Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3676/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця Сідєльнікова Володимира Васильовича, м. Харків
про стягнення 50606,22 грн.
за участю представників:
позивача - Танчак Н.В.
відповідача - не з'явився
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сідєльнікова Володимира Васильовича (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 50606,22 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань за договором № 14497 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2014 по сплаті спожитої теплової енергії за період з лютого 2017 року по квітень 2021 року. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказує, що станом на 01.09.2021 року по особовому рахунку відповідача 17410-65 обліковується заборгованість за невиконання договірних зобов'язань по сплаті спожитої теплової енергії в сумі 50606,22 грн., яка утворилася за період з лютого 2017 року по квітень 2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.05.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11.10.2021 о 10:00.
11.10.2021 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи по суті на 08.11.2021 о 10:30.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, уповноваженого представника в призначене судове засідання не направив, відзив на позовну заяву до суду не надав.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
При цьому судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
17 жовтня 2018 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та відповідачем було укладено договір № 5640-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 12-:-16, 18-:-20 в житловому будинку літ "А-5", загальною площею 73,2 кв.м. по вул. Проскури Академіка, буд. 10, у м. Харкові, орендованих Фізичною особою-підприємцем Сідєльніковим Володимиром Васильовичем.
01 серпня 2014 року між КП "Харківські теплові мережі" (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Сідєльніковим Володимиром Васильовичем (споживач) було укладено договір № 14497 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).
КП "Харківські теплові мережі" на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2016-2017 р.р., 2017-2018 р.р., 2018-2019р.р., 2019-2020 р.р., 2020-2021 р.р. та договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 14497 від 01.08.2014 року здійснювало постачання теплової енергії до приміщення відповідача за адресою: м. Харків, по вул. Проскури Академіка, буд. 10.
Відповідно до умов договору, позивач зобов'язувався постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
У відповідності до п.6.4. договору відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує позивачу попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 18 числа місяця, наступного за рахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку та до 28 числа поточного місяця, при розрахункам за показаннями приладів обліку.
Відповідно до п.6.5. договору, якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в договорі, це перевищення окремо оплачується споживачем до 28 числа поточного місяця, якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в договорі обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати заявленого обсягу періоду, наступного за розрахунковим.
Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань (з урахуванням теплових втрат від наружної стіни будинку до місця установки приладу обліку відповідно до п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71), які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням (п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198), а між власниками житла пропорційно площам квартир (п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630).
У зв'язку з тим, що житловий будинок, у якому розташовані нежитлові приміщення відповідача, оснащений приладом обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався відповідачем згідно показань приладу обліку, встановленого у будинку, з урахуванням максимального теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача, виконаного згідно з нормативним документом "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94.
Враховуючи вищевикладене, позивачем відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення теплової енергії у приміщення відповідача. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками повноважених представників КП "Харківські теплові мережі" (том 1 а.с. 23-32).
Згідно позову позивач вказує, що відповідачем не сплачено рахунки-фактури за спожиту теплову енергію та вимога про погашення заборгованості (том 1 а.с. 33-51), у зв'язку з чим у останнього по особовому рахунку 17410-65 станом на 01.09.2021 року обліковується заборгованість за невиконання договірних зобов'язань по сплаті спожитої теплової енергії в сумі 50606,22 грн. за період з лютого 2017 року по квітень 2021 року.
Також, в підтвердження позовних вимог позивач посилається на відомості обліку споживання теплової енергії (том 1 а.с. 52-66).
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за невиконання договірних зобов'язань по сплаті спожитої теплової енергії за період з лютого 2017 року по квітень 2021 року у розмірі 50606,22 грн.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, а споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на умови договору, фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, розрахунки позивача (том 1 а.с. 67-70), відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сідєльнікова Володимира Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_2 в Філії ХОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 50606,22 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань по сплаті спожитої теплової енергії за період з лютого 2017 року по квітень 2021 року та 2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_2 в Філії ХОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119).
Відповідач - Фізична особа-підприємець Сідєльніков Володимир Васильович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне рішення складено "15" листопада 2021 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/3676/21