Справа № 909/196/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.11.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши заяву Приватного підприємства "Скол" (вх. 19395/21 від 10.11.2021) про відвід судді у справі № 909/196/21
за позовом Приватного підприємства "Скол"
до відповідачів:
1. Агропромислової фірми "Злак"
2. Товарної біржі "Київська агропромислова біржа"
3. Брокерської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпол"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-Експерт"
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс плюс"
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс"
7. Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного
Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
8. Державного реєстратора Черніївської сільської ради Барчука Володимира Васильовича
9. Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича
10. Івано-Франківської міської ради
11. Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товарної біржі "Київська агропромислова біржа" - Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області
про визнання недійсним реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва.
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Приватного підприємства "Скол" до відповідачів: Агропромислової фірми "Злак", Товарної біржі "Київська агропромислова біржа", Брокерської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпол", Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-Експерт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс", Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Черніївської сільської ради Барчука Володимира Васильовича, Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича, Івано-Франківської міської ради, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання недійсним реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.04.2021 .
13.10.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.11.2021.
10.11.2021, під час відпустки судді, через канцелярію суду надійшла заява Приватного підприємства "Скол" (вх. №13395/21) про відвід судді Неверовської Л.М.
Заява обґрунтована наявністю передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, підстав для відводу судді, відповідно до положень якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Такими обставинами, на думку заявника, є те, що сторонами, у яких судом витребовувався ряд документів, умисно ухилялися від виконання ухвали суду; вважає, що позивача позбавлено права на участь в судовому засіданні, оскільки судом розпочато судове засідання незважаючи на те, що позивачем в телефонному режимі повідомлено через приймальню голови суду про можливість запізнення в судове засідання, внаслідок чого, позивачем не надано для огляду оригінали документів, а долучено завірені ксерокопії з відміткою "з оригіналом вірно"; судом розглянуто ряд клопотань без виходу в нарадчу кімнату, чим порушені вимоги ГПК України; в матеріалах справи відсутні будь-які докази (первинні документи), які стосуються реєстрації нерухомого майна незавершеного будівництва; судом не витребувано жодних документів, які стосуються земельної ділянки, які стосувалися підготовки до проведення біржових торгів, щодо учасників, щодо внесків, щодо огляду майна, звіту про експертну оцінку та інших документів.
Розглянувши заяву Приватного підприємства "Скол" про відвід судді Неверовської Л.М., дослідивши обставини викладені в ній та матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу. При цьому суд врахував таке.
Право на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Згідно з частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У відповідності до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З аналізу господарського процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді.
Разом з тим, суд зазначає, що наведені вище норми національного законодавства не містять всі підстави для відводу судді, оскільки відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка є частиною національного законодавства, також закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). При визначенні вищевказаних критеріїв, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
При цьому, стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У справах такої категорії Європейський Суд наголошує на необхідності окремо від поведінки суддів визначати, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Тобто позиція заінтересованої особи розглядається як важлива, але не вирішальна. Вирішальним є те, чи можна вважати відповідні побоювання щодо небезсторонності певного судді об'єктивно обґрунтованими. До того ж у контексті наявності конкретних фактів маються на увазі "факти, що можуть бути перевірені". Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Викладені позивачем у заяві про відвід обставини, на думку суду, зводяться по суті до незгоди позивача із процесуальними діями судді.
Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
З огляду на викладене, заяву необхідно передати для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву про відвід судді Неверовської Л.М. передати в установленому порядку для вирішення заяви по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Дата підписання: 15.11.2021
Суддя Л.М. Неверовська