Справа № 357/13494/21
2/357/4967/21
15.11.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про скасування обтяження невизначеного майна,-
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним цивільним позовом в обґрунтування якого посилалась на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У вересні 2021 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Федоряка О.С. з приводу вчинення нотаріальної дії щодо продажу вказаної квартири, однак останньою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено заборону (архівний запис). Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №274911209 від 15.09.2021 року наявні відомості про реєстрацію обтяження за №1239447 від 16.08.2004 року, зареєстровано Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою, тип обтяження: заборона (архівний запис); підстава обтяження: не вказано, б/н; об'єкт обтяження: невизначене майно; власник: ОСОБА_2 . Листом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області від 09.09.2021 року повідомлено, що згідно паперових носіїв - Реєстру накладених і знятих арештів (заборон), Першою Білоцерківською державною нотаріальною конторою 24.09.1975 року, порядковий номер (№реєстру) 4672, накладено заборону на нерухоме майно ОСОБА_2 на підставі повідомлення Білоцерківського Будбанку у зв'язку із позикою 300 карбованців. На момент накладення заборони (1975 рік) ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачка стверджує, що у неї відсутні будь-які зобов'язання перед Білоцерківським будбанком і на даний час банк взагалі не існує. Також, НБУ надав відповідь на звернення позивачки, в якому повідомив, що станом на 24.09.2021 року у Державному реєстрі банків відсутні відомості про реєстрацію та ліквідацію Білоцерківського будбанку. Фесенко О.М. зазначає, що заборона на відчуження її майна порушує права позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження своєю власністю. У зв'язку з наведеним, просила суд скасувати обтяження заборону (архівний запис) невизначеного майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер обтяження 1239447, яке накладене Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою на невизначене майно, власник ОСОБА_2 , на підставі повідомлення Білоцерківського будбанку у зв'язку з позикою 300 карбованців, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 16.08.2004 року 10:57:43 за №1239447, та вилучивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону (архівний запис), що зареєстрована: 16.08.2004 року 10:57:43 за №1239447 Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: не вказано, б/н, об'єкт обтяження: невизначене майно, власник: ОСОБА_2 .
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до вказаної статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити зокрема: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Звертаючись до суду з позовною заявою про скасування обтяження невизначеного майна, позивачка вказує відповідачем Першу Білоцерківську міську державну нотаріальну контору Київської області.
Так, ч.ч.1,2 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право у повноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), згідно з яким належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Слід зазначити, що відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачем у справі за позовом про зняття арешту з майна є або боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Так, з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що заборону накладено на невизначене майно, власником якого на день накладення обтяження та, відповідно, боржником у зобов'язанні була ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене позивачці необхідно визначитись з суб'єктивним складом учасників справи, адже належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Зазначене є необхідним, оскільки передумовою ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог є встановлення судом належного відповідача, тобто такого учасника правовідносин, поведінка якого обумовила (прямо або опосередковано) необхідність звернення позивача до суду за захистом його прав чи інтересів.
Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначеної норми та Закону України «Про судовий збір», позивачем при зверненні до суду із позовними вимогами не сплачено судовий збір, клопотання про звільнення або відстрочення його сплати суду не надано.
Відповідно до положеньст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 908,00грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", та надати до суду підтверджуючі документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, оплатити судовий збір за свої вимоги в розмірі 908,00 грн. на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776; код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
А згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про скасування обтяження невизначеного майна - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяБ. І. Кошель