"04" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2040/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Несветайло І.М.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” до Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна дільниця” Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж” про стягнення заборгованості в сумі 683708,07 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна дільниця” Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж” про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2021 р. по 01.07.2021 р. в загальній сумі 683708,07 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення (населення) № 4030/1 від 01.11.2000 р. щодо здійснення оплати за надані послуги.
Як вказує позивач, між Комунальним підприємством “Одесводоканал” та Дочірнім підприємством Житлово-експлуатаційною дільницею Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж” (ДП “ЖЕД” ТДВ “ЧСТМ”) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення від 01.11.2000 р. № 4030/1.
Також позивач додає, що відповідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038-ХХІV від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП “Одесводоканал” реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс”. При цьому позивач вказує, що ТОВ “Інфокс” є правонаступником всіх прав та зобов'язань КП “Одесводоканал” (п. 1.5 договору оренди), що підтверджується п. 1.1 його статуту. Також позивач вказує, що для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія “Інфоксводоканал”, що діє на підставі Положення про філію. В свою чергу, як зауважує позивач, правонаступником Закритого акціонерного товариства “Чорноморсантехмонтаж” стало Товариство з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж”, що обумовило реорганізацію Дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційної дільниці Закритого акціонерного товариства “Чорноморсантехмонтаж” у Дочірнє підприємство “Житлово-експлуатаційна дільниця” Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж”. Вказані обставини, за ствердженнями позивача, стали підставою укладення 01.02.2011 р. додаткової угоди до договору.
Крім того, як додає позивач, 15.09.2010 р. між сторонами укладена додаткова угода № 379/1-2 до договору, згідно п. 4 якої термін дії вказаного договору в частині надання послуг водопостачання і водовідведення було подовжено до 31.12.2015 р. з автоматичною пролонгацією договору на наступні п'ять років, якщо за місяць до його закінчення сторони не прийдуть до згоди внести зміни або припинити його дію. Жодна із сторін з заявою про припинення дії Договору - не зверталась.
Таким чином, за ствердженнями позивача, станом на сьогоднішній день договір є діючим та підлягає виконанню.
У відповідності до п. п. 1.1, 1.2, 3.2 договору позивач зобов'язався здійснювати послуги щодо надання питної води та прийманню стічних вод на об'єкти відповідача, а відповідач - своєчасно сплачувати наданні послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача до 20-го числа місяця, що слідує за розрахунковим.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата здійснюється по тарифам, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку.
Так, за ствердженнями позивача, відповідно до умов договору розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у періоді з 01.04.2021 р. по 01.07.2021 р. здійснювався позивачем відповідно до актів контрольних зйомок та за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці, з урахуванням об'ємів водокористування субспоживачів та тарифів, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16.12.2020 р. № 2499.
Відповідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг №2499 від 16.12.2020 р. були встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання - 16,44 грн. за 1 кв.м з ПДВ (13,70 грн. за 1 м3 без ПДВ); на централізоване водовідведення - 13,59 грн. за 1 м3 з ПДВ (11,32 грн. за 1 м3 без ПДВ).
Крім того, позивач звертає увагу на те, що згідно дислокації будинків ДП “ЖЕД” ТДВ “ЧСТМ”) від 01.11.2000 р. вказані десять об'єктів, однак: 1) Терешкової, 13 (з 01.02.2006 р. був переданий у статутний капітал ТОВ “Жилсервіс ЛТД”); 2) Ж. Кюрі, 70 (з 28.10.2002 р. був переданий на баланс ОСББ “Спутник”); 3) Ж. Кюрі, 68 (з 02.07.2020 р. був укладений колективний договір на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення), з огляду на що у зв'язку зі зміною балансоутримувача, вищевказані будинки були виключені з числа споживачів, які отримують послуги водопостачання та водовідведення за умовами договору від 01.11.2000 р. № 4030/1, укладеного між сторонами по справі; 4) Бригадна, 54; 5) Бригадна, 54а; 6) Бригадна, 54б. Облік водокористування будинків № 54, № 54 а, № 54 б по вул. Бригадній здійснюється за показниками одного приладу обліку, який встановлено в будинку за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 54, водомір № 100519727961085; 7) Терешкової, 28; 8) Д. Крижанівського пер, 8; 9) Ж.Кюрі, 32 (з 08.06.2021 р. був укладений договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення); 10) Д.Ойстраха, 5. При цьому позивач зауважує, що за адресами: вул. Ж. Кюрі, 32, та вул. Д. Ойстраха, 5, від об'ємів показників приладів обліку води відповідача відняті об'єми водокористування субспоживачів ФОП Александрович С.П. та ФОП Спатарь С.Н. згідно звіту доповнення до акту звірки за квітень 2021 - липень 2021 включно (п. 3.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, далі - Правила № 190).
Таким чином, як стверджує позивач, з огляду на те, що на об'єктах відповідача не встановлені лічильники стоків води та відповідно до п. 3.7 договору - кількість об'ємів стічних вод у спірному періоді складалась з обсягу витрат холодної (за показаннями засобів обліку) та отриманої гарячої води.
Однак, як вказує позивач, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не виконував умови договору, не здійснював оплату за отримані послуги, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за період з 01.04.2021 р. по 01.07.2021 р. склала 683708,07 грн., що вбачається з розрахунку суми боргу.
Між тим позивач зауважує, що 05.07.2021 р. філією “Інфоксводоканал” рекомендованим листом надіслано відповідачу досудове попередження та акт звірки взаємних розрахунків, що підтверджується фіскальним чеком, однак до цього часу заборгованість не сплачена.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2021 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2040/21, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання на 31.08.2021 р. о 15 год. 30 хв. (з урахуванням виправлень, внесених ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2021 р.)
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2021 р. у справі № 916/2040/21 підготовче засідання відкладено на 10 вересня 2021 р. з огляду на неявку повноважних представників сторін.
10.09.2021 р. позивачем подано до господарського суду клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неможливістю представників з'явитись в підготовче засідання через перебування останніх у щорічній відпустці та відрядженні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2021 р. у справі № 916/2040/21 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, при цьому підготовче засідання відкладено на 04 жовтня 2021 р. з огляду на неявку представників сторін.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2021 р. у справі № 916/2040/21 підготовче засідання відкладено на 18 жовтня 2021 р. з огляду на неявку представника відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2021 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2040/21 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 04 листопада 2021 р.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Так, надіслані на юридичну адресу відповідача копії ухвал суду повернулись на адресу господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.
Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
Так, господарським судом відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
01 листопада 2000 року між Комунальним підприємством “Одесводоканал” (водоканал) та Дочірнім підприємством Житлово-експлуатаційною дільницею Закритого акціонерного товариства “Чорноморсантехмонтаж” (змінено найменування на Дочірнє підприємство “Житлово-експлуатаційна дільниця” Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж”) (абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення (населення) № 4030/1, згідно п. 1.1, 1.2 якого Водоканал надає послуги з постачання питної води по ГОСТ 2874-82 “Вода питна” та приймання стічних вод на об'єкти абонента у відповідності з додатками № 1, 2, 3, які кожного року до 15 листопада направляються водоканалу. Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку, відповідно до встановлених Правил, перерахованих у п. 2.1. даного договору та діючого законодавства.
У відповідності з п. 2.1 вказаного договору його сторони зобов'язуються керуватися діючими “Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України”, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, “Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення”, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; “Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законодавством порядку.
Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору передбачено, що водоканал зобов'язується подавати абоненту воду та приймати стоки у відповідності до стану мереж та споруд; доводити до відома абонента про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за одну добу до відключення у зв'язку з проведенням планового ремонту водопровідно-каналізаційних систем через засоби масової інформації.
Згідно п. 2.3.8 договору абонент зобов'язується щомісячно, за встановленою формою з 1-го по 5-те число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання та фактичної оплати населенням послуг водокористування за минулий місяць. При їх ненаданні у строк проводиться розрахунок у відповідності із Правилами № 190.
Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах абонента у відповідності з даними додатків № 1, 2, 3. За відсутності приладів обліку води тимчасово до його встановлення кількість спожитої води визначається відповідно до затверджених у встановленому порядку нормативів водоспоживання.
За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок “Водоканалу”. Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору).
В п. 3.6 договору визначено, що розрахунки ведуться по сальдо на початок місяця. Перераховані абонентом платежі зараховуються в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованість по оплаті, після - поточних платежів.
Відповідно до п. 3.7 договору об'єм скинутих абонентом в каналізацію стічних вод застосовується рівним спожитому об'єму води або встановлюється за приладами обліку стоків.
Пунктом 3.11 договору визначено, що в розрахунках між абонентом та субабонентом Водоканал не приймає участі та спори по таким розрахункам не розглядає.
Вказаний договір було укладено строком на 5 років та строк його дії встановлений в п. 5.3 договору, який становить з 01.11.2000 р. до 01.11.2005 р. Договір вважається пролонгованим на наступні п'ять років, якщо до кінця місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.
Таким чином, Житлово-експлуатаційна дільниця Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж” була абонентом КП “Одесводоканал” на основі Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення та договору № 4030/1 від 01.11.2000 р.
Як зазначає позивач та з'ясовано судом, КП “Одесводоканал” в подальшому було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ “Інфокс”, яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого КП “Одесводоканал” на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” від 17.12.2003 р., що вбачається зі статуту ТОВ “Інфокс”.
При цьому на базі орендованого ТОВ “Інфокс” цілісного майнового комплексу КП “Одесводоканал” була створена філія “Інфоксводоканал”, яка є структурним підрозділом ТОВ “Інфокс” та діє на підставі Положення про філію (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ТОВ “Інфокс” (протокол № 01-10/2020 від 23.10.2020 р.).
Сторонами до договору на послуги водопостачання та водовідведення (населення) № 4030/1 від 01.11.2000 р. підписано додаток № 3 - Відомості про дислокацію будинків ДП “ЖЕД” ТДВ “Чорноморсантехмонтаж” (вул. Терешкової, 13) станом на 01.11.2000 р., згідно якого зазначаються наступні десять об'єктів: вул. Терешкової, 13; вул. Бригадна, 54; вул. Терешкової, 28; вул. Ж. Кюрі, 32; вул. Бригадна, 54-А; вул. Бригадна, 54-Б; Другий Стахановський провулок, 8; вул. Затонського, 5; вул. Ж. Кюрі, 68; вул. Ж. Кюрі, 70.
При цьому, будинок по вул. Терешкової, 13, з 01.02.2006 р. був переданий у статутний капітал ТОВ “Жилсервіс ЛТД”; будинок по вул. Ж.Кюрі, 70, з 28.10.2002 р. переданий на баланс ОСББ “Спутник”, будинок по вул. Ж.Кюрі, 68, з 02.07.2020 р. - укладений колективний договір на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, з огляду на що у зв'язку зі зміною балансоутримувача вказані будинки були виключені з числа споживачів, які отримують послуги з водопостачання та водовідведення за умовами договору від 01.11.2000 р. № 4030/1.
При цьому облік водокористування будинків №№ 54, 54-А, 54-Б по вул. Бригадній здійснюється за показниками одного приладу обліку, який встановлено в будинку за адресою: м. Одеса, вул. Бригадна, 54, водомір №100519727961085.
Крім того, за адресами: вул. Ж.Кюрі 32, та вул. Д.Ойстраха 5, від об'ємів показників приладів обліку води відповідача відняті об'єми водокористування субспоживачів ФОП Александрович С.П. та ФОП Спатарь С.Н. згідно звіту доповнення до акту звірки за квітень 2021 р. - липень 2021 р.
15.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” та Дочірнім підприємством “Житлово-експлуатаційна дільниця” Закритого акціонерного товариства “Чорноморсантехмонтаж” була укладена додаткова угода № 379/1-2 до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4030/1 від 01.11.2000 р., згідно п. 1 якої сторони виключили із п. 2.1 абзац: “Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України”, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65; п. 2 доповнено п. 2.1 договору новим абзацом: “Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. № 190 (далі - “Правила водокористування”; Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”; Законом України “Про житлово-комунальні послуги”; п. 3 сторони внесли зміни до п. 5.3 договору та виклали його у наступній редакції: “Договір діє з моменту його укладення до 31.12.2015 р. в частині надання послуг водопостачання та водовідведення. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні 5 років, якщо за місяць до його закінчення сторони не прийдуть до згоди внести зміни або припинити його дію”.
01.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” та Дочірнім підприємством “Житлово-експлуатаційна дільниця” Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж” була укладена додаткова угода до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4030/1 від 01.11.2000 р., згідно п. 1 якої змінено банківські реквізити водоканалу.
Таким чином, Дочірнє підприємство “Житлово-експлуатаційна дільниця” Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж” є абонентом позивача згідно договору № 4030/1 від 01.11.2000 р.
Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 4030/1 від 01.11.2000 р. після закінчення строку його дії, у зв'язку з чим вказаний договір є діючим.
Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, на виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” надавало відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, однак відповідач послуги з водопостачання та водовідведення в повному обсязі не сплачував, у зв'язку з чим у нього за період з 01.04.2021 р. по 01.07.2021 р. виникла заборгованість, яка становить на день розгляду справи 683708,07 грн., про стягнення якої заявлено даний позов.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання і водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Так, з наданого позивачем до суду обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення вбачається, що позивачем фактично надавались послуги водопостачання з квітня 2021 року по червень 2021 року включно.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, як зазначалось вище, умовами п. 3.2 договору № 4030/1 передбачено порядок оплати відповідачем послуг з водокористування. Однак, відповідач не сплачував щомісячно вказані послуги, як передбачено умовами договору, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість по цим послугам за період з 01.04.2021 р. по 01.07.2021 р.
При цьому в п. 2.3.8. договору № 4030/1 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний щомісячно, за встановленою формою з 1-го по 5-те число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання та фактичної оплати населенням послуг водокористування за минулий місяць. При їх ненаданні у строк проводиться розрахунок у відповідності із Правилами № 190.
Як з'ясовано судом, нарахування за послуги водопостачання та водовідведення у спірному періоді здійснювались позивачем згідно даних актів контрольних зйомок та за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці, з урахуванням об'ємів водокористування субспоживачів та тарифів, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 р. № 2499.
Так, згідно наявної в матеріалах справи звірки за водомірами по абоненту о/р 14043 (а.с. 40) та звіту-доповнення до акту звірки за квітень 2021 р. - липень 2021 р. (а.с. 36-39), водоспоживання абонента за квітень 2021 р. загалом становить 3820 м3 (вул. Терешкової, 28 - 685 м3, вул. Бригадна, 54 - 693 м3, провулок Стахановський, 8 - 308 м3, вул. Давида Ойстраха, 5 - 962 м3, вул. Жоліо Кюрі, 32 - 1172 м3); водоспоживання абонента за травень 2021 р. загалом становить 3879 м3 (вул. Терешкової, 28 - 685 м3, вул. Бригадна, 54 - 693 м3, провулок Стахановський, 8 - 308 м3, вул. Давида Ойстраха, 5 - 962 м3, вул. Жоліо Кюрі, 32 - 1231 м3); водоспоживання абонента за червень 2021 р. загалом становить 6367 м3 (вул. Терешкової, 28 - 5363 м3, вул. Бригадна, 54 - 693 м3, провулок Стахановський, 8 - 311 м3, вул. Давида Ойстраха, 5 - 0 м3).
В п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190, (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), зазначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України “Про питну воду та питне водопостачання” та “Про житлово-комунальні послуги”. Зазначені Правила, в силу їх п. 1.1, є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
В п. 4.10 вказаних Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відображені вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.
В п. 3.7 договору зазначено, що об'єм скинутих відповідачем в каналізацію стічних вод застосовується рівним об'єму спожитої води або визначається по показникам приладів обліку стоків.
Так, з огляду на те, що на об'єктах відповідача не встановлені лічильники стоків води, відповідно до п. 3.7 договору кількість об'ємів стічних вод у спірному періоді складалася із обсягу витрат холодної води (за показаннями засобів обліку) та отриманої гарячої води.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не виконані належним чином зобов'язання за спірним договором № 4030/1 від 01.11.2000 р. щодо сплати за надані позивачем послуги водопостачання та водовідведення у встановлений договором строк, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 683708,07 грн. Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за надані згідно договору № 4030/1 від 01.11.2000 р. послуги з водопостачання та водовідведення відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 683708,07 грн. відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 10255,62 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” до Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна дільниця” Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж” про стягнення заборгованості в сумі 683708,07 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна дільниця” Товариства з додатковою відповідальністю “Чорноморсантехмонтаж” (65078, м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, буд. 13; код ЄДРПОУ 22470717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії “Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133; р/р № НОМЕР_1 у АБ “Південний”, МФО 328209) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2021 р. по 01.07.2021 р. в сумі 683708/шістсот вісімдесят три тисячі сімсот вісім/грн. 07 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 10255/десять тисяч двісті п'ятдесят п'ять/грн. 62 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 15 листопада 2021 р.
Суддя В.С. Петров