04 листопада 2021 року Справа № 915/591/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; адреса електронної пошти: kg.chaika@gmait.com, pkf.ark@gmail.com; ідентифікаційний код 38490124)
до відповідача: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14; адреса електронної пошти: info@uspa.gov.ua; ідентифікаційний код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23; адреса електронної пошти: mf@nik.uspa.gov.ua; ідентифікаційний код 38728444)
про: визнання будівельних робіт оплаченими за рахунок авансу, стягнення заборгованості,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Слободян Д.Б., адвокат за ордером,
від відповідача: Запорожець Д.Ю., у порядку самопредставництва,
Суть спору:
28.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 24.04.2020 (вх. № 5262/20) (з додатками) до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту), в якій просило суд:
- визнати будівельні роботи по акту приймання виконаних будівельних робіт № 15 на загальну суму 1934680,75 грн та по акту приймання виконаних будівельних робіт № 16 на загальну суму 1475556,64 грн оплаченими за рахунок авансу за Договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017;
- стягнути з ДП «АМПУ» заборгованість за Договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 по акту приймання виконаних будівельних робіт № 15 у сумі 4278125,40 грн, інфляційні витрати у сумі 21270,75 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 54040,30 грн, пеню у сумі 436006,92 грн та збитки у сумі 17151581,57 грн.
- здійснити розподіл судових витрат.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов пунктів 2.1, 4.3, 4.5, 4.6, 7.1.2, 12.3, 12.6, 12.7, 16.4 Договору № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 з додатками та додатковими угодами до нього; акту про початок робіт від 27.08.2018; актів приймання виконаних будівельних робіт № 15 за жовтень 2019 року та № 16 за листопад 2019 року; листувань між сторонами; Договору про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від 15.08.2019 з додатковою угодою та актами виконання робіт (надання послуг) до нього; Договору оренди транспортного засобу № 260419 від 26.04.2019 з актами надання послуг до нього; наказів директора ТОВ «Гідробуд Україна» (з кадрових питань); застосування норм статей 509, 526, 625, 837, 846, 850, 853, Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України та мотивовані таким:
Оскільки відповідач, як замовник, не здійснив оплати виконаних робіт, відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в №15: з вересня місяця 2019 року не виконував свої обов'язки за Договором та за законодавством України та чинив перешкоди позивачу, як Підряднику, з метою унеможливлення виконання Робіт за Договором, оскільки відмовляв у допуску працівників на об'єкт будівництва та не узгоджував подальші строки проведення робіт, а в грудні 2019 р. направив повідомлення про розірвання Договору з 28.12.2019,ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» вимушене звернутися до суду з вимогами про стягнення з ДП «АМПУ» заборгованості за виконані роботи, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми, пені (визначеної умовами Договору), а також збитків, завданих простоєм.
У зв'язку з введенням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (за змінами та доповненнями) ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2020 було відкрито провадження у справі № 915/591/20 без зазначення дати проведення підготовчого судового засідання; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.05.2020 (з урахуванням ухвали від 10.06.2020 про виправлення описки), суд повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання у справі № 915/591/20 відбудеться 07 липня 2020 року о 10:00.
10.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив № 1826/18-01-02/Вих/18 від 04.06.2020 на позовну заяву, в якому заявник просив суд: продовжити строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву до закінчення карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 зі змінами; долучити даний відзив до матеріалів справи; відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач у відзиві повністю заперечує на позов, просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на норми статей 598, 601, 623, 855 Цивільного кодексу України, статтю 203 Господарського кодексу України, умови пунктів 4.1, 4.7, 7.3.1, 7.3.3, 11.2, 11.3 Договору підряду № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017; наведене листування між сторонами, мотивуючи таким: 12.12.2019 Миколаївською філією ДП «АМПУ» направлено на адресу ТОВ «ГідроБуд Україна» лист № 4540/18-01-02/ВихЛ8 від 12.12.2019 з повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку з 28.12.2019. Пунктом 7.3.3 Договору визначено наступний обов'язок Підрядника: «У разі розірвання Договору з підстав, зазначених у пункті 7.2.3 цього Договору, повернути незакриту суму попередньої оплати (авансу) до дати розірвання Договору».
Таким чином, на сьогоднішній день Договір є припиненим.
На підставі вищевикладеного Адміністрацією на адресу Позивача було направлено Заяву від 25.02.2020 № 649/18-01-02/Вих/18 про зарахування зустрічних однорідних вимог (копія заяви додається) відповідно до якої Миколаївською філією ДП «АМПУ» заявлено про:
- зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 на суму 4 278 125,40 грн;
- припинення зобов'язання ДП «АМПУ» за Договором від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, укладеним між ДП «АМПУ» та ТОВ «ГІДРОБУД УКРЇНА», на суму 4 278 125,40 грн;
- припинення зобов'язання ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» щодо повернення частини незакритого авансу за Договором від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 на суму 4 278 125,40 грн.
Заперечень відносно зарахування зустрічних однорідних вимог не надходило.
В підготовчому засіданні 07.07.2020, проведеному за участю представників обох учасників справи, судом була оголошена перерва до 18.08.2020 о 09:30.
07.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 07.07.2020 (вх. № 8244/20) про ознайомлення з матеріалами справи, з його подальшою реалізацією 07.07.2020.
14.07.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 10.07.2020 (вх. № 2589/20), в якій товариство просить суд: прийняти та врахувати дану відповідь на відзив при розгляді справи № 915/591/20; задовольнити позовні вимоги ТОВ «Гідробуд Україна» по справі № 915/591/20 в повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат (покласти на відповідача).
21.07.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № 2332/18-01-02/Вих/18 від 20.07.2020, в яких підприємство просить суд: долучити до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив та врахувати при розгляді справи № 915/591/20; в позовних вимогах ТОВ «Гідробуд Україна» відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2020 за клопотанням сторін було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі та оголошено перерву в судовому засіданні до 01 жовтня 2020 року о 10:30.
У зв'язку з проходженням суддею Смородіновою О.Г. підготовки суддів місцевих господарських судів, організованої Одеським регіональним відділенням Національної школи суддів України у період з 28 вересня по 02 жовтня 2020 року (відповідно до наказу Господарського суду Миколаївської області № 9-в від 24.09.2020), судове засідання у справі № 915/591/20 було відкладено на 08 жовтня 2020 року об 11:00.
У підготовчому засіданні, проведеному 08.10.2020 за участю представників обох сторін, судом було оголошено перерву до 16 жовтня року об 11:00.
Ухвалою суду від 16.10.2020 було зупинено провадження у господарській справі № 915/591/20 до вирішення іншої господарської справи № 915/212/20, що розглядається Господарським судом Миколаївської області, - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі; зобов'язано сторін вчасно повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення господарської справи.
12.07.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 08.07.2021 (вх. № 10616/21) про поновлення провадження у справі № 915/591/20.
Ухвалою суду від 16.07.2021 було поновлено провадження у справі № 915/591/20 та призначено підготовче засідання на 05 серпня 202 року о 10:30.
27.07.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 27.07.2018 (вх. № 11515/21) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також, 28.07.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 27.07.2018 (вх. № 11517/21) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На вказані клопотання суд відреагував відповідною ухвалою від 28.07.2021.
05.08.2021 до суду від сторін надійшла така кореспонденція:
- клопотання позивача б/н від 27.07.2021 (вх. № 11960/21) про долучення до матеріалів справи роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень тексту постанови Верховного суду від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20;
- пояснення відповідача б/н від 05.08.2021 (вх. № 11969/21) щодо касаційного скарження рішень судів у справі № 915/212/20;
- клопотання відповідача № 2545/18-01-02/Вих від 04.08.2021 про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження повноважень представника.
У підготовчому засіданні 05.08.2021, проведеному за участю представників обох сторін, було оголошено перерву до 30 серпня 2021 року об 11:00.
Ухвалою суду від 30.08.2021 було закрито підготовче провадження у справі № 915/591/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 07 жовтня 2021 року об 11:15.
04.10.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення № 2 від 30.09.2021, з узагальненням правової позиції товариства по даній справі.
07.10.2021 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення № 3191/18-01-02/Вих від 07.10.2021, як реагування на письмові пояснення позивача № 2 від 30.09.2021.
В судовому засіданні 07.10.2021, проведеному за участю представників позивача та відповідача, судом було розпочато розгляд справи № 915/5941/20 по суті, заслухано вступні слова учасників справи.
За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 28 жовтня 2021 року до 11:30.
28.10.2021 в засіданні за участю представників обох сторін судом було розпочато з'ясовано обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджено докази, якими вони обґрунтовуються.
За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 04 листопада 2021 року до 11:00.
04.11.2021 в засіданні, за участю представників обох учасників справи, суд заслухав заключні слова сторін та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 04.11.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників учасників справи, суд -
27 грудня 2017 року між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна», як Підрядником, був укладений Договір № 196-В-МИФ-17 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов Договору виконати роботи з будівництва об'єкту: «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській 23 у Заводському районі м. Миколаєва» за кодом ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт, зазначені в Технічних вимогах (Додаток № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною) в межах ціни, визначеної в Договірній ціні (Додаток № 2 до Договору, який є його невід'ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1).
Згідно з п. 1.4 Договору склад та обсяги Робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника та можуть бути переглянуті Сторонами в процесі Робіт шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Відповідно до п. 1.7 Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.
Розділом 2 Договору Сторони погодили такі умови щодо строків виконання робіт:
2.1 Строк виконання Робіт - 730 (сімсот тридцять)(заповнюється Учасником, вказати цифрами та прописам, але не більше 790 календарних днів) календарних днів безпосереднього виконання Робіт з дати початку виконання Робіт - початок виконання Робіт - не пізніше 60 (шістдесяти) (заповнюється Учасником, вказати цифрами та прописам, але не більше 60 календарних днів) календарних днів з дня настання останньої із наступних подій:
- перерахування Підряднику попередньої оплати (авансу) згідно п. 4.1. цього Договору, надання фронту Робіт із підписанням відповідного акту та передачі наступних документів:
- передачі затвердженої проектної документації (стадія «Проект»). Передача проектної документації оформляється відповідним двостороннім актом, підписаним відповідальними представниками Замовника і Підрядника;
- передачі засвідчених належним чином копій дозволу на виконання будівельних робіт та дозволу на проведення робіт на землях водного фонду. Копії дозволу на виконання будівельних робіт та дозволу на проведення робіт на землях водного фонду надсилаються із супровідним листом на адресу Підрядника або передаються за двостороннім актом, підписаним відповідальними представниками Замовника і Підрядника.
2.2. Датою початку робіт є дата підписання Акту про початок робіт. Датою закінчення Робіт вважається дата їх прийняття Замовником на підставі оформленого Акту приймання-передачі закінчених робіт (акт про виконані роботи) у відповідності до розділу 5 цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 6 від 02.10.2019, Сторони погодили, що договірна ціна становить 315 890 347,97 грн без ПДВ, крім того ПДВ 63 178 069,59 грн, разом Договірна ціна цього Договору становить 379 068 417,56 з ПДВ.
Розділом 4 Договору Сторони передбачили порядок здійснення попередньої оплати (авансу) у розмірі 30 % від ціни Договору, крім того, дійшли згоди, що, зокрема:
- після повного використання коштів за затвердженим фінансовим планом на відповідний рік Роботи за об'єктом будівництва зупиняються, про що складається відповідній акт про зупинення робіт (п. 4.5);
- оплата виконаних Робіт здійснюється Замовником на підставі отриманого від Підрядника відповідного рахунку та підписаних Сторонами Актами за формами КБ-2в та КБ-3, у безготівковій формі, протягом 15 банківських днів від дати отримання оригіналу рахунку у розмірі вартості виконаних Робіт відповідно до Акту за формами КБ-2в та КБ-3 за вираховуванням відсотку сплаченої попередньої оплати (авансу). Зобов'язання Замовника з оплати виконаних Робіт (виставленого рахунка) виникає лише за умов, визначених п. 4.3 цього Договору та з урахуванням п. 4.5 цього Договору (п. 4.6);
- Підрядник протягом терміну дії цього Договору, з дня надходження попередньої оплати (авансу) підтверджує його використання за призначенням Актами за формами КБ-2в та КБ-3. Погашення (зарахування) попередньої оплати (авансу) здійснюються, при поетапних оплатах за виконані Роботи, пропорційно вартості виконаних Робіт по Актам за формами КБ-2в та КБ-3. Відсотки зарахування попередньої оплати (авансу) при поетапних оплатах за виконані Роботи відповідають відсоткам попередньої оплати за цим Договором та складають 30 (тридцять) відсотків (зазначається переможцем цифрами та прописом, але не більше 30 (тридцяти) відсотків) (п. 4.7).
За умовами п.п. 7.1.1 та 7.1.2 Договору Замовник зобов'язаний:
- своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані Роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором;
- приймати виконані Роботи згідно Актів за формами КБ-2в та КБ-3 в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до умов п.п. 11.2, 11.3 та 11.7 Договору:
- приймання Замовником Робіт, виконаних Підрядником, проводиться у місяці пред'явлення їх Підрядником Замовнику, шляхом підписання повноважними представниками Сторін Актів за формами КБ-2в та КБ-3. Приймання днопоглиблювальних робіт відбувається на підставі планшета виконавчих промірів глибин та відомості підрахунку об'ємів;
- Акти за формами КБ-2в та КБ-3, які складаються на підставі виконаних Робіт, надаються Підрядником на розгляд Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця із підтвердженням відповідними документами фактичних витрат Підрядника в порядку, визначеному Національними стандартами України та чинним законодавством України. Замовник протягом 5-х робочих днів зобов'язаний розглянути і підписати Акти за формами КБ-2в та КБ-3, або дати обґрунтовану письмову відмову. У разі виявлення неякісно виконаних Робіт (недоліків), Підрядник власними силами і за власний рахунок, в термін, визначений Замовником, повинен переробити ЦІ Роботи для забезпечення їх належної якості і вдруге письмово повідомити Замовника про передачу Робіт Замовнику;
- Замовник має право зупинити Роботи, у разі виробничої необхідності, неможливості надання фронту Робіт та відповідно до п. 4.5 розділу 4 цього Договору. Зупинення та поновлення Робіт оформлюється підписами уповноважених представників Замовника і Підрядника у двосторонніх актах зупинення та поновлення робіт чи актами простоїв. Такий термін (затримки) не зараховується до загального строку виконання Робіт.
Умовами п.п. 12.6, 12,7 Договору Сторони погодили, що:
- за порушення строків оплати зданих Підрядником Робіт, відповідно до Актів за формами КБ-2в і КБ-3, за кожен день прострочення, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від простроченої до сплати суми за кожен день прострочення виконання;
- Сторони несуть відповідальність за порушення строків і неналежне виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України. У разі виникнення у однієї із Сторін збитків, викликаних неналежним виконанням та/або порушенням строків виконання зобов'язань іншою Стороною, винна Сторона відшкодовує іншій Стороні документально підтверджені прямі збитки.
Згідно з п. 16.4 цей Договір діє протягом 2017-2019 років, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов'язаннями Сторін до їх повного виконання.
Протягом дії Договору сторонами укладалися Додаткові угоди до нього: № 1 від 26.10.2018, № 2 від 13.11.2018, № 3 від 29.11.2018, № 4 від 19.02.2019, № 5 від 27.08.2019, № 6 від 02.10.2019.
Предметом даного позову виступають вимоги позивача щодо визнання будівельних робіт по актам приймання виконаних будівельних робіт оплаченими за рахунок авансу, а також стягнення з відповідача заборгованості, відсотків річних, інфляційних втрат, пені та збитків, внаслідок порушення останнім зобов'язань за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- Договір № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 з додатками, додатковими угодами та кошторисною документацією до нього;
- акт про початок робіт від 27.08.2018;
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 р (примірна форма КБ-3) від 15.10.2019;
- акт № 15 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року (примірна форма КБ-2в) від 15.10.2019;
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 р (примірна форма КБ-3) від 28.11.2019;
- акт № 16 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (примірна форма КБ-2в) від 28.11.2019;
- листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна»: № 782-О від 15.10.2019, № 845-О від 01.11.2019, № 878-О від 15.11.2019, № 167-К від 21.11.2019, № 171-К від 16.12.2019, № 920-О від 28.11.2019, № 966-О від 23.12.2019, № 140-К від 26.09.2019;
- листи Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту): № 3140/18-01-02/Вих/18 від 13.09.2019, № 3324/18-01-02/Вих/18 від 25.09.2019, № 3357/18-01-02/Вих/18 від 26.09.2019;
- рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 19 від 26.07.2019 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт»;
- повідомлення про розірвання договору № 4540/18-01-02/Вих/18 від 12.12.2019;
- роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень текстів: ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 у справі № 640/17094/19, ухвал Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2019 у справі №915/2146/19, від 16.03.2020, від 21.04.2020 у справі № 915/212/20, рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020 у справі № 915/212/20, постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 915/212/20, постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 910/11648/19, ухвал Господарського суду міста Києва від 17.03.2020, від 16.06.2020, від 03.08.2021 у справі № 910/2996/20, постанов Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/19, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20;
- вступна та резолютивна частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 915/212/20;
- копії позовних заяв по справах № 910/2996/20, № 915/212/20.
- Договір про надання послуг спецтехніки № 01/082019 від 15.08.2019 з додатковою угодою та актами виконання робіт (надання послуг) до нього;
- Договір оренди транспортного засобу № 260419 від 26.04.2019 з актами надання послуг до нього;
- Довідка про суми нарахованої і виплаченої заробітної плати осіб, які були залучені до виконання робіт за договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 вих. № 05/1-К від 03.02.2020;
- накази ТОВ «Гідробуд Україна» про прийняття на роботу (14 шт.) та про залучення до виконання робіт (8 шт.).
Відповідач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в): № 1 від 26.10.2018 (за жовтень 2018 року), № 3 від 29.11.2018 (за листопад 2018 року), № 4 від 19.12.2018 (за грудень 2018 року), № 5 від 21.12.2018 (за грудень 2018 року), № 6 від 21.12.2018 (за грудень 2018 року), № 7 від 29.12.2018 (за грудень 2018 року), № 8 від 04.03.2019 (за березень 2019 року), № 9 від 15.03.2019 (за березень 2019 року), № 10 від 08.05.2019 (за травень 2019 року), № 11 від 31.07.2019 (за липень 2019 року), № 12 від 28.08.2019 (за серпень 2019 року), № 13 від 03.10.2019 (за вересень 2019 року), № 14 від 07.10.2019 (за вересень 2019 року), № 15 від 29.12.2019 (за жовтень 2019 року), № 16 від 29.12.2019 (за листопад 2019 року);
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3): від 29.11.2018 (за листопад 2018 р.), від 19.12.2018 (за грудень 2018 р.), від 28.12.2018 (за грудень 2018 р.), від 28.12.2018 (за грудень 2018 р.), від 29.12.2018 (за грудень 2018 р.), від 04.03.2019 (за березень 2019 р.), від 15.03.2019 (за березень 2019 р.), від 08.05.2019 (за травень 2019 р.), від 31.07.2019 (за липень 2019 р.), від 28.08.2019 (за серпень 2019 р.), від 03.10.2019 (за вересень 2019 р.), від 07.10.2019 (за вересень 2019 р.), від 07.10.2019 (за вересень 2019 р.), від 29.12.2019 (за жовтень 2019 р.), від 29.12.2019 (за листопад 2019 р.);
- лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна»: № 32-О від 03.02.2020;
- Акт приймання-передачі виконавчої документації від 2019 року;
- листи Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту): № 4917/18-02-05/Вих/18 від 27.12.2019, № 634/18-02-05/Вих/18 від 21.02.2020;
- повідомлення про розірвання договору № 4540/18-01-02/Вих/18 від 12.12.2019;
- платіжні доручення: № 80 від 17.01.2018, № 564 від 24.05.2018;
- акти звіряння взаємних розрахунків: за період 27.12.2017-21.12.2019, за період 01.01.2018-25.02.2020, за період 01.01.2016-25.02.2020;
- заява Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) про зарахування зустрічних однорідних вимог № 649/18-01-02/Вих/18 від 25.02.2020;
- ухвала Господарського суду Миколаївської області від 16.03.2020 у справі № 915/212/20.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Матеріали справи свідчать, що:
28.07.2018 сторони без зауважень підписали Акт про початок робіт за Договором, яким визначили, зокрема, що датою початку робіт по Договору № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017, враховуючи п. 2.1 Договору вважається дата підписання Акту.
За даними позивача, які висвітлені в позовній заяві, вбачається, що Акт № 15 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року (примірна форма КБ-2в) на загальну суму 6 212 806,15 грн, з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 р. (примірна форма КБ-3) підписані з боку підрядника 15.10.2019, були направлені замовнику листом № 782-О від 15.10.2019.
Також, листом № 845-О від 01.11.2019 з додатком позивач передав відповідачу рахунок до акту № 15 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року на 1 арк., по що свідчить штамп з датою отримання - 01.11.2019.
15.11.2019 позивач оформив лист № 878-О до відповідача, яким просив повідомити обґрунтовані причини не підписання наданих актів за формами КБ-2в та КБ-3 № 15, та зазначив, що у випадку не отримання відповіді з зазначенням обґрунтованих причин не підписання наданих актів протягом 10 календарних днів з дати отримання даного листа, підрядник здійснить підписання наданих актів на підставі ч. 4 ст. 882 ЦК України.
21.11.2019 позивач оформив лист № 167-К до відповідача, яким повторно направив замовнику Акти за формами КБ-2в та КБ-3 № 15 на загальну суму 6 591 635,80 грн з ПДВ на підписання та просив терміново здійснити оплату за даними актами, пені за кожен день прострочення за порушення строків оплати зданих підрядником робіт та відшкодувати понесені підрядником збитки.
16.12.2019 позивач оформив лист № 171-К до відповідача, яким констатував, що станом на 16.12.2019 замовник не підписав надані акти за формами КБ-2в та КБ-3 № 15 і не повідомив обґрунтовані причини їхнього не підписання і, відповідно, не здійснив оплату виконаних робіт. Крім того, у вказаному листі позивач просив відповідача терміново здійснити оплату за поданими Актами, пені за кожен день прострочення за порушення строків оплати зданих підрядником робіт, відшкодувати понесені підрядником збитки.
Цей лист був направлений відповідачу 16.12.2019.
Разом із тим, після надходження відзиву, суду стало відомо, що Акт № 16 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (примірна форма КБ-2в) на загальну суму 1 475 556,64 грн, з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 р. (примірна форма КБ-3) та Акт № 15 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року (примірна форма КБ-2в) на загальну суму 6 212 806,15 грн, з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 р. (примірна форма КБ-3) були підписані обома сторонами 29.12.2019.
Слід зазначити, що дата підписання - 29.12.2019 Актів № 15 та № 16 - була підтверджена представниками обох сторін в судових засіданнях.
Також, матеріали справи свідчать, що 12.12.2019 замовник надіслав підряднику лист-повідомлення № 4540/18-01-02/Вих/18 від 12.12.2019 про розірвання договору в односторонньому порядку з 28.12.2019, посилаючись на умови пунктів 7.2, 15.3 та 15.6 Договору № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017.
16.12.2019 це повідомлення було отримано позивачем за вх. № 191.
Надалі, 19.03.2020 позивач отримав від відповідача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою замовник на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України заявив про:
- зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 на суму 4 278 125,40;
- припинення зобов'язання ДП «АМПУ» за Договором від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, укладеним між ДП «АМПУ» та ТОВ «ГідроБуд Україна» на суму 4 278 125,40 грн;
- припинення зобов'язання ТОВ «ГідроБуд Україна» щодо повернення частини незакритого авансу за Договором від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17, укладеним між ДП «АМПУ» та ТОВ «ГідроБуд Україна», у розмірі 4 278 125,40 грн.
Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016-25.02.2020 підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств свідчить про стан взаєморозрахунків між сторонами за Договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017.
Також матеріали справи містять листування сторін, зокрема, листи позивача до відповідача щодо неодноразового направлення останньому на підпис Актів № 15 та № 16 приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в).
Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується обома сторонами, на виконання п. 4.1 Договору Замовником здійснено попередню оплату (аванс), а саме: 17.01.2018 перерахована сума у розмірі 56 987 250,00 грн (платіжне доручення № 80 від 17.01.2018); 24.05.2018 перерахована сума у розмірі 56 987 250,00 грн (платіжне доручення № 564 від 24.05.2018).
Відповідно до умов п. 4.7 Договору Підрядник протягом терміну дії цього Договору, з дня надходження попередньої оплати (авансу) підтверджує його використання за призначенням актами за Формами КБ-2в та КБ-3. Погашення (зарахування) попередньої оплати (авансу) здійснюється при поетапних оплатах за виконані Роботи, пропорційно вартості робіт по актам за формами КБ-2в та КБ-3. Відсотки зарахування попередньої оплати (авансу) при поетапних оплатах за виконані Роботи відповідають відсоткам попередньої оплати за цим Договором та складають 30 (тридцять) відсотків.
Як вже зазначалося, 29.12.2019 сторони підписали акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), а саме, акт № 15 за жовтень 2019 на загальну суму 6 212 806, 15 грн та акт № 16 за листопад 2019 на загальну суму 1 475 556, 64 грн., а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за жовтень 2019 та листопад 2019,
За даними позивача за актом № 15 приймання виконаних будівельних робіт, який було оформлено на суму 6 212 806, 15 грн, з підсумку виключається авансова плата у сумі 1 934 680, 75 грн, тобто до сплати підлягає - 4 278 125,40 грн.
За актом № 16 приймання виконаних будівельних робіт, який складено на суму 1 475 556, 64 грн, виключається авансова плата у сумі 1 475 556, 64 грн, до сплати - 0,00 грн.
За поясненнями відповідача Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26.10.2018 (за жовтень 2018 року), № 3 від 29.11.2018 (за листопад 2018 року), № 4 від 19.12.2018 (за грудень 2018 року), № 5 від 21.12.2018 (за грудень 2018 року), № 6 від 21.12.2018 (за грудень 2018 року), № 7 від 29.12.2018 (за грудень 2018 року), № 8 від 04.03.2019 (за березень 2019 року), № 9 від 15.03.2019 (за березень 2019 року), № 10 від 08.05.2019 (за травень 2019 року), № 11 від 31.07.2019 (за липень 2019 року), № 12 від 28.08.2019 (за серпень 2019 року), № 13 від 03.10.2019 (за вересень 2019 року), № 14 (том ІІ, а.с. 91-137) ним були надані саме з метою підтвердження зменшення сум авансу.
Відповідач не заперечує, що згідно п. 4.7 Договору №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 сума авансу, яка мала бути погашеною за Актами №15 та №16 становила 3 410 237,39 грн, з ПДВ, також відповідач стверджує, що врахував спірні Акти приймання виконаних будівельних робіт №15, 16 та здійснив оплату робіт по таким Актам шляхом зменшення залишку суми авансу за Договором №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016 - 25.02.2020.
Однак, позивач слушно наголошує на тому, що акт звірки розрахунків не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Відтак, інформація, відображена в акті звірки розрахунків повинна бути підтверджена первинними документами. Проте, відповідач не надав належних документів на підтвердження інформації в Акті звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016-25.02.2020.
Таким чином, відповідач не підтвердив належними та допустимими первинними документами про врахування спірних Актів приймання виконаних будівельних робіт №15, 16 та здійснення оплати робіт по таким Актам шляхом зменшення на 3 410 237,39 грн залишку суми авансу за Договором №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017.
Відповідач стверджує про відсутність заборгованості по сплаті позивачу коштів у сумі 4278125,40 грн. по акту приймання виконаних будівельних робіт №15, з посиланням на заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №649/18-01-02/Вих/18 від 25.02.2020 та акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016-25.02.2020.
У свою чергу, позивач стверджує, що саме враховуючи, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.02.2020 вих. № 649/18-01-02/Вих/18 суперечить ст. 601 ЦК України, останній звернувся до суду з даним позовом.
Суд погоджується з тим, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОБУД УКРАЇНА» до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 по акту приймання виконаних будівельних робіт №15 у сумі 4 278 125,40 грн, свідчить про незгоду позивача із проведеним зарахування та фактичне оспорювання такого правочину.
Крім того, як вже вище було наведено, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» від відповідача надійшло письмове повідомлення № 4540/18-01-02/Вих/18 від 12.12.2019 про розірвання з 28.12.2019 Договору № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017, яке позивач оскаржив до Господарського суду Миколаївської області.
Так, за результатами судового розгляду господарської справи № 915/212/20 Господарським судом Миколаївської області 07.12.2020 було прийнято рішення, залишене без змін 07.07.2021постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОБУД Україна» задоволено повністю; визнано недійсним правочин №4540/18-01-02/Вих/18 від 12.12.2019 про розірвання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 щодо будівництва причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва, укладеного між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «ГІДРОБУД Україна»; визнано незаконними вимоги №4930/18-01-02/Вих/18 від 28.12.2019 р. по Гарантії повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 року на загальну суму 76 772 882,06 грн. та вимоги №4928/18-01-02/Вих/18 від 28.12.2019р. по Банківській гарантії №2295-17 від 21.12.2017 року на загальну суму 9 497 875,00 грн.; визнано відсутність права у Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) на отримання грошових коштів: у розмірі 76 772 882,06 грн. на підставі Гарантії повернення авансового платежу №2936-18 від 22.05.2018 року та у розмірі 9 497 875,00 грн. на підставі Банківської гарантії №2295-17 від 21.12.2017 року.
Суд відмічає, що за приписами ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з абз. 1, 3 п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від у 03.07.2018 у справі № 917/1345/17: преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом; преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
Таким чином, оскільки факт недійсності правочину №4540/18-01-02/Вих/18 від 12.12.2019 про розірвання Договору від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 щодо будівництва причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23 у Заводському районі м. Миколаєва, укладеного між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «ГІДРОБУД Україна» встановлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020 у справі № 915/212/20, яке набрало законної сили 07.07.2021, то вказані обставини не потребують доказування при розгляді даної справи.
Отже, посилання відповідача на п. 7.3.3 Договору та на те, що на час оформлення відзиву Договір є припиненим є хибним і недоведеним.
Згідно з приписами ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Проаналізувавши обставини даної справи у сукупності з висновками суду по господарській справі № 915/212/20, суд вважає, що взаємозалік у даному випадку не відбувся.
Так, однорідність вимог - відсутня, оскільки ДП «АМПУ» здійснило зарахування зустрічних вимог не по основному зобов'язанню. Однорідність вимог повинна пред'являтися й у природі зобов'язань.
Тобто, для зарахування вимог про повернення ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» незакритої частини авансу по Договору від 27.12.2017 №196-В-МИФ-17 (не є основним зобов'язанням Підрядника по Договору), повинно існувати рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення з ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» на користь ДП «АМПУ» таких вимог.
Строк оплати - не настав, оскільки вимога ДП «ЛМПУ» до ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» про повернення незакритої частини авансу по Договору від 27.12.2017 №196-13-МИФ-17 є передчасною, строк її виконання не настав, адже правочин про одностороннє розірвання Договору з підстави порушення Підрядником своїх зобов'язань скасовано в судовому порядку, що підтверджується постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі №915/212/20.
Безспірність - відсутня, оскільки існував спір, що підтверджується судовою справою №915/212/20. Зокрема, відповідач вважає, що мав правові підстави для проведення заліку зустрічних однорідних вимог, оскільки Договір № 196-В-МИФ-17, на думку відповідача, є припиненим з 28.12.2019 на підставі повідомлення ДП «АМПУ» про розірвання Договору. ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» не погодився з таким розірванням Договору та звернувся до суду. В судовому порядку правочин про одностороннє розірвання Договору №196-В-МИФ-17 було визнано недійсним.
Таким чином, оплата, виконаних робіт по Актам виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в №15 та №16, ані в рахунок оплати по авансу в розмірі 3 410 237,39 грн, ані в рахунок оплати решти боргу по Акту №15 в сумі 4 278 125,40 грн, вчинена відповідачем не була.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОБУД УКРАЇНА» цілком законно просить визнати будівельні роботи по акту №15 на суму 1 934 680,75 грн та по акту № 16 на загальну суму 1 475 556,64 грн оплаченими за рахунок авансу, а також стягнути з ДП «АМПУ»: заборгованість за виконані роботи по акту № 15 в сумі 4 278 125,40 грн.
Окрім основного боргу, позивач також нарахував та заявив до стягнення з відповідача:
- три проценти річних від простроченої суми в розмірі 54 040,03 грн за період з 23.11.2019 по 24.04.2020;
- інфляційне збільшення боргу на суму 21 270,75 грн за період з 23.11.2019 по 24.04.2020;
- пеню за порушення строків виконання робіт на суму 436 006,92 грн за період з 23.11.2019 по 24.04.2020.
Позовні вимоги в цій частині Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОБУД УКРАЇНА», зокрема, мотивує таким:
«… акт приймання виконаних будівельних робіт №15 складено на суму 6 212 806,15 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт, з підсумку виключається авансова плата у сумі 1 934 680,75 грн, разом до сплати - 4 278 125.40 грн.
Акт приймання виконаних будівельних робіт №16 складено на суму 1 475 556,64 грн. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт, з підсумку виключається авансова плата у сумі 1 475 556,64 грн, разом до сплати - 0 грн.
Таким чином, заборгованість Відповідача за виконані роботи складає 4 278 125,40 грн.
Акт приймання виконаних будівельних робіт № 15 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт були вручені Відповідачу 15.10.2019 з супровідним листом №782. Не отримавши жодної відповіді від Замовника. Позивач разом з супровідним листом №845-0 від 01.11.2019 вручив Миколаївській філії ДП «АМПУ» рахунок до вказаного акта.
Тому, враховуючи вимоги п.4.6 Договору стосовно того, що оплата виконаних робіт здійснюється Замовником на підставі отриманого від Підрядника відповідного рахунку та підписаних Сторонами Актів за формами КБ-2в та КБ-3 (підписані ТОВ «ГІДРОБУД Україна» згідно з вимогами ч.4 стп.882 ЦК України з відміткою про відмову Замовника від підписання), у безготівковій формі, протягом 15 банківських днів від дати отримання оригіналу рахунку <…>, Відповідач прострочив платіж з 23.11.2019.
Таким чином, за порушення строків оплати робіт, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню за період 23.11.2019 по 24.04.2020 у сумі 436 006,92 грн.
Три проценти річних від простроченої суми за вказаний період становлять 54 040,03 грн.
Інфляційне збільшення становить 21 270,75 грн».
Відповідач у відзиві, зокрема, зазначає, що при складанні актів виконаних будівельних робіт позивачу надавалися зауваження, які усувалися позивачем на вимогу відповідача, зокрема:
«Листом від 03.02.2020 № 32-0 (копія листа надається) Підрядник звернувся до Замовника згідно якого Підрядник зазначив, що листом вих. № 966-0 від 23.12.2019 Позивач на адресу Адміністрації направив акти виконаних будівельних робіт № 15 за листопад 2019 та № 16 за жовтень 2019, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 та жовтень 2019.
Листом № 4917/18» 02-05/Вих/18 від 27.12.2019 Адміністрація направила на адресу Підрядника зауваження, щодо наданих актів № 15, №16 про виконані будівельні роботи.
Підписані зі сторони Замовника акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт направлені на адресу Підрядника листом від 21.02.2020 № 634/18-02-05/Вих/18».
Водночас, як встановлено судом та вбачається з наданих документів та пояснень обох сторін, Акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) № 15 (за жовтень 2019 року), № 16 (за листопад 2019 року) були підписані обома сторонами 29.12.2019 (том І, а.с. 195-201) без зауважень і без заперечень.
Отже, вказане не відповідає твердженням позивача в позові (оформлений 24.04.2020) про те, що «станом на сьогоднішній день позивач не отримав від ДП «АМПУ» ані підписаних актів виконаних будівельних робіт, ані обґрунтованої відмови від їх підписання».
Таким чином, щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційного збільшення боргу суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
Отже, беручи до уваги вищенаведені висновки суду, та приписи ст. 625 ЦК України, відсотки річні та інфляційні збитки позивачем заявлені до стягнення з відповідача цілком обґрунтовано, однак відповідні нарахування проведено з допущенням помилок, а саме - в частині визначення періоду нарахування, оскільки прострочення відповідача мало місце з (29.12.2019 + 15 банківських днів) 24.01.2020.
За перевіркою суду обґрунтованою сумою 3 % річних у даній справі є 32 261,27 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача. В стягненні ж іншої частини 3 % річних у розмірі 21 778,76 грн товариству належить відмовити.
Що ж до інфляційних втрат, та за розрахунком суду обґрунтованою сумою нарахування є 21 287,95 грн. Водночас, беручи до уваги те, що суд не може вийти за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), з відповідача належить стягнути суму інфляційних втрат в розмірі, який був заявлений позивачем, - 21 270,75 грн.
Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені суд зазначає таке.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За змістом п. 12.6 Договору за порушення строків оплати зданих Підрядником Робіт, відповідно до Актів за формами КБ-2в і КБ-3, за кожен день прострочення, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від простроченої до сплати суми за кожен день прострочення виконання.
Таким чином на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та положень Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Водночас, з огляду на вищевикладені висновки щодо періоду нарахування, суд констатує, що відповідні нарахування позивачем також проведено з допущенням помилок, а саме - в частині визначення періоду нарахування, оскільки прострочення відповідача мало місце з (29.12.2019 + 15 банківських днів) 24.01.2020.
За перевіркою суду обґрунтованою сумою пені у даній справі є 230 153,79 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача. В стягненні ж іншої частини пені у розмірі 205 853,13 грн товариству належить відмовити.
Крім наведеного, позивачем у даній справі заявлено до стягнення з відповідача збитки у сумі 17 151 581,57 грн.
Позивач стверджує, що діями відповідача йому в період з вересня по грудень 2019 року були заподіяні збитки.
Так, до складу понесених ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» збитків позивачем включено витрати у загальній сумі 14 250 000,00 грн на оплату послуг спецтехніки, залученої для виконання робіт з будівництва причалу № 8 у Миколаївському морському порту, за договором №01/082019 від 15.08.2019, укладеним ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» з ТОВ «ТІС-ГІДРОТЕХНІКА». Факт надання відповідних послуг позивач підтверджує актами виконання робіт (надання послуг): № 32 від 30.09.2019 на суму 3 625 000,00 грн; № 34 від 15.10.2019 на суму 1 875 000,00 грн; № 35 від 31.10.2019 на суму 2 000 000,00 грн; № 39 від 15.11.2019 на суму 1 875 000,00 грн; № 42 від 30.11.2019 на суму 1 875 000,00 грн; № 44 від 15.12.2019 на суму 1 875 000,00 грн; № 46 від 24.12.2019 на суму 1 125 000,00 грн;
Крім того, позивач вказує, що зазнав витрат на оренду крану стрілового гідравлічного на автомобільному шасі у загальній сумі 1 545 964,24 грн за договором оренди транспортного засобу №260419 від 26.04.2019, укладеним ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» з ТОВ «ВЕЙТЕКС ЛТД». Факт надання відповідних послуг товариство підтверджує актами надання послуг: № 6 від 31.10.2019 на суму 787 355,76 грн; № 5 від 30.09.2019 на суму 758 608,48 грн.
Також за період простою (вересень-грудень 2019 р.) ТОВ «ГІДРОБУД УКРАЇНА» здійснювало виплату заробітної плати працівникам, які були направлені на об'єкт будівництва до Миколаївського морського порту, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на загальну суму 1 355 617,33 грн (з урахуванням ЄСВ). Вказані витрати позивач підтверджує довідкою № 05/1-К від 03.02.2020 про суми нарахованої і виплаченої заробітної плати, наказами про прийняття на роботу вищевказаних працівників та наказами про їх залучення до виконання відповідних робіт.
Таким чином, позивач зазначає, що загальна сума понесених ТОВ «ГІДРОБУД Україна» збитків становить: 14 250 000,00 грн + 1 545 964,24 грн + 1 355 617,33 грн = 17 151 581,57 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 ГК України, ч. 1 ст. 623 ЦК України).
Під збитками, відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За вимогами ч.1 ст. ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зі змісту положень ст. 1166 ЦК України слідує, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора; вина боржника.
Так позивач у даній справі стверджує про завдання відповідачем збитків, внаслідок того, що замовник (відповідач) з вересня 2019 року не здійснював покладені на нього обов'язки, встановлені Договором підряду та законодавством України, відмовляв підряднику у допуску працівників до робіт та не узгоджував подальші строки проведення робіт, не складаючи при цьому акта про зупинення робіт, як того вимагає п. 11.7 Договору.
Однак, вивчивши обставини справи, суд не погоджується з даними твердженням позивача, оскільки ним не доведено, що витрати, понесені на оплату послуг спецтехніки, залученої для виконання робіт з будівництва причалу № 8 у Миколаївському морському порту, за договором №01/082019 від 15.08.2019, на оренду крану стрілового гідравлічного на автомобільному шасі за договором оренди транспортного засобу №260419 від 26.04.2019, а також на виплату заробітної плати працівникам які були направлені на об'єкт будівництва до Миколаївського морського порту за період вересень-грудень 2019 року знаходяться в причинному зв'язку з діями відповідача. Підставами для такого висновку є наступне.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідно до п. 1.5 Договору від 15.08.2019 № 01/082019 визначено, що місце де будуть надаватись послуги - Миколаївський морський порт та переходи між портами Южний та Миколаїв. Місце початку та закінчення надання послуг акваторія порту Южний причали ДП «Сісайд-Україна». Аналіз змісту договору від 15.08.2019 № 01/082019 не дає підстав для висновку, що послуги за даним Договором будуть надаватись саме з метою виконання ТОВ «Гідробуд Україна» зобов'язань перед будь-яким суб'єктом господарювання у морському порту Миколаїв.
Крім того, відповідно до п. 2.2 Договору від 26.04.2019 № 260419 зазначено, що територія поїздок транспортного засобу: без обмежень по території України. Виїзд транспортного засобу на територію за кордон можливий лише за попереднім письмовим погодженням Орендодавця. Таким чином, орендований кран за Договором від 26.04.2019 № 260419 міг бути використаний позивачем по всій території України без обмежень, а доказів, що в спірний період даний кран був задіяний виключно для виконання зобов'язань ТОВ «Гідробуд Україна» за Договором від 27.12.2017 № 196-В-МИФ-17 Позивачем не надано.
Так само слушними є посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи доказів перерахування позивачем коштів відповідним контрагентам за вказаними договорами, а, отже понесення відповідних витрат.
Щодо нарахованих та виплачених сум заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» на суму 1 355 617,33 грн, наказів про прийняття працівників на роботу та наказів про залучення працівників до виконання робіт, слід зазначити, що, як слушно зазначає відповідач, довідка від 03.02.2020 № 05/1-к не підтверджує фактичних перерахувань заробітної плати працівникам та ЄСВ, так як на підтвердження понесення збитків позивачем не було надано доказів в частині дійсної виплати працівникам грошових коштів, тобто не було надано платіжних документів щодо виплати та отримання зазначеними працівниками грошових коштів; у деяких наказах про прийняття на роботу (накази від 01.07.2019 № 21-К, від 06.06.2019 №18-К, 07.08.2019 № 25-К, від 11.10.2019 № 30-К) зазначений випробувальний термін, доказів того, що після закінчення випробувального терміну трудові правовідносини між працівниками та ТОВ «Гідробуд Україна» були продовжені позивачем не надано; у наказах про залучення до виконання робіт відсутній підпис працівників про ознайомлення з наказом, який би свідчив про реальну обізнаність працівника щодо його залучення до виконання робіт на об'єкті «Будівництво причалу № 8 у Миколаївському морському порту».
Крім того, суд наголошує, що між порушенням зобов'язання відповідачем та шкодою кредитора має існувати прямий і безпосередній причинний зв'язок.
З урахуванням викладеного та у відповідності до приписів статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) саме на позивача (ТОВ «Гідробуд Україна») покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Аналогічний висновок викладено у постанові від 27.08.2020 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/477/18.
Так, на переконання суду, з метою доведення заподіяння відповідачем збитків позивач повинен надати докази того, що: понесені позивачем витрати на оплату послуг спецтехніки, залученої для виконання робіт з будівництва причалу № 8 у Миколаївському морському порту, за договором №01/082019 від 15.08.2019, на оренду крану стрілового гідравлічного на автомобільному шасі за договором оренди транспортного засобу №260419 від 26.04.2019, а також на виплату заробітної плати працівникам які були направлені на об'єкт будівництва до Миколаївського морського порту за період вересень-грудень 2019 року об'єктивно є прямим та невідворотнім наслідком дій відповідача; цей наслідок суб'єктивно не залежить від волі та бажання самого позивача та/або не залежить від сторонніх обставин.
Проте зазначені факти позивачем не доведені.
Викладене вище, означає відсутність причинного зв'язку між такою, що мала місце, на думку позивача, неправомірною поведінкою відповідача та витратами позивача. Відповідно, це означає відсутність однієї з необхідних умов для стягнення збитків, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення з відповідача 17 151 581,57 грн у вигляді збитків.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 119 580,73 грн судового збору ((7 972 048,60 / 25 351 262,06) * 380 268,93 = 119 580,73) за частково задоволену судом майнову вимогу).
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати будівельні роботи по акту приймання виконаних будівельних робіт № 15 на загальну суму 1934680,75 грн та по акту приймання виконаних будівельних робіт № 16 на загальну суму 1475556,64 грн оплаченими за рахунок авансу за Договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017.
Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14; в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23; ідентифікаційний код 38728444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; ідентифікаційний код 38490124) заборгованість за Договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 по акту приймання виконаних будівельних робіт № 15 у сумі 4 278 125,40 грн, інфляційні витрати у сумі 21 270,75 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 32 261,27 грн, пеню у сумі 230 153,79 грн, а також 119 580,73 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 21 778,76 грн, пені у розмірі 205 853,13 грн та збитків у розмірі 17151581,57 грн відмовити позивачу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; ідентифікаційний код 38490124);
Відповідач: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, буд. 23; ідентифікаційний код 38728444).
Повний текст рішення складено і підписано судом 15.11.2021.
Суддя О.Г. Смородінова