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи, яка у зв'язку з його смертю втратила постійне і основне джерело засобів до існування.
В судовому засіданні представник заявника, ОСОБА_2 , підтримав подану заяву, просив її задовольнити у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що померлому є донькою, та підтвердила факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого, повідомила, що її батько працював шахтарем і оскільки його пенсія була значно більшою ніж у заявниці, він віддавай їй всі кошти на потреби ведення спільного господарства, тим самим повністю її забезпечував. Зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були зареєстровані на тимчасово непідконтрольній українській владі території, а саме в м. Молодогвардійськ м. Сорокине та були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи в с. Піски Новопсковського району, Луганської області де винаймали житло для періодичного проживання. У січні 2020 року, вони поїхали для проживання за місцем своєї реєстрації, і перебували у м. Молодогвардійськ міста Сорокине Луганської області по день смерті ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що заявниці є онукою та підтвердила перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка,оскільки його пенсія була значно більшою, а його доходи були основним джерелом існування цієї родини.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в судове засідання уповноваженого представника не направили, надіслали на адресу суду відзив на заяву, в якій заперечують проти задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 , просять відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі та розглянути справу без участі представника.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, свідків, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , 1938 року народження був чоловіком ОСОБА_1 , 1939 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 07 жовтня 1961 року, відділом запису актів громадянського стану Людиновського району Калузької області (а.с.10).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 14 серпня 2020 року Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Молодогвардійськ міста Сорокине, Луганської області (а.с. 15).
З копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2288 від 07 червня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 8).
Як вбачається з копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №928-1143 від 25.11.2014 року, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).
Відповідно до відмітки про місце проживання у паспорті громадянина України, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 (а.с. 6-7,11-12).
Згідно з довідкою № 36, виданої 07 червня 2021 року Комунальним підприємством «Краснодонське житлово - експлуатаційне управління», ОСОБА_1 проживала на момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4 , її чоловіка, - ОСОБА_3 разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Актом про фактичне проживання з померлою особою на день її смерті № 40 від 07 червня 2021 року (а.с. 17,18).
Як вбачається з відповіді на звернення до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 63-60/М-22/8-1238/21 від 15 квітня 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою про призначення пенсії та їй було рекомендовано у разі відсутності документів, що підтверджують факт перебування особи на утриманні померлого чоловіка, встановити такий факт у судовому порядку (а.с. 16).
Відповідно до довідки про доходи № 2124 1249 0011 1105, від 01.06.2021 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Марківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області, і отримує пенсію за віком. Загальний розмір отриманої нею пенсії за період з січня 2020 по червень 2020 складає 11 328, 00 грн.(а.с. 19).
Згідно довідки про доходи № 3228 4020 7594 0212 від 24.09.2021 ОСОБА_3 перебуває на обліку у Марківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області, і отримує пенсію за віком. Загальний розмір отриманої ним пенсії за період з січня 2020 по червень 2020 складає 97 738, 56 грн. (а.с. 64).
Таким чином, отримані виплати померлого чоловіка ОСОБА_3 були основним джерелом засобів для існування та проживання ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.
За змістом ч. 2, 3 вказаної статті, непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 5.11.2005 N 22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
У відповідності до п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні.
Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Стосовно доводів представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про недоведеність надання чоловіком заявника їй допомоги, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів для існування який свідчить про відсутність правових підстав для встановлення факту перебування заявника на утриманні померлого, суд зазначає наступне.
За змістом частини другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, і сім'я створюється на підставі, зокрема шлюбу.
Заявник ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 , були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи на підконтрольній території України за адресою: АДРЕСА_2 . Однак при цьому реєстрація місця проживання залишилася на тимчасово непідконтрольній українській владі території: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік заявника помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 14.08.2020. Відповідно до свідоцтва про смерть, місце смерті ОСОБА_3 - м. Сорокине м. Молодогвардійськ Луганської області, тобто тимчасово окупована територія України. Отже заявник позбавлена можливості надати до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області відповідні довідки з органів місцевого самоврядування щодо її спільного проживання з ОСОБА_3 , на день його смерті, на які посилається заінтересована особа.
Довідка № 36, видана 07 червня 2021 року та акт про фактичне місце проживання з померлим № 40 від 07 червня 2021 року Комунальним підприємством «Краснодонське житлово - експлуатаційне управління», яка видана за місцем проживання заявника та її померлого чоловіка тобто на тимчасово непідконтрольній українській владі території та завірена печаткою організації, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, та копія відмітки про місце проживання у паспорті громадянина України в собі відомості про спільне проживання подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за однією адресою.
Суд, оцінюючи інформацію, яка міститься в довідці та акті про фактичне місце проживання з померлим, приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до національного законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Під час розгляду вказаної справи, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v.the Republic of Moldova and Russia", "Ilacu and Others v. Moldova and Russia"), де грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення, і з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду відомості, що містяться у вказаній довідці та акті, беруться до уваги разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємному зв'язку.
Таким чином, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Тому довідка та акт про фактичне проживання з померлою особою на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , який виданий на тимчасово окупованої території України, не створює правових наслідків, але в той же час він містить фактичні дані відповідно до ст. 76 ЦПК України, які підтверджуються обставинами викладеними в заяві заявника.
Розмір доходів заявника та її померлого чоловіка свідчить про те, що саме отримані виплати чоловіком були основним та постійним засобом існування сім'ї, а відтак слугувала його дружині основоположним і систематичним джерелом грошової допомоги зі сторони чоловіка, який за життя взяв на себе обов'язок по її утриманню.
Аналіз вищенаведених норм законодавства в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого висновку, що законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім'ї, які мають право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону. Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв'язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею та знаходження їх на утриманні померлого.
З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась заявнику ОСОБА_1 її чоловіком ОСОБА_3 була для заявника хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви.
Така ж позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.
Враховуючи викладене, беручи до уваги значення, яке має встановлення даного юридичного факту для реалізації прав заявника, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту перебування на утриманні має для заявника юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, суд вважає за можливе встановити факт перебування ОСОБА_1 на утримані її чоловіка ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76-80, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про встановлення факту перебування особи на утриманні, представник заявника - адвокат Компанієць Вячеслав Валерійович.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено через Сватівський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду або безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 листопада 2021 року
Суддя : В.О. Половинка