18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2021 р. Справа № 925/786/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" -представник не з'явився,
від публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" - Крупний О.Г. - представник за посадою,
від боржника - представник не з'явився,
керуючого реструктуризацією Новосельцева Володимира Петровича,
розглянувши у відкритому попередньому засіданні справу
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 ,
ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ,
місце проживання
АДРЕСА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в
порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства,
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08 липня 2021 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 10 год. 00 хв. 21 вересня 2021 року.
До Господарського суду Черкаської області надійшла заява від публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" з грошовими вимогами до боржника на суму 8 228 605 грн. 51 коп., яка складається з:
- 161 874,17 дол. США заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що по курсу НБУ станом на 08 липня 2021 року становить 4 419 051 грн. 53 коп.;
- 3 520 478 грн. 69 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків;
- 289 075 грн. 29 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту та відсотків.
Банк просив суд включити свої вимоги до реєстру у наступній черговості:
- 4 419 051 грн. 53 коп., але не менше 453 000 грн. 00 коп., як вимоги кредитора забезпечені заставою;
- 3 520 478 грн. 69 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків;
- 289 075 грн. 29 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення тіла кредиту та відсотків, як вимоги, що підлягають до погашення у третю чергу.
Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про визнання кредитором боржника на суму 8 228 605 грн. 51 коп.
Призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні суду.
Повідомлено кредитора даною ухвалою суду, що попереднє засідання суду відбудеться о 10 год. 00 хв. 21 вересня 2021 року
Також до Господарського суду Черкаської області надійшла заява від публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" з грошовими вимогами до боржника на суму 372 865 грн. 13 коп.
Ухвалою суду від 13 серпня 2021 року прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" про визнання кредитором боржника на суму 371 045 грн. 13 коп.
Призначено розгляд заяви кредитора у попередньому засіданні суду.
Повідомлено кредитора даною ухвалою суду, що попереднє засідання суду відбудеться о 10 год. 00 хв. 21 вересня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 21 вересня 2021 року суд оголосив перерву в попередньому засіданні до 11 год. 30 хв. 07 жовтня 2021 року.
05 жовтня 2021 року від публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" надійшла заява про уточнення кредиторських вимог до боржника, в якій банк просить суд включити свої вимоги до реєстру у наступній черговості:
- 4 419 051 грн. 53 коп., але не менше 2 455 980 грн. 86 коп., що підлягають до погашення, як вимоги кредитора, що забезпечені заставою;
- 3 520 478 грн. 69 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, що підлягають до погашення у третю чергу;
- 289 075 грн. 29 коп. - 3% річних несвоєчасне погашення тіла кредиту та відсотків, як вимоги, що підлягають до погашення у другу чергу.
В судовому засіданні, яке відбулося 07 жовтня 2021 року суд оголосив перерву в попередньому засіданні до 12 год. 00 хв. 21 жовтня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 21 жовтня 2021 року суд оголосив перерву в попередньому засіданні до 11 год. 00 хв. 10 листопада 2021 року.
Представник публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" та боржник в попереднє засідання суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.
Представник публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав та просив суд визнати кредиторські вимоги банку до боржника на суму 8 228 605 грн. 51 коп.
Керуючий реструктуризацією в судовому засіданні вимоги публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" та публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" визнав частково.
Згідно ч. 3 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
11 жовтня 2021 року керуючий реструктуризацією надав суду звіт про результати перевірки декларації боржника (т.2 а.с. 1-3).
Одним із основних завдань зборів кредиторів є розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.
В судовому засіданні, яке відбулося 10 листопада 2021 року згідно ч. 6 ст. 233, ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали зі справи №925/786/21.
Розглянувши у попередньому засіданні матеріали справи, заяви публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" та публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК", заслухавши пояснення представника публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" та керуючого реструктуризацією, судом встановлено наступне:
Як зазначалося вище, від публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 372 865 грн. 13 коп.
Судом встановлено, що 13 серпня 2008 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Кліринговий дім" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №060301/12-2008 ЧК.
У зв'язку з неналежним виконанням боржником зобов'язань за кредитним договором публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім" звернулося до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом про стягнення боргу.
21 грудня 2011 року Звенигородський районний суд Черкаської області у справі №2-40/11 прийняв рішення про розірвання кредитного договору та стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" борг в розмірі 338 027 грн. 29 коп. та судові витрати в розмірі 1 820 грн. 00 коп.
Вищевказаним рішенням суду було встановлено, що 13 травня 2008 року між публічним акціонерним банком КЛІРИНГОВИЙ ДІМ та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 060301/12-2008КЧ, з кінцевим строком погашення кредиту до 12 травня 2015 року.
Відповідно до п.2.3 кредитного договору проценти за користування кредитом були встановлені у розмірі 17% річних. На підставі додаткової угоди №1 від 30 травня 2008 року була збільшена відсоткова ставка за користування кредитом та становить 20% річних.
Згідно п.2.1 кредитного договору публічний акціонерний банк КЛІРИНГОВИЙ ДІМ надав відповідачу кредит в сумі 386 325,00 грн. на купівлю автомобіля марки Infiniti M35x Elite, а відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та комісії банку відповідно до тарифів в строки і в сумах, згідно кредитного договору.
Публічний акціонерний банк КЛІРИНГОВИЙ ДІМ виконав умови кредитного договору у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №3664634/08, відповідач зобов'язався повертати його щомісячно згідно з графіком погашення, а також сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом не пізніше 25-го числа місяця, наступного за місяцем, за який вони нараховані, а також разом з повним погашенням кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами в місяці, в якому здійснюється погашення.
Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що кредит, наданий публічним акціонерним банком КЛІРИНГОВИЙ ДІМ, забезпечується заставою майна, а саме: автомобілем марки Infiniti M35x Elite, вартістю 386 325,00 грн. відповідний договір застави №06/15-2008 від 13 травня 2008 року був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу 13 травня 2008 року і зареєстрований у реєстрі за №4090.
У договорі застави зазначено, що він забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору. Предметом застави є автомобіль марки Infiniti, тип легковий седан В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , колір чорний, рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований 13 травня 2008 року Черкаським ВРЕВ при УДАІ України в Черкаській області, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого Черкаським ВРЕВ при УДАІ України в Черкаській області 13 травня 2008 року.
Пунктом 6.2.3 кредитного договору передбачено обов'язок відповідача застрахувати заставлене майно на строк дії кредитного договору до дати кінцевого погашення наданого кредиту та повного виконання взятих на себе зобов'язань та надати банку оригінал документів, що підтверджують сплату страхових платежів. Такі документи відповідачем не були надані. Кредитним договором передбачено, що за прострочення укладення договору страхування предмету застави на користь банка та несплату страхових платежів у строки та на умовах, встановлених договором страхування, а також за ненадання банку оригіналів документів, що підтверджують сплату страхових платежів, відповідач сплачує банку неустойку в розмірі 7% річних від суми кредиту, зазначеної у п.2.1 кредитного договору за кожен день прострочення (п.7.4 кредитного договору). Черкаська регіональна дирекція (філія) ВАТ Страхове товариство ГАРАНТІЯ надіслала банку лист від 13 липня 2009 року №283, в якому повідомлялося, що договір страхування наземного транспорту №5-23-01/09 від 11 березня 2009 року втратив чинність, оскільки ОСОБА_1 не оплатив чергові платежі.
Станом на 18 листопада 2010 року у відповідача виник борг перед позивачем в сумі 338 027,29 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту 277 245,00 грн., заборгованість по відсоткам в сумі - 14 216,54 грн., пеня за простроченими процентами за користування кредитом - 3 243, 42 грн., пеня за основною сумою кредиту - 4 425,22 грн., неустойка за прострочення укладення договору страхування предмету застави 38 897, 11 грн.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Придніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21 серпня 2019 року було відкрито виконавче провадження №59854156 з примусового виконання виконавчого листа №2-40/11, виданого 28 лютого 2012 року Звенигородським районним судом Черкаської області.
Водночас у своїй заяві кредитор зазначає, що станом на 09 серпня 2021 року боржник має заборгованість перед публічним акціонерним товариством "Банк "Кліринговий дім" в розмірі 371 045 грн. 13 коп., в тому числі заборгованість по кредиту - 277 245 грн. 00 коп. та 93 800 грн. 13 коп. борг зі сплати відсотків.
Керуючий реструктуризацією вимоги публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" визнав частково, а саме: 277 245 грн. 00 коп. боргу зі сплати кредиту, 14 216 грн. 54 коп. боргу зі сплати відсотків, 1 800 грн. 00 коп. - судові витрати у справі №2-40/11, як вимоги другої черги та 46 565 грн. 75 коп. (пеня, неустойка), як вимоги третьої черги.
Зі змісту рішення Звенигородського районного суду Черкаської області у справі №2-40/11 вбачається, що банк звернувся з позовом про дострокове стягнення боргу та розірвання кредитного договору.
Крім того, кредит банку був забезпечений майном боржника вартість якого самостійно визначена сторонами в договорі в розмірі 386 325, 00 грн.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 53 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 щодо застосування абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, положення зазначеної норми про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Як було встановлено вище, банк скористався наданим йому частиною 2 статті 1050 ЦК України правом вимоги дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором та звернувся до суду із позовом про розірвання кредитного договору та стягнення боргу по кредиту та боргу по нарахованих відсотках.
Таким чином, після звернення до суду про дострокове виконання зобов'язань з повернення кредиту та розірвання договору в судовому порядку строк кредитування закінчився.
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.
При цьому у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, в даному випадку після звернення до суду із позовом про стягнення боргу, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк повернення кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже у спірних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки щодо застосування частини 1 статті 1050 та статі 625 Цивільного кодексу України у їх взаємозв'язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Річних процентів на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, як грошової суми, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання банк не заявляє, крім того, будь-якого належного розрахунку суми відсотків банк суду не надав.
В зв'язку з чим, відсутні підстави для визнання вимог банку в частині відсотків нарахованих на тіло кредиту після ухвалення судом рішення про розірвання кредитного договору та дострокового стягнення кредитних коштів.
Також судом враховано, що відповідно до абз. 2, 3 ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Банк у своїй заяві не надав суду доказів, що підтверджують відмову від забезпечення своїх вимог.
Керуючий реструктуризацією у своїй заяві вказує, що з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13 серпня 2021 року №Р149573 вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб Infiniti М35х Elite: номер державної реєстрації: НОМЕР_6 , який знаходиться в заставі АБ "Кліринговий дім".
Отже, враховуючи вищенаведене та зміст вимог банку наведених у заяві, суд вважає за необхідне визнати кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" в розмірі 277 245 грн. 00 коп. боргу зі сплати кредиту та 14 216 грн. 54 коп. боргу зі сплати відсотків, як такі що забезпечені заставою майна боржника.
При цьому судом було враховано, що банк у своїй заяві не заявляв кредиторських вимог щодо неустойки, а тому керуючий реструктуризацією безпідставно визнав у своїй письмовій заяві (т.1 а.с.182) вимоги банку щодо неустойки в розмірі 46 565,75 грн.
Вимоги публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім", щодо судових витрат понесених під час розгляду справи №2-40/11 в загальному розмірі 1 820 грн. 00 коп. не відносяться до витрат, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, а також дані вимоги не є забезпеченими.
Отже, дані вимоги по зобов'язанні, що виникло на підставі рішення суду підлягають погашенню у другу чергу на загальних підставах.
Щодо вимог публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" судом враховано наступне:
У запереченні на заяву публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" керуючий реструктуризацією зазначає, що виходячи зі змісту ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язковою умовою внесення вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, є наявність такого майна на праві власності боржника, що підтверджується відповідним договором іпотеки та записом в реєстрі речових прав.
Водночас, згідно інформації від 13 серпня 2021 року №270396038 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що за боржником жодне нерухоме майно не зареєстроване, в іпотеці не знаходиться, арешти та інші обтяження відсутні.
Отже, оскільки боржник не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 та в іпотеку його не передавав, а власником квартири є його дружина ОСОБА_2 , то вимоги АБ "Укргазбанк" не є забезпеченими.
Питання щодо включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог кредитора, які забезпечені заставою майна члена сім'ї боржника не може розглядатися, оскільки суперечить положенням ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також керуючий реструктуризацією повідомив, що відносно ОСОБА_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 також відкрито справу про неплатоспроможність, що підтверджується ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року у справі №925/787/21.
В зв'язку з чим, на думку керуючого реструктуризацією, АБ "Укргазбанк" має право заявити свої вимоги, які виникли на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2011 року у справі №2-382/11 в тому числі вимоги, які забезпечені заставою (квартири) у справу №925/787/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
На підставі вищевикладеного, керуючий реструктуризацією просить відмовити в задоволенні заяви АБ "Укргазбанк" в частині включення грошових вимог банку в сумі 4 419 051 грн. 53 коп., що підлягають до погашення, як вимоги кредитора, які забезпечені заставою.
Судом встановлено, що 04 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРГАЗБАНК") (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір за №ФВ_37-07/00.
Згідно п.1.1. вищевказаного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 80 000 дол. США.
Кредит надається в строк з 04 вересня 2007 року по 03 вересня 2027 року або по день визначений п. 3.3.11 цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних.
Кредит надається на придбання нерухомості: чотирьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 85,5 кв.м., житловою площею - 47,6 кв.м. (п. 1.4. кредитного договору).
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2011 року зі справи №2-382/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №ФВ_37-07/00 від 04 вересня 2007 року станом на 06 травня 2011 року в сумі 71 289,49 доларів США та пеню в сумі 15,06 грн.
В подальшому рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2013 року зі справи №711/6903/13-ц позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ФВ_37-07/00 від 04 вересня 2007 року, яка станом на 01 червня 2013 року в цілому складає 89 123,71 дол. США та 22 965,96 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру житловою площею 47,6 кв.м, загальною 85,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. 04 вересня 2007 року за реєстр. №5123, зареєстрованого в КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 04 вересня 2007 року за № запису 1277 в книзі 125, реєстраційний № 772109.
Вищевказаним рішенням було встановлено:
Для належного виконання зобов'язань за кредитним договором позичальником, відповідно до договору іпотеки №ФВДІ_37-07/00 (далі - договір іпотеки), посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. 04 вересня 2007 року за реєстр. №5148, майновий поручитель ОСОБА_2 (надалі-відповідач) надала в іпотеку ВАТ АБ "Укргазбанк" об'єкт нерухомості - чотирьохкімнатну квартиру житловою площею - 47,6 кв. м, загальною 85,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. 04 вересня 2007 року за реєстр. № 5123, зареєстрованого в КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 04 вересня 2007 року за № запису 1277 в книзі 125, реєстраційний № 772109- (далі-предмет іпотеки).
Пунктом 3.1.1. кредитного договору передбачено, що банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_7 та видати кредит в сумі 80 000,00 дол. США з позичкового рахунку шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_8 , відкритий в ЧФ ВАТ АБ "Укргазбанк".
Банк свої зобов'язання виконав, що підтверджується випискою по позичковому рахунку позичальника за 04 вересня 2007 року та заявою на видачу готівки № 55_21 від 04 вересня 2007 року на суму 80 000,00 дол. США, якою підтверджується зняття позичальником кредитних коштів з власного поточного рахунку.
Тобто, банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, визначені п. 3.1.1. вказаного договору.
В свою чергу, пунктом 3.3.1. кредитного договору передбачено обов'язок позичальника здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.
Пунктом 3.3.3. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повертати заборгованість по кредиту щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з наступного місяця за місяцем отримання кредиту, в сумі, не меншій за 333,34 дол. США на рахунок № НОМЕР_7 , відкритий у ЧФ ВАТ АБ „Укргазбанк".
Пунктом 3.3.4. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5% річних, на рахунок № НОМЕР_9 в ЧФ ВАТ АБ „Укргазбанк", не пізніше 10-го числа наступного місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п. 4.1. цього договору.
Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що кредит, наданий банком, забезпечується неустойкою, передбаченою дійсним договором.
Згідно абзацу 2 пункту 3.3.4. кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.1.9. кредитного договору (13,5% річних).
Обов'язок сплати пені передбачений п. 5.3. кредитного договору, згідно якого за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% річних від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ФВ_37-07/00 від 04 вересня 2007 року станом на 01 червня 2013 року становить:
- заборгованість по кредиту строкова 57 332,88 дол. США,
- заборгованість по кредиту прострочена 11 000,11 дол. США,
- заборгованість по процентах прострочена 20 790,72 дол. США,
- пеня за несвоєчасне погашення кредиту 122,29 грн.,
- пеня за несвоєчасну сплату процентів 193,67 грн.,
а всього 89 123,71 дол. США та 315,96 грн. (122,29 грн.+193, 67 грн.).
Як вже зазначалося вище згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас судом враховано, що п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов'язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин:
відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів:
розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, додатково зменшується на 10 відсотків, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором;
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 1 процентний пункт;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 15 років, якщо кредитором і боржником не погоджено інший строк.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів:
на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 процентні пункти;
строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 років.
План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Боржник та забезпечений кредитор за погодженням можуть встановити в плані реструктуризації або мировій угоді інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, за умови, що вони є не гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом. У разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, обтяженому іпотекою, загальна площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення. Зобов'язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що перебуває у власності або у спільній сумісній власності боржника та не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, на яке може бути звернено стягнення, для цілей цього пункту вважається доходом боржника.
Прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою, що визначається як різниця між розміром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справі про неплатоспроможність боржника, та розміром вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, здійснюється після повного виконання зобов'язань боржником за реструктуризованим зобов'язанням на підставі рішення господарського суду, визначеного статтею 129 цього Кодексу.
У разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов'язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність.
Для цілей цього пункту членами сім'ї боржника вважаються батьки, чоловік або дружина, діти боржника, у тому числі усиновлені, які проживають спільно з боржником на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 виникла до дня введення в дію Кодексу, за кредитом отриманим в іноземній валюті.
Даний кредит забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (з урахуванням відомостей, які містяться в деклараціях).
Водночас, квартира придбана дружиною позичальника - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. 04 вересня 2007 року.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано 25 липня 2001 року (т.1.а.с. 7).
Тобто, квартира придбана подружжям за час шлюбу.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Також згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Водночас, ст.371 ЦК України встановлено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.
Матеріали справи не містять доказів укладення письмового договору, який би встановлював обставину того, що квартира не є спільною сумісною власністю членів сім'ї.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що квартира належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності і була передана в іпотеку майновим поручителем (дружиною) за згодою чоловіка (позичальника).
Судом вже прийнято рішення про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення боргу позичальника (боржника по даній справі), а також було встановлено сам розмір заборгованості та його складові.
Аналіз ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
Вартість предмету іпотеки, що визначена у договорі іпотеки становить 453 000 грн.00 коп.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги банку на суму 453 000 грн. 00 коп. є забезпеченими майном боржника, яке йому належить на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до відомостей НБУ станом на 08 липня 2021 року (дата відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), курс долару США до української гривні встановлено в співвідношенні: 1 долар США = 27,2993 грн.
Таким чином заборгованість зі сплати кредиту в розмірі 68 332, 99 дол. США (заборгованість по кредиту строкова 57 332,88 дол. США + заборгованість по кредиту прострочена 11 000,11 дол. США), що встановлено рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2013 року зі справи №711/6903/13-ц складає 1 865 442 грн. 79 коп.
Водночас, зі змісту кредиторських вимог вбачається, що банком заявлено також вимоги в розмірі 93 541,18 дол. США зі сплати відсотків за користування кредитом (161 874,17 - 68 332, 99).
Судом вище вже наведено висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 з подібних правовідносин, щодо застосування абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України.
За умовами пункту 1.1 кредитного договору кредит надавався позичальнику до 03 вересня 2027 року.
Згідно п. 3.3.4 кредитного договору банк має право щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та вдень закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту (для процентів), з врахуванням п. 4.1. цього договору сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, зазначеної в п. 1.1. цього договору.
Як було встановлено вище у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними банк скористався наданим йому ч. 2 ст. 1050 ЦК України правом вимоги дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором та звернувся до суду із позовом про стягнення боргу, а в подальшому з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вказувалося вище, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2013 року зі справи №711/6903/13-ц було встановлено, що розмір процентів за користування кредитом станом на 01 червня 2013 року становить 20 790,72 дол. США.
Оскільки банк скористався своїм правом на дострокове погашення боргу, в тому числі і шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, то після звернення банку до суду та ухвалення вищевказаного рішення відсотки за користування кредитом в розмірі визначеному кредитним договором на підставі ст.1048 ЦК України не нараховуються.
Водночас, суд зазначає, що банк в межах справи про неплатоспроможність не нараховував та не заявляв відсотки на підставі ст.625 ЦК України, у зв'язку з неправомірним користуванням боржником грошовими коштами.
Таким чином підлягають визнанню відсотки в розмірі 20 790,72 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 08 липня 2021 року становить 567 572 грн. 10 коп.
Банком також заявлено кредиторські вимоги в розмірі 7 221, 46 дол. США - 3% за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом нарахованих за період з 09 липня 2018 року по 07 липня 2021 року.
Оскільки кредитором не вірно визначено розмір боргу по сплаті процентів, то наданий суду розрахунок є невірним.
Розмір 3% річних нарахованих на суму процентів в розмірі 20 790,72 дол. США за період вказаний кредитором у своїй заяві складає 1 869,46 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 08 липня 2021 року становить 51 034 грн. 95 коп.
Також банком заявлено вимогу про визнання 3 367,65 дол. США, як 3% за несвоєчасну сплату кредиту.
Розрахунок банком здійснено вірно, а тому 3% за несвоєчасну сплату кредиту, в гривневому еквіваленті складає 91 934 грн. 49 коп.
Також рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2013 року зі справи №711/6903/13-ц було встановлено наявність зобов'язання позичальника зі сплати 22 965 грн. 96 коп. неустойки
Правова природа штрафу після ухвалення рішення не змінилася, як не змінилася і правова природа встановленої судом неустойки в розмірі 315, 96 грн.
Водночас, п. 5.3. кредитного договору визначено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% річних від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.
Банком заявлено кредиторські вимоги в розмірі 41 012, 71 дол. США пені за несвоєчасну сплату кредиту та 87 945, 86 дол. США пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Неустойку нараховано за період з 09 липня 2018 року по 07 липня 2021 року.
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Даних обставин банком враховано не було, а розмір пені визначений договором є більшим ніж подвійна облікова ставка Національного банку України в цей період.
Не вірно також визначено розмір процентів, на які нараховувалася неустойка з наведених вище підстав.
Разом з тим, законодавець п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Отже, в цій частині вимоги забезпеченого кредитора судом відхиляються.
Згідно ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За таких обставин, слід зобов'язати керуючого реструктуризацією боржника у строк до 24 листопада 2021 року (включно) повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення відповідно до вимог ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства; надати суду рішення зборів кредиторів, оформлене протоколом та прийняте відповідно до вимог ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Призначити судове засідання для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів/ переходу до процедури погашення боргів/про закриття провадження та звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації заборгованості у справі.
Згідно ч. 2 ст. 133 Кодексу витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Тобто дані витрати відшкодовуються боржником позачергово.
Керуючись ст. ст. 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 ГПК України, суд,-
1. Заяву публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" про визнання кредиторських вимог задовольнити частково.
2. Визнати вимоги публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" до боржника у розмірі:
- 277 245 грн. 00 коп. боргу зі сплати кредиту, 14 216 грн. 54 коп. боргу зі сплати відсотків, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника;
- 1 820 грн. 00 коп. витрат понесених під час розгляду справи, як вимоги другої черги.
3. В решті кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" - відхилити.
4. Заяву публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про визнання кредиторських вимог задовольнити частково.
5. Визнати вимоги публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до боржника у розмірі:
- 453 000 грн.00 коп. вимоги, які забезпечені заставою;
- 2 122 984 грн. 33 коп. вимоги другої черги.
6. В решті кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" - відхилити.
7. Витрати публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" в розмірі 4 540 грн. 00 коп. та витрати публічного акціонерного товариства акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" в розмірі 4 540 грн. 00 коп. на оплату судового збору по справі №925/786/21 покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
8. Зобов'язати керуючого реструктуризацією боржника: у строк до 24 листопада 2021 року (включно) повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення відповідно до вимог ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства; надати суду рішення зборів кредиторів, оформлене протоколом та прийняте відповідно до вимог ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
9. Призначити судове засідання для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів/ переходу до процедури погашення боргів/ про закриття провадження та звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації заборгованості у справі, на 10 год. 00 хв. 11 січня 2022 року.
10. Засідання суду відбудеться в приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, другий поверх, зал судових засідань №2, тел. канцелярії суду (0472) 31-21-49.
11. Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику та керуючому реструктуризацією.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення.
Повний текст ухвали складено 15 листопада 2021 року.
Суддя А.В.Васянович