Справа № 560/3829/21
іменем України
15 листопада 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з квітня 2012 року по 24 травня 2016 рік з урахуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з квітня 2012 року по 24 травня 2016 рік з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не провів нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що індексація грошового забезпечення позивача за період з квітня 2012 року по 24.05.2016 була нарахована та виплачена в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, яке діяло на момент її нарахування та виплати.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2021 витребувано докази.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2021 замінено первісного відповідача в адміністративній справі №560/3829/21 Азово-Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України, на правонаступника - Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2021 витребувано докази.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2021 продовжено Адміністрації Державної прикордонної служби України строк для виконання вимог, визначених ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №560/3829/21 на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до витягу з наказу начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24.05.2016 №173-ос "По особовому складу" позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 12.06.2016.
Згідно з архівною довідкою від 28.09.2021 №2051/15/Ж-1006 ОСОБА_1 проходив військову службу в Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України в період з 13.03.2012 по 12.06.2016.
За змістом листа Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02.11.2020 №11/Ж-54 позивачу нараховано 488,75 грн індексації грошового забезпечення, з яких виплачено 481,42 грн, а також сплачено військовий збір - 7,33 грн.
Відповідно до інформаційної довідки в період з квітня 2012 року по березень 2014 року включно позивачу індексація грошового забезпечення не нарахована та не виплачена. За період з квітня 2014 року по березень 2015 року позивачу нарахована індексація грошового забезпечення із застосуванням листопада 2013 року в якості базового місяця. З квітня 2015 року по червень 2015 року включно позивачу індексація грошового забезпечення не нарахована та не виплачена. З липня 2015 року по травень 2016 року включно позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з застосування в якості базового місяця квітня 2015 року.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 - 101 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 2016 року - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
При цьому суд враховує, що відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Враховуючи встановлені судом періоди, в яких позивачу нараховано та виплачено індексацію, та спірний період, заявлений у позовних вимогах, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди березень 2014 року та з квітня 2015 року по травень 2015 року включно.
Згідно з даними Держкомстату за період з квітня 2012 року по лютий 2014 року включно та в червні 2015 року індекс споживчих цін не перевищував допороговий індекс інфляції.
Як наслідок відповідач правомірно не нарахував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2012 року по лютий 2014 року включно та в червні 2015 року. Тому немає підстав для визначення базового місяця в зазначений період.
Оскільки суд встановив протиправність бездіяльності відповідача, наявні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за березень 2014 року та за період з квітня 2015 року по травень 2015 року включно.
Щодо позовних вимог в частині застосування січня 2008 року в якості базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації за березень 2014 року та за період з квітня 2015 року по травень 2015 року включно, суд зазначає та враховує наступне.
Розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема, щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
У цій правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачу за березень 2014 року та за період з квітня 2015 року по травень 2015 року включно.
Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації за вказані періоди є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
Щодо позовних вимог в частині застосування січня 2008 року в якості базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації за періоди з квітня 2014 року по березень 2015 року включно та з липня 2015 року по травень 2016 року включно, суд зазначає та враховує наступне.
На момент виникнення оскаржених правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Тобто саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача в періоди з квітня 2014 року по березень 2015 року включно та з липня 2015 року по травень 2016 року включно. Застосування відповідачем інших базових місяців (листопад 2013 року, квітень 2015 року, травень 2015 року, який зазначений у відзиві) свідчить про неналежне та не в повному обсязі виконання відповідачем свого обов'язку, визначеного Законом №1282-ХІІ та Порядком №1078 в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказану частину спірного періоду.
Щодо посилання відповідача на те, що після набрання чинності з 15.12.2015 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013) істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, суд зазначає наступне.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Пунктом 1 Постанови №1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
У редакції Постанови №1013 пункт 5 Порядку №1078 викладено у такій редакції:
"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу".
Тобто починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Отже, з прийняттям Постанови №1013 було змінено порядок проведення індексації. Зокрема, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку №1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
Зі змісту матеріалів справи слідує та відповідачем підтверджено у відзиві, що з 01.12.2015 посадовий оклад позивача не змінився.
Натомість відповідач у відзиві зазначає, що базовим місяцем після прийняття Постанови №1013 має бути травень 2015 року, оскільки відбулося збільшення надбавки за виконання особливо важливих завдань з 80% на 100%. Суд вважає вказане твердження безпідставним у зв'язку з тим, що воно зазначене у відзиві не щодо позивача, а щодо базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 , який не є учасником цієї справи. Крім того, зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Викладене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пунктів 1, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за березень 2014 року та за період з квітня 2015 року по травень 2015 року включно.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за березень 2014 року та за період з квітня 2015 року по травень 2015 року включно.
Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з квітня 2014 року по березень 2015 року включно та з липня 2015 року по травень 2016 року включно з застосування базового місяця січень 2008 року.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з квітня 2014 року по березень 2015 року включно та з липня 2015 року по травень 2016 року включно з застосування базового місяця січень 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач:Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська буд. 26, м. Київ, 01034 , код ЄДРПОУ - 00034039)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк