Справа№409/1743/21
Пров.№3/409/423/21
11 листопада 2021 року смт. Білокуракине
Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Титов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу серії ДПР18 № 387143 від 01.08.2021 року о 20 годині 00 хвилин 20.08.2021 року в смт. Білокуракине вул. Базарна водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ н/з НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alkotest № 6810» та проходження такого огляду у мед. закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9.г Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП унормовано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями частини 3 статті 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною 2 статті 52 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На доданому до протоколу відеоматеріалі відображено як ОСОБА_1 виходить із автомобіля, який не рухається, двигун вимкнутий, доказів керування ОСОБА_1 автомобілем не надано. Момент зупиення автомобіля на відео не зафіксований.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»
Відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності у даному випадку керував транспортним засобом на був водієм у розумінні ПДД України та КУпАП
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області А. О. Титов