10 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15811/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стар Скай",
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Пукшин Л.Г)
від 21.04.2021,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Сулім В.В., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)
від 22.06.2021,
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стар Скай",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація,
про визнання незаконним рішення установчих зборів,
у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання незаконним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стар Скай", оформленого протоколом № 1 від 20.07.2016.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021, у задоволенні позову відмовлено.
17.07.2021 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наведених у відзиві мотивів. Також зазначав про необхідність стягнення з позивачки судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. До відзиву додав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу за підготовку відзиву на вказану касаційну скаргу на суму 3 000,00 грн, а саме: копію додатка № 2-9 від 09.08.2021, акту виконаних робіт від 16.08.2021 до договору про надання правової допомоги № 130 від 09.06.2020, платіжного доручення № 261 від 09.08.2021.
03.11.2021 до Верховного Суду від відповідача надійшли пояснення на касаційну скаргу, до яких було додано копію додатка № 2-12 від 18.10.2021 (нова редакція) "Гонорар. Умови та порядок розрахунків" до договору про надання правової допомоги № 130 від 09.06.2020, акту виконаних робіт (наданих послуг) від 01.11.2021 (нова редакція) до договору про надання правової допомоги № 130 від 09.06.2020, платіжного доручення № 326 від 18.10.2021.
03.11.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 прийняв постанову, якою касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 у справі № 910/15811/20 - без змін
Представник ОСББ "Стар Скай", адвокат Поліщук Р.М. був присутній у судовому засіданні 03.11.2021, де також заявив усне клопотання про розподіл судових витрат та, посилаючись на ч. 8 ст. 129 ГПК України, вказав на надання додаткових доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідача у цій справі.
08.11.2021 відповідачем до суду касаційної інстанції були подані докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу на суму 1 500, 00 грн - участь адвоката Поліщука Р.М. 03.11.2021 у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у справі № 910/15811/20; 5 000,00 грн - отримання позитивного результату за наслідками розгляду справи № 910/15811/20 у Касаційному господарському суді відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, додані останнім документи на підтвердження понесення відповідачем цих витрат, Верховний Суд вважає, що заяву необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу - підготовка відзиву на касаційну скаргу відповідач до суду касаційної інстанції надав: копію додатка № 2-9 від 09.08.2021, з якого вбачається, що адвокат Поліщук Р.М. на виконання умов договору про надання правової допомоги № 130 від 09.06.2020 надав відповідачу послуги на суму 3 000, 00 грн - написання відзиву на касаційну скаргу, на що витратив 5 год; копію акту виконаних робіт (надання послуг) від 16.08.2021, яким підтверджується надання адвокатом Поліщуком Р.М. і прийняття ОСББ "Стар Скай" без будь-яких претензій та зауважень юридичних послуг (правову допомогу) - написання відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/15811/20; копію платіжного доручення № 261 від 09.08.2021, за яким відповідач перерахував адвокату Поліщуку Р.М. 3 000, 00 грн за адвокатські послуги у справі № 910/15811/20.
Окрім того, матеріали справи містять копію договору про надання правової допомоги № 130 від 09.06.2020, укладеного між адвокатом Поліщуком Р.М. і ОСББ "Стар Скай" (клієнт), за яким адвокат зобов'язувався надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (зокрема, відповідно до узгоджених сторонами доручень представляти інтереси клієнта усіх судах, зокрема, у Верховному Суді з усіма правами, наданими ГПК України), а клієнт - сплачувати винагороду (гонорар), розмір якої визначається в додатках до договору, та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені сторонами в договорі; копію ордера серії КС № 914908 від 28.09.2021 (а.с. 126-127, т. 1; а.с. 135, т. 2).
Отже, ОСББ "Стар Скай" документально підтвердив надання йому адвокатом Поліщуком Р.М. послуг - підготовка відзиву на касаційну скаргу на суму 3 000, 00 грн і витрати у цій сумі є обґрунтованими.
Також відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідачем були надані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу на суму 1 500, 00 грн (участь 03.11.2021 адвоката Поліщука Р.М. у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у справі № 910/15811/20); на суму 5 000,00 грн (отримання позитивного результату за наслідками розгляду справи № 910/15811/20 у Касаційному господарському суді) - копію додатка № 2-13 від 02.11.2021 (нова редакція) "Гонорар. Умови та порядок розрахунків" до договору про надання правової допомоги № 130 від 09.06.2020", акту виконаних робіт (наданих послуг)(нова редакція) від 04.11.2021 до договору про надання правової допомоги № 130 від 09.06.2020, платіжних доручень № 341 від 02.11.2021, № 345 від 04.11.2021.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу (участь 03.11.2021 адвоката Поліщука Р.М. у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у справі № 910/15811/20), необхідно зазначити таке.
Як вбачається із доданих відповідачем доказів, ним було понесено витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 500, 00 грн у суді касаційної інстанції - участь 03.11.2021 адвоката Поліщука Р.М. у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у справі № 910/15811/20, на що адвокат витратив 2 год.
Проте, витрати у сумі 1 500, 00 грн не відповідаю критерію "реальності" цих витрат, адже судове засідання у Касаційному господарському суді 03.11.2021 у справі № 910/15811/20 тривало не 2 год, як вказує відповідач і зазначено у вказаних вище документах, а 17 хв, про що свідчить протокол судового засідання від 03.11.2021 (судове засідання розпочалось об 11:09 год. та завершилось об 11:26 год.).
Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з позивачки на користь відповідача 212, 50 грн (1 500, 00 грн/120 хв * 17 хв) витрат на професійну правничу допомогу за участь 03.11.2021 адвоката Поліщука Р.М. у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у справі № 910/15811/20, адже витрати у сумі 212,50 грн є фактичними, обґрунтованими та відповідають критерію "реальності" цих витрат.
Щодо стягнення "гонорару успіху" в сумі 5 000, 00 грн, Верховний Суд, врахувавши висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, а також те, що для суду при розподілу витрат не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху" та, встановивши, що витрати у сумі 5 000, 00 грн не відповідають критерію "розумності їх розміру" і їх відшкодування матиме надмірний характер, відмовляє у стягненні з позивачки на користь відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (отримання позитивного результату за наслідками розгляду справи № 910/15811/20 у Касаційному господарському суді).
Щодо розподілу витрат за правничу допомогу за подання пояснень № 910/15811/21/7 від 01.11.2021 на касаційну скаргу, необхідно зазначити, що главою 2 ГПК України не передбачено право учасника справи на подання пояснень на касаційну скаргу, а врегульований порядок подання відзиву на касаційну скаргу (ст. 295 ГПК України), а тому, оскільки надання адвокатом клієнту послуг - надання пояснень на касаційну скаргу не є обов'язковими, необхідними, то Верховний Суд відмовляє у стягненні з позивачки на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 500, 00 грн за подання пояснень на касаційну скаргу, які Касаційним господарським судом не розглядалися, відповідно до вимог ст. ст. 126, 129 ГПК України.
Отже, з огляду на те, що Верховний Суду залишив без задоволення касаційну скаргу Бєдної Л.М, за наявності в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 212,50 грн (3 000,00 грн - за підготовку відзиву на касаційну скаргу + 212,50 грн - за участь 03.11.2021 адвоката Поліщука Р.М. у судовому засіданні у Касаційному господарському суді), які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції, Верховний Суд стягує їх з позивачки на користь відповідача у сумі 3 212, 50 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стар Скай" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/15811/20 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стар Скай" (02660, м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 42-А, код ЄДРПОУ 40694307) 3 212, 50 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Н. Губенко
І. Кондратова