15 листопада 2021 року Справа № 926/4541/21
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Буковина», м. Чернівці
до фізичної особи-підприємця Миргородської Олени Юріївни , смт. Сіряки, Дергачівський р-н., Харківська обл.
про стягнення заборгованості в сумі 30790,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес Буковина» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Миргородської Олени Юріївни про стягнення заборгованості в сумі 30790,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором №2021-01-27 від 27.01.2021 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 30 ГПК України передбачено що спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника.
Враховуючи, що в даному випадку перевізник є позивачем у справі, а не відповідачем, відповідно не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 30 ГПК України.
Стосовно посилання позивача у позовній заяві на п. 5.3 Договору №2021-01-27 від 27.01.2021 щодо визначення підсудності суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5.3 Договору №2021-01-27 від 27.01.2021 у разі відсутності компромісного рішення, спір передається до розгляду у господарський суд в м. Чернівцях. Господарським судом в місті Чернівцях є Господарський суд Чернівецької області.
Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, у даній справі суб'єктний склад учасників не містить іноземного елементу. Таким чином, ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" не може застосовуватися в цьому випадку.
Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, при виникненні спору між суб'єктами, зареєстрованими на території України, не передбачено можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі.
Оскільки в Господарському процесуальному кодексі України відсутній інститут договірної підсудності, сторона може звернутись до господарського суду у відповідності з територіальною та виключною підсудністю справ.
Посилання позивача на чітке визначення сторонами спору у п. 5.3 договору Господарського суду Чернівецької області як суду, який буде розглядати спір у випадку відсутності компромісного рішення не береться судом до уваги, оскільки сторони не можуть змінювати в договорі встановлені Господарським процесуальним кодексом правила визначення підсудності.
З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням статті 27 ГПК України.
Згідно частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр містить відомості про найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи, організаційно-правову форму; місцезнаходження юридичної особи та дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу.
У відповідності зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день постановлення цієї ухвали, місцезнаходженням відповідача у справі, фізичної особи-підприємця Миргородської Олени Юріївни , є адреса: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що відповідачем у справі є особа, місцезнаходження якої зареєстровано у Харківській області, дана позовна заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Чернівецької області, а матеріали позовної заяви підлягають передачі на розгляд до Господарського суду Харківської області за встановленою підсудністю.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
Згідно ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Таким чином, встановивши, що позов пред'явлено до відповідача, місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_1 враховуючи правила територіальної підсудності за місцезнаходженням відповідача, встановлені ч. 1 ст. 27 ГПК України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Чернівецької області, у зв'язку з чим матеріали справи №926/4541/21 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Керуючись ст. 4, 20, 27, 29, 30, 31, 176, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Буковина» до фізичної особи-підприємця Миргородської Олени Юріївни про стягнення заборгованості в сумі 30790,00 грн разом з доданими до неї матеріалами передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 15.11.2021.
Суддя В.В. Дутка