Справа № 412/7642/13-ц
12 листопада 2021 року м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Осіпенко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Малімон М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі № 412/7642/13-ц,-
Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача, посилаючись на те, що 19.12.2013 року Краснодонським міськрайонним судом Луганської області було ухвалено рішення про відмову у стягненні з боржника (відповідача) ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № Ск-1297-023133/8-2008.
Відповідно до рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2014 року, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» було задоволено частково та змінено рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 грудня 2013 року, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення простроченого кредиту, прострочених процентів, простроченої плати за обслуговування кредиту, 3% річних за прострочення кредиту, 3% річних за прострочення процентів, 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту, інфляційних витрат за прострочення кредиту, інфляційних витрат за прострочення процентів, інфляційних витрат за прострочення плати за обслуговування кредиту. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за: простроченим кредитом - 5227,23 грн., простроченими процентами - 10,18 грн., простроченою платою за обслуговування кредиту - 3524,23 грн., 3% річних за прострочення кредиту - 604,31 грн., 3% річних за прострочення процентів - 1,16 грн., 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту - 403,31 грн., інфляційними витратами за прострочення кредиту - 827,13 грн., інфляційними витратами за прострочення процентів - 1,62 грн., інфляційними витратами за прострочення плати за обслуговування кредиту - 547,12 грн., а всього 11146,29 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судові витрати у сумі 365,40 грн. В іншій частині рішення суду було залишено без змін.
Ухвалою Сватівського районного суду від 27 лютого 2019 року було частково відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 412/7642/13ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 грудня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2014 року.
04 липня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № Ск-1297-023133/8-2008.
Просить суд замінити вибулого стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 412/7642/13-ц за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судове засідання представник заявника ТОВ «Вердикт Капітал» не з'явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, в своїй заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника.
В судове засідання представник ПАТ «Родовід Банк» не з'явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання боржник ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Сватівського районного суду Луганської області, письмових заяв та пояснень суду не надав.
Згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2013 року Краснодонським міськрайонним судом Луганської області було ухвалено рішення про відмову у стягненні з боржника (відповідача) ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № Ск-1297-023133/8-2008.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2014 року, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» було задоволено частково та змінено рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 грудня 2013 року, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення простроченого кредиту, прострочених процентів, простроченої плати за обслуговування кредиту, 3% річних за прострочення кредиту, 3% річних за прострочення процентів, 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту, інфляційних витрат за прострочення кредиту, інфляційних витрат за прострочення процентів, інфляційних витрат за прострочення плати за обслуговування кредиту. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за: простроченим кредитом - 5227,23 грн., простроченими процентами - 10,18 грн., простроченою платою за обслуговування кредиту - 3524,23 грн., 3% річних за прострочення кредиту - 604,31 грн., 3% річних за прострочення процентів - 1,16 грн., 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту - 403,31 грн., інфляційними витратами за прострочення кредиту - 827,13 грн., інфляційними витратами за прострочення процентів - 1,62 грн., інфляційними витратами за прострочення плати за обслуговування кредиту - 547,12 грн., а всього 11146,29 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судові витрати у сумі 365,40 грн. В іншій частині рішення суду було залишено без змін.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 15 лютого 2019 року було ініційовано питання щодо відновлення втраченого судового провадження у справі № 412/7642/13ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Сватівського районного суду від 27 лютого 2019 року було частково відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 412/7642/13ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 19 грудня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2014 року.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.
У відповідності до Договору відступлення прав вимоги № 23 від 04 липня 2019 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ПАТ «Родовід Банк» відступає новому кредитору належні банку, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуває права вимоги Банку до позичальників та поручителів, визначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами та договорами порук з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно до реєстру у Додатку № 1 до цього договору.
Як вбачається з витягу з реєстру боржників, ТОВ «Вердикт Капітал» набули права стягнення заборгованості за кредитним договором Ск-1297-023133/8-2008 від 16.08.2008 року.
Згідно копії виписки з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Вердикт Капітал» є інші види грошового представництва.
Таким чином ТОВ «Вердикт Капітал» стало правонаступником всього майна, всіх прав та обов'язків ПАТ «Родовід Банк».
Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором у зобов'язанні своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 закону «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, провадження № 61-26197св18.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність заміни стягувача з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 442, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 412/7642/13-ц - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»(місце знаходження: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд.№1-3, код ЄДРПОУ 14349442) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»(місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. №5Б, код ЄДРПОУ 36799749) по цивільній справі № 412/6947/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.
Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.М. Осіпенко