вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
15.11.2021 Справа № 917/926/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі
Північно-східного офісу Держаудитслужби
Красноградської районної державної адміністрації Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна"
про стягнення 88 891,20 грн
без виклику представників сторін
встановив:
Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення 88 891,20 грн згідно договору № 17 кр/т від 22.01.2019 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких за державні кошти.
Ухвалою від 29.07.2021 суд замінив позивача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації на правонаступника - Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області (т.1 а.с.211-213).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що після укладення договору сторони підписали додаткову угоди, якими безпідставно збільшили ціни на бензин А-92 та дизельне пальне; ці додаткові угоди укладені з порушенням законодавства та є нікчемними, що призвело до безпідставної сплати бюджетних коштів Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна".
Прокурор також заявив до відшкодування 2270,00 грн витрат на сплату судового збору.
Позивач - Північно-східний офіс Держаудитслужби - у поясненнях (вхід. № 7683 від 13.07.2021; а.с.146-148) повідомив, що ним не проводилась перевірка закупівель та моніторинг процедури закупівлі відділом освіти згідно договору № 17 кр/т про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких за державні кошти від 22.01.2019.
Відповідач у відзиві (вхід. № 7766 від 14.07.2021; т.1 а.с.167-176) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що:
- сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше 10 відсотків з урахуванням попередніх змін;
-жодним нормативно-правовим актом не закріплено форму документального підтве рдження підстав для зміни цін та не передбачено вимог довідок про рівень цін та даних, які повинні в них зазначатися;
- довідка Харківської ТПП підтверджує факт збільшення ціни пального на ринку. Встановлена додатковими угодами цінf на паливо була значно нижчою, ніж зазначено у довідках ТПП;
- прокурор у позові не навів доказів відсутності коливання цін на пальне у період укладання додаткових угод. Прокурор маніпулятивно досліджував вартість пального по Україні, не зважаючи на той, факт, що в окремому регіоні рівень цін може бути іншим. Прокурор не досліджував ринок та формування ціни у конкретно визначеному регіоні;
- наведені прокурором у позові постанови Верховного Суду не є тотожними спірним правовідносинам;
- прокурор невірно обрав спосіб захисту, оскільки договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них ст.1212 ЦК України; норми цієї статті застосовуються до позадоговірних зобов'язань;
- правовими наслідками недійсного правоичну є двостороння реституція; одностороння реституція чинним законодаством не передбачена;
- розрахунок заявленої до стягнення суми зроблено без зазначення методики такого розрахунку, математично примітивно та з грубими порушеннями, без врахування коефіцієнтів індексації, податку на прибуток, податку на додану вартість, індексу інфляції.
Прокурор у відповіді на відзив (вхід. № 8242 від 26.07.2021; т.1 а.с.200-201) зазначив, що:
- подані ТОВ «Татнефть-АЗС-Україна» документи не підтверджують коливання ціни природнього газу сторону збільшення в розумінні ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- в довідках Харківської торгово-промислової палати не зазначено ціну природнього газу на момент укладення Договору та на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку. Документи надані як підстави для внесення змін до договорів про закупівлю обов'язково мають зазначати відомості про ціну предмету закупівлі на момент укладення договору (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №924/1240/18);
- помилкове мотивування правових підстав щодо позовних вимог за цим позовом із застосувавши ст. 1212 ЦК, замість ч. 1 ст. 670 ЦК, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову прокурора;
- факт того, що сторонами ціна предмету закупівлі у договорі визначена нижче ніж середньоринкова на певний період та на певній території, не може бути підставою для внесення змін до Договору в розумінні ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2021 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (т.1 а.с.122).
Ухвалою від 14.06.2021 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (т.1 а.с.124). Прокурор у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (т.1 а.с.129-136).
Ухвалою від 24.06.2021 суд відкрив провадження у справі № 917/926/21, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановив строки для подачі заяв по суті справи (т.1 а.с.140-141).
Про відкриття провадження у справі Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської, позивачі та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 24.06.2021, від 19.07.2021, від 30.07.2021 (т.1 а.с.142-145, 188-191, 214-218).
Відповідач у відзиві заявив клопотання (вхід № 7766 від 14.07.2021) про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (т.1 а.с.176).
Суд ухвалою від 16.07.2021 відмовив у задоволені клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (т.1 а.с.186-187).
Прокурор подав клопотання (вхід. № 8213 від 26.07.2021; т.1 а.с.193) про заміну позивача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації його правонаступником - Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області (ідентифікаційний код 04059549, вул. Соборна, буд.58-А, м. Красноград, Красноградський район, Харківська область, 63304).
Ухвалою від 29.07.2021 суд замінив позивача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації на правонаступника - Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області (т.1 а.с.211-213).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 вказана ухвала залишена без змін (т.2 а.с.88-92).
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В зв'язку з заміною первісного позивача правонаступником, та апеляційним оскарженням ухвали про таку заміну, необхідністю подання сторонами доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об'єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення судом відклалося на необхідний строк.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України “Про Конституційний Суд України” є обов'язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття “інтереси держави” є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту
Згідно з п. 1 Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської РДА відділ є структурним підрозділом Сахновщинської РДА, відповідно до 1.4. положення Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та територіальному органів Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного України та своїм найменуванням, власні бланки (т.1 а.с.101-104).
Відповідно до 1.7 Положення Відділ освіти для здійснення повноважень та виконання завдань, що визначені законодавством та цим положенням, має право представляти в установленому порядку інтереси відділу в судових органах під час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до п.п.3,9 п.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупок вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Листом від 31.03.2021 прокурор повідомив Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації, Північно-східний офіс Держаудитслужби про укладення додаткових угод №3-7,9-10 до Договору № 17 кр/т про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких за державні кошти від 22.01.2019 необґрунтованими, укладеними з порушенням вимог положень ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та необхідність вжиття заходів щодо стягнення безпідставно сплачених коштів (т.1 а.с.115-116,118-119).
Листом від 15.04.2021 Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації повідомив прокурора про те, що позовна заява не буде подаватися, не заперечують проти вжиття прокурором відповідних заходів (т.1 а.с.117).
Листом від 08.04.2021 Північно-східний офіс Держаудитслужби повідомив, що згідно ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівель здійснює центральний орган виконавчої влади, у Північно-східного офісу Держаудитслужби відсутні підстави для вжиття заходів цивільно-правового характеру (т.1 а.с.120).
Враховуючи викладене, прокурор правомірно подав цей позов на захист інтересів держави, оскільки позивачі упродовж тривалого часу не вживали заходів спрямованих на стягнення заборгованості.
При цьому суд врахував правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 17 серпня 2020 року у справі № 924/1240/18.
Між Відділом освіти Сахновщинської районної державної адміністрації (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір № 17кр/т (тендер) від 22.01.2019 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких за державні кошти (далі - Договір, а.с.16-18).
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації є правонаступником відділу освіти Сахновщинської районної державної адміністрації (т.1 а.с.105-109).
Ухвалою від 29.07.2021 суд замінив позивача - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сахновщинської районної державної адміністрації на правонаступника - Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області.
Вказаний договір укладався в межах процедури публічних закупівель, що регулюється Законом України «Про публічні закупівлі». Це підтверджується даними з сайту електронної системи публічних закупівель «Prozorro» (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-19-002074-c), де відділом освіти Сахновщинської районної державної адміністрації (далі - відділ освіти) оприлюднено оголошення №UA-2018-12-19-002074-с про проведення відкритих торгів на закупівлю нафти і дистилятів, зокрема, бензину А-92 у кількості 24 911,00 літрів та дизельного палива у кількості 35 084,00 літрів, з терміном постачання до 31.12.2019 з очікуваною вартістю 1 907 841,00 грн.
Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" з остаточною пропозицією 1524167,76 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Триал" з остаточною пропозицією 1524714,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" з остаточною пропозицією 1591067,40 грн.
За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" з ціновою пропозицією 1524167,76 грн, з яким 22.01.2019 укладено договір № 17кр/т (тендер) від 22.01.2019 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких за державні кошти.
В договорі сторони погодили, що:
- постачальник зобов'язується у 2019 році поставити замовникові код згідно ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-92, дизельне паливо), Бензин А-92 у кількості 24 911,00 л, дизельне паливо - 35084,00 л (далі - товар), зазначені в п.1.2., а замовник - прийняти і оплатити такі товари (п.1.1, п.1.2);
- ціна цього договору становить 1 524167,76 грн, у тому числі ПДВ - 254 027,96 грн (п.3.1);
- ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.2);
- ціна і кількість товару визначається згідно акцептованої цінової пропозиції, а саме: бензин А-92 - 24 911,00 л по 25,44 грн за 1 літр з ПДВ; дизельне паливо - 35084,00 л по 25,38 грн за 1 літр з ПДВ (п.4.1);
- в разі перевищення діючої ціни товару на день відпуску до акцептованої ціни, ціна за одиницю товару може змінитись не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі (п. 4.5);
- постачальник має право відповідно до п.2 ч. 4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі (п. 6.4.4);
- умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (п. 11.8);
- істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регулюваних цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, уразі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 11.9);
- всі зміни до цього договору здійснюються шляхом підписання додаткових угод і є невід'ємними його частинами (п.11.2);
- цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного проведення (п.10.1);
- дія договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.11.10).
Сторони затвердили Специфікацію, як додаток до договору, в якій встановили найменування товару, його кількість та ціну, а саме: бензин А-92 у кількості 24 911,00 л, ціна 25,44 грн за 1 літр, загальна сума - 633735,84 грн; дизельне паливо у кількості 35084,00 л, ціна 25,38 грн за 1 літр, загальна сума - 890431,92 грн (т.1 а.с.19).
Відповідач звернувся до Відділу освіти з листами від 05.02.2019 № 06, від 22.04.2019 № 27, від 31.07.2019 № 52, від 17.09.2019 № 63 про необхідність укладення додаткових угод щодо зміни ціни на товар, який постачається за договором (т.1 а.с.20, 24, 27, 30). На підтвердження зростання ціни на товар відповідач надавав довідки Харківської торгово-промислової плати від 05.02.2019, від 02.04.2019, від 02.07.2019, від 03.09.2019 (т.1 а.с.21, 25, 28, 31).
Відповідач та Відділ освіти уклали ряд додаткових угод, якими внесли зміни до п. 1.1, 1.2, 4.1 Договору та до Специфікації, а саме збільшили первісну ціну товару, яка була визначена за результатами відкритих торгів, та зменшили обсяги постачання товару.
Додатковою угодою № 3 від 08.02.2019 сторони зменшили обсяг закупівлі, зазначивши кількість бензину А-92 - 18891,933 л, дизельного палива - 25728,253 л;
встановили ціну щодо бензину А-92:
25,44 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
26,94 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 18741,9333 л;
щодо дизельного палива:
25,38 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
27,78 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 25578,253 л (т.1 а.с.22).
Додатковою угодою № 4 від 14.02.2019 сторони скасували дію додаткової угоди №3, зменшили обсяг закупівлі, зазначивши кількість бензину А-92 - 18891 л, дизельного палива - 25728 л;
встановили ціну щодо бензину А-92:
25,44 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
26,94 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 18741л;
щодо дизельного палива:
25,38 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
27,78 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 25578 л (т.1 а.с.23).
Додатковою угодою № 5 від 23.04.2019 сторони зменшили обсяг закупівлі, зазначивши кількість бензину А-92 - 18760 л, дизельного палива - 25610 л;
встановили ціну щодо бензину А-92:
25,44 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
26,94 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 6850 л;
27,24 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 11760 л;
щодо дизельного палива:
25,38 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
27,78 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 7500 л;
27,96 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 17960 л (т.1 а.с.26).
Додатковою угодою № 6 від 02.08.2019 сторони змінили вартість товару, встановили ціну щодо бензину А-92:
25,44 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
26,94 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 6850 л;
27,24 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 4060 л;
26,94 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 7700 л;
щодо дизельного палива:
25,38 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
27,78 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 7500 л;
27,96 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 3200 л;
27,54 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 14760 л (т.1 а.с.29).
Додатковою угодою № 7 від 19.09.2019 сторони змінили вартість товару, встановивши ціну щодо бензину А-92:
25,44 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
26,94 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 6850 л;
27,24 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 4060 л;
26,94 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 2000 л;
26,82 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 5700 л;
щодо дизельного палива:
25,38 грн за 1 літр з ПДВ - на поставку 150 л;
27,78 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 7500 л;
27,96 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 3200 л;
27,54 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 2370 л.
27,12 грн (з ПДВ) за 1 літр - на поставку 12390 л (т.1 а.с.34)
Додатковою угодою № 9 від 20.01.2020 сторони встановили ціну бензину А-92 у сумі 26,10 грн (з ПДВ) за 1 літр та дизельного палива у сумі 26,34 грн (з ПДВ) за 1 літр (т.1 а.с.35).
Додатковою угодою № 10 від 24.01.2020 сторони скасували дію додаткової угоди № 9 та встановили ціну бензину А-92 у сумі 26,10 грн (з ПДВ) за 1 літр та дизельного палива у сумі 26,34 грн (з ПДВ) за 1 літр (т.1 а.с.36).
На виконання умов договору відповідач передав у власність Відділу освіти бензин А-92 та дизельне паливо, на загальну суму 1443239,40 грн, за які Відділ освіти розрахувався повністю, сплативши 1443239,40 грн. Вказане підтверджується також звітом від 02.06.2020 про виконання договору про закупівлю (т.1 а.с.39).
Так, за видатковою накладною № ТН000000831 від 06.02.2019 на загальну суму 7623,00 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 150 літрів за ціною 25,44 грн за літр на загальну суму 3816 грн та дизельне паливо в обсязі 150 літрів за ціною 25,38 гривень за літр на загальну суму 3807 грн (т.1 а.с.40).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 7623,00 грн за платіжним дорученням № 1 від 08.02.2019 (т.1 а.с.41).
За видатковою накладною № ТН000000892 від 08.02.2019 на загальну суму 5388,00 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 200 літрів за ціною 26,94 грн за літр на загальну суму 5388 грн (т.1 а.с.42).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 5388,00 грн за платіжним дорученням № 184 від 02.08.2019 (т.1 а.с.43).
За видатковою накладною № ТН000000894 від 08.02.2019 на загальну суму 387501,00 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 6650 літрів за ціною 26,94 грн за літр на загальну суму 179151 грн та дизельне паливо в обсязі 7500 літрів за ціною 27,78 гривень за літр на загальну суму 208350 грн (т.1 а.с.44).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 387 501,00 грн за платіжними дорученнями № 2 від 15.02.2019, № 3 від 22.02.2019, № 4 від 06.03.2019, № 5 від 12.03.2019, № 7 від 26.03.2019, № 10 від 20.05.2019, № 185 від 02.08.2019, № 15 від 02.08.2019, № 16 від 08.08.2019 (т.1 а.с. 45-54).
За видатковою накладною № ТН000002713 від 23.04.2019 на загальну суму 200066,40 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 4060 літрів за ціною 27,24 грн. за літр на загальну суму 110594,40 грн. та дизельне паливо в обсязі 3200 літрів за ціною 27,96 гривень за літр на загальну суму 89472 грн (т.1 а.с.54).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 200066,40 грн за платіжними дорученнями № 12 від 25.04.2019, № 15 від 11.05.2019, № 16 від 15.05.2019, № 17 від 14.06.2019, № 186 від 02.08.2019 (т.1 а.с.55-59).
За видатковою накладною № ТН000005223 від 06.08.2019 на загальну суму 119149,80 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 2000 літрів за ціною 26,94 грн за літр на загальну суму 53880 грн та дизельне паливо в обсязі 2370 літрів за ціною 27,54 гривень за літр на загальну суму 65269,80 грн (т.1 а.с.60).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 119149,80 грн за платіжними дорученнями № 18 від 07.08.2019, № 19 від 16.09.2019, № 20 від 17.09.2019, № 228 від 20.09.2019 (т.1 а.с.61-64).
За видатковою накладною № ТН000006299 від 19.09.2019 на загальну суму 130022,40 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 2320 літрів за ціною 26,82 грн за літр на загальну суму 62222,4, грн та дизельне паливо в обсязі 2500 літрів за ціною 27,12 гривень за літр на загальну суму 67800 грн (т.1 а.с.65).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 130022,40 грн за платіжними дорученнями № 21 від 23.09.2019, №22 від 26.09.2019, № 23 від 30.09.2019, № 24 від 02.10.2019, № 27 від 09.10.2019 (т.1 а.с.66-70).
За видатковою накладною № ТН000006769 від 08.10.2019 на загальну суму 139683,60 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 2660 літрів за ціною 26,82 грн за літр на загальну суму 71341,20 грн та дизельне паливо в обсязі 2520 літрів за ціною 27,12 гривень за літр на загальну суму 68342,40 грн (т.1 а.с.71).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 139683,60 грн за платіжними дорученнями № 28 від 11.10.2019, № 29 від 18.10.2019, № 30 від 22.10.2019, № 32 від 04.11.2019, № 33 від 06.11.2019, № 35 від 14.11.2019, № 36 від 15.11.2019, № 302 від 06.12.2019 (т.1 а.с. 72-79).
За видатковою накладною № ТН000007471 від 05.11.2019 на загальну суму 37154,40 грн - позивач поставив дизельне паливо в обсязі 1370 літрів за ціною 27,12 гривень за літр на загальну суму 37154,40 грн (т.1 а.с.80).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 37154,40 грн за платіжними дорученнями № 37 від 15.11.2019, № 38 від 19.11.2019, № 39 від 19.11.2019 (т.1 а.с.81-83).
За видатковою накладною № ТН000007858 від 22.11.2019 на загальну суму 182030,40 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 720 літрів за ціною 26,82 грн. за літр на загальну суму 19310,40 грн. та дизельне паливо в обсязі 6000 літрів за ціною 27,12 гривень за літр на загальну суму 162720 грн (т.1 а.с.84).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 182030,40 грн за платіжними дорученнями № 40 від 25.11.2019, № 42 від 05.12.2019, № 43 від 06.12.2019, № 303 від 06.12.2019, № 44 від 16.12.2019, № 45 від 17.12.2019, № 47 від 20.12.2019 (т.1 а.с. 85-91).
За видатковою накладною № ТН00000222 від 20.01.2020 на загальну суму 234620,40 грн - позивач поставив бензин А-92 в обсязі 3580 літрів за ціною 26,10 грн за літр на загальну суму 93438 грн та дизельне паливо в обсязі 5360 літрів за ціною 26,34 гривень за літр на загальну суму 141182,40 грн (а.с.92).
За цей товар Відділ освіти сплатив відповідачу 234620,40 грн за платіжними дорученнями № 60 від 16.04.2020, № 1 від 12.02.2020, № 2 від 17.02.2020, № 3 від 19.02.2020, № 4 від 21.02.2020, № 5 від 04.03.2020, № 6 від 11.03.2020, № 7 від 12.03.2020 (т.1 а.с.93-100).
Як стверджує прокурор, при укладені між Відділом освіти та ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" Додаткових угод № 3 від 08.02.2019, № 4 від 14.02.2019, № 5 від 23.04.2019, № 6 від 02.08.2019, №7 від 19.09.2019 , № 9 від 20.01.2020, №10 від 24.01.2020 не дотримано вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни дизельного палива та бензину А-92 в період виконання умов договору, а тому такі Додаткові угоди є нікчемними, а сплачені за такими Додатковими угодами грошові кошти підлягають поверненню на користь позивача.
При вирішенні спору господарський суд зазначає наступне.
В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод).
Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.
Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п.8.10 постанови).
Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Необхідність укладення Додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем збільшенням ціни товару (бензину марки А-92 та дизельного палива).
Відповідно до додаткових угоди сторони збільшувала початкову ціну за Договором на бензин А-92 на 5,9 %, 7,1 %, 5,9 %, 5,4 %, 2,6 % та дизельне паливо на 9,5 %, 10,2 %, 8,5%, 6,9 %, 3,8 %. Тобто, вказаними Додатковими угодами збільшено ціну на нафтопродукти в межах 10% кожного разу по кожній окремій угоді, та відповідно, зменшено кількість нафтопродуктів, за рахунок чого дотримано загальну ціну Договору.
Згідно листів відповідача від 05.02.2019 № 06, від 22.04.2019 № 27, від 31.07.2019 № 52, від 17.09.2019 № 63 підставою збільшення ціни на нафтопродукти згідно укладених Додаткових угод є листи (довідки) Харківської торгово-промислової палати, зокрема:
- для укладення Додаткової угоди № 3 від 08.02.2019 та № 4 від 14.02.2019 - довідка Харківської торгово-промислової палати від 05.02.2019, в якій вказано, що рівень роздрібних цін з врахуванням ПДВ на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 04.02.2019 становив, зокрема на бензин А-92 - 24,90 - 28,99 грн/л та на дизельне паливо - 25,80 - 29,99 грн/л (т.1 а.с.21);
- для укладення Додаткової угоди № 5 від 23.04.2019 - довідка Харківської торгово-промислової палати від 02.04.2019, в якій вказано, що рівень роздрібних цін з врахуванням ПДВ на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 01.04.2019 становив, зокрема на бензин А-92 - 24,35 - 29,99 грн/л та на дизельне паливо - 24,55 - 29,99 грн/л (т.1 а.с.25);
- для укладення Додаткової угоди № 6 від 02.08.2019 - довідка Харківської торгово-промислової палати від 02.07.2019, в якій вказано, що рівень роздрібних цін з врахуванням ПДВ на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 01.07.2019 становив, зокрема на бензин А-92 - 25,50 - 30,99 грн/л та на дизельне паливо - 24,99 - 30,99 грн/л (т.1 а.с.28);
- для укладення Додаткової угоди № 7 від 19.09.2019 - довідка Харківської торгово-промислової палати від 03.09.2019 в якій вказано, що рівень роздрібних цін з врахуванням ПДВ на ринку м. Харкова та Харківської області станом на 02.09.2019 становив, зокрема на бензин А-92 - 24,30 - 29,79 грн/л та на дизельне паливо - 24,00 - 29,79 грн/л (т.1 а.с.31);
- для укладення Додаткових угод № 9 від 20.01.2020, № 10 від 24.01.2020 до матеріалів справи надані накази ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" від 24.12.2019 та від 08.01.2020 про встановлення цін для реалізації відпуску нафтопродуктів (т.1 а.с. 33, 34).
Проаналізовавши вказані довідки Харківської торгово-промислової палати, суд встановив, що вони не підтверджують коливання ціни бензину та дизельного палива за 1 літр в сторону збільшення, а лише визначають середню ринкову на вказані товари.
В довідках Харківської торгово-промислової палати не зазначено ціни бензину та дизельного палива на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату. Крім того, у вказаних довідках не зазначено, чи є вказана ціна середньою по Україні та якою є середня ціна на бензин та дизельне паливо на території окремих регіонів України. Таким чином, вказані довідки не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни після укладання Договору.
Вказані довідки Харківської торгово-промислової палати та накази ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" від 24.12.2019 та від 08.01.2020 не містять інформації щодо коливання ціни бензину А-92 та дизельного палива на ринку в бік її збільшення після укладення договору.
Водночас, добровільно взявши на себе відповідні зобов'язання за Договором ТОВ «Татнефть-АЗС-Україна», в результаті укладання оспорюваних додаткових угод, поставило відділу освіти лише 150 літрів бензину А-92 та дизельного палива за ціною визначеною Договором від 22.01.2019 № 17 кр/т.
Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни нафтопродуктів на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.
Відповідач у відзиві зазначає, що затверджена додатковими угодами зміна ціни на паливо була значно нижчою, ніж зазначена у довідках Харківської торгово-промислової палати.
Проте це на відповідає дійсності.
Суд зазначає, що за умовами договору сторони встановили ціну на бензин А-92 у розмірі 25,44 грн (з ПДВ) за 1 літр. У наданих довідках Харківської торгово-промислової палати вказано рівень роздрібних цін, включаючи мінімальний рівень цін (з ПДВ) на бензин А-92 станом на 04.02.2019 - 24,90 грн/л, станом на 01.04.2019 - 24,35 грн/л, станом на 02.09.2019 - 24,30 грн/л. Тобто, у довідках вказано про існування ціни на бензин А-92 меншої, ніж сторони узгодили в договорі.
За умовами договору сторони встановили ціну на дизельне паливо у розмірі 25,38 грн (з ПДВ) за 1 літр. У наданих довідках Харківської торгово-промислової палати вказано рівень роздрібних цін, включаючи мінімальний рівень цін (з ПДВ) на дизельне пальне станом на 01.04.2019 - 24,55 грн/л, станом на 01.07.2019 - 24,99 грн/л, станом на 02.09.2019 - 24,00 грн/л. Тобто, у довідках вказано про існування ціни на дизельне пальне меншоїи, ніж сторони узгодили в договорі.
Таким чином, у сторін були відсутні підстави для збільшення ціни бензину А-92 та дизельного палива за договором.
Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості ціни бензину А-92 та дизельного палива на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни бензину А-92 та дизельного палива на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.
Відповідач у відзиві посилається на те, що в ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції змін від 18.04.2020) вказано, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Суд зазначає, що вказана редакція Закону була прийнята після укладення спірних додаткових угод і на спірні правовідносини не розповсюджується.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні Відділом освіти та ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" Додаткових угоди № 3 від 08.02.2019, № 4 від 14.02.2019, № 5 від 23.04.2019, № 6 від 02.08.2019, № 7 від 19.09.2019 , № 9 від 20.01.2020, № 10 від 24.01.2020 не дотримано вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни дизельного палива та бензину А-92 в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни дизельного палива та бензину А-92 і під час розгляду цієї справи.
Отже, суд прийшов до висновку, що додаткові угоди № 3 від 08.02.2019, № 4 від 14.02.2019, № 5 від 23.04.2019, № 6 від 02.08.2019, № 7 від 19.09.2019 , № 9 від 20.01.2020, № 10 від 24.01.2020 є нікчемними згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі".
Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення щодо позову, у відзиві вказує, що прокурор не заявив вимог про визнання недійсними додаткових угод як таких, що суперечать ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі".
Відхиляючи це заперечення, суд зазначає, що ст. 37 вказаного Закону передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону. При цьому суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 та постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 910/17258/17, від 21.05.2020 у справі № 920/551/19 та від 03.12.2020 у справі № 909/703/19 щодо того, що визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом.
За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК).
Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
У якості правової підстави позову прокурором у цій справі зазначено порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі".
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
Суд зазначає, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону. Визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Втім, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з'ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є оскаржувані додаткові угоди нікчемними (п. 50, 51, 52 постанови).
Оскільки суд встановив, що додаткові угоди № 3 від 08.02.2019, № 4 від 14.02.2019, № 5 від 23.04.2019, № 6 від 02.08.2019, № 7 від 19.09.2019 , № 9 від 20.01.2020, № 10 від 24.01.2020 є нікчемними згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", то вони, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов'язання є договірними; обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 цього Кодексу. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених Відділом освіти за товар, який так і не був поставлений продавцем, хоча й припустилися при цьому помилкового мотивування щодо правових підстав для задоволення відповідної вимоги - застосувавши ст. 1212 ЦК, замість ч. 1 ст. 670 ЦК (п.64, 65 постанови).
При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 відповідно до якого правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни та позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Таким чином, помилкове мотивування правових підстав відповідних позовних вимог за даним позовом із застосувавши ст. 1212 ЦК замість ч. 1 ст. 670 ЦК не може підставою для відмови в задоволенні позову.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як встановлено вище судом, позивач сплатив відповідачу 88 891,20 грн, на цю суму товар не був поставлений, строк дії договору закінчився.
З огляду на викладене вище, відповідач має повернути позивачу 88 891,20 грн.
Суд перевірив розрахунок прокурора, наведений у позові, та встановив, що він є правильним.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 88 891,20 грн суд визнає обґрунтованими та задовольняє.
Прокурор у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі.
Суд встановив, що при подачі позову прокуратурою сплачено 2270,00 грн судового збору за платіжним дорученням № 1260 від 18.05.2021 (т.1 а.с.15). Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 21.05.2021 (т.1 а.с.123).
Відповідач у відзиві (вхід. № 7766 від 14.07.2021) повідомив, що попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на правничу допомогу у цій справі складає 8000,00 грн та вказав, що докази в підтвердження понесених відповідачем витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (т.1 а.с.175).
Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, буд. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010; ідентифікаційний код 38194448) на користь Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (вул. Соборна, буд. 58-А, м. Красноград, Красноградський район, Харківська область, 63304; ідентифікаційний код 04059549) кошти в сумі 88 891 грн 20 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, буд. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010; ідентифікаційний код 38194448) на користь Харківської обласної прокуратури (вулиця Богдана Хмельницького, 4, Харків, Харківська область, 61000; ідентифікаційний код 02910118) 2270 грн 00 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду згідно із ст. 253 - 259 ГПК України.
Дата складення повного судового рішення: 15.11.2021.
Суддя Т. М. Безрук