№ 1-кп/317/119/2021
№ 317/2519/20
15 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої, адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12020080230000746 у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
11 липня 2020 року приблизно о 16 годині 54 хвилини ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «ГАЗ 3302» д/н: НОМЕР_1 , здійснював рух заднім ходом по проїзній частині вулиці Миру в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області в районі будинку № 62.
В цей же час проїзну частину вулиці Миру в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області, зліва направо по ходу руху водія ОСОБА_6 перетинала пішохід ОСОБА_4 .
В районі перехрестя з круговим рухом, що розташоване по проїзній частині біля будинку № 62 по вулиці Миру в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області, водій ОСОБА_6 , не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час руху заднім ходом, не звернувшись за допомогою до інших осіб, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину зліва направо по ходу руху водія.
Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.
Внаслідок зазначених дій водія ОСОБА_6 відбувся наїзд автомобіля «ГАЗ 3302» д/н: НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_4 , в результаті якого вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_4 поданий цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 16 300 гривень, та моральної шкоди, завданої злочином, в сумі 250 000 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, від надання будь-яких пояснень відмовився відповідно до статті 63 Конституції України.
Незважаючи на повне невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина у пред'явленому обвинуваченні повністю доведена та підтверджується сукупністю доказів, зібраних в даному кримінальному провадженні та досліджених під час судового розгляду: показаннями потерпілої ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_8 , експерта ОСОБА_9 , протоколами слідчих дій, відеозаписами та висновками експертів.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 11 липня 2020 року у її сина був день народження і вона заздалегідь зробила замовлення піци в магазині «Апельмон» на 17 годину 00 хвилин.
Забравши у зазначений час піцу, вона вийшла з магазина та перейшла частину дороги, де чекала на можливість перейти другу її частину, коли відчула удар в лівий бік тіла від наїзду автомобіля, від якого вона впала, а автомобіль наїхав на неї.
Зазначила, що автомобіля вона до наїзду не бачила, адже він наїхав на неї ззаду. Свідомість вона не втрачала і пам'ятає, що одразу після наїзду підбігло досить багато людей. Пояснила, що з-під автомобіля її витягали за допомогою домкрату.
Згодом приїхав автомобіль швидкої допомоги і її доправили до Обласної клінічної лікарні, де її прооперували та перевели в травматологічне відділення.
Обґрунтовуючи завдану їй внаслідок ДТП моральну шкоду, зазначила, що вона є тимчасово переміщеною особою та сама утримує малолітнього сина. Крім того на її утриманні перебуває матір похилого віку, яка, внаслідок хвороб, потребує її догляду. На момент її допиту в суді вона ще проходить реабілітацію після ДТП, внаслідок якої вона отримала ІІІ групу інвалідності. Її лікування потребує значних фінансових витрат, а вона постійно відчуває фізичний біль в місцях переламів.
Крім того, через неможливість самостійно пересуватись, вона вимушена користуватись допомогою сторонньої особи, а для поїздок вона вимушена винаймати таксі.
Зазначила, що коли вона перебувала в лікарні, обвинувачений ОСОБА_6 передавав їй 5000 гривень на лікування.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є співробітником Благодійного фонду «Сподівання», де працює разом з потерпілою ОСОБА_4 .
Зазначила, що у ОСОБА_4 на утриманні є дев'ятирічний син та матір похилого віку, яка незадовго до ДТП перенесла інсульт та потребувала догляду.
В день ДТП їй подзвонила ОСОБА_4 та сказала, що потрапила до лікарні.
Вона тривалий час доглядала потерпілу після виписки - супроводжувала її до лікарні на різні процедури: огляди, перев'язування, знімання швів, рентген тощо. Зазначила, що ОСОБА_4 давала їй гроші на ліки, які вона купувала. Наскільки їй відомо, витрати потерпілої ОСОБА_4 на лікування та реабілітацію вже перевищили 15 000 гривень і постійно збільшуються, оскільки потерпіла ще лікується і потребує довгої реабілітації.
Зазначила, що інколи ОСОБА_4 була вимушена винаймати сиділку. Оскільки за станом здоров'я потерпіла не в змозі користуватись громадським транспортом, то для поїздок у лікарню, до суду та по справах вона вимушена користуватись послугами таксі.
Тривалий час ОСОБА_4 була прикута до інвалідного візка.
Рапортами поліцейських про реєстрацію події в журналі Єдиного обліку підтверджено, що перше повідомлення про подію даного кримінального провадження до органу поліції надійшло 11 липня 2020 року о 16 годині 58 хвилин; час та дата події ДТП співпадають з часом та датою повідомлення про неї (а.с. 79-81).
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 липня 2020 року, схемою, фототаблицями та відеозаписом до нього встановлено, що місцем події є проїзна частина вулиці Миру в смт. Балабине Запорізького району Запорізької області на перехресті з круговим рухом, де відбувся наїзд автомобіля «ГАЗ 3302» д/н: НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 на пішохода.
Описано погодні умови та стан проїжджої частини на місці ДТП та інші відомості як щодо місця події, так і щодо транспортного засобу, з яким відбулась дорожньо-транспортна пригода. Протокол підписаний водієм ОСОБА_6 (а.с. 82-97).
Протоколом додаткового огляду місця події від 10 серпня 2020 року зі схемою до нього встановлено, що вказана слідча дія була проведена на місці події за участі водія ОСОБА_6 та його захисника, адвоката ОСОБА_7 .
Під час проведення слідчої дії ОСОБА_6 пояснив, що погодні та дорожні умови повністю відповідають тим, що були на момент дорожньо-транспортної пригоди. Зазначив місце, на якому відбувся наїзд керованого ним автомобіля ГАЗ-3302 д/н: НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_4 та пояснив механізм наїзду на пішохода так, як він його пам'ятає.
Зазначив, що автомобіль, яким він керував в день ДТП, був в технічно справному стані, а наїзд автомобіля на ОСОБА_4 відбувся через те, що на момент руху він її не бачив.
В ході даної слідчої дії встановлено, що водію ОСОБА_6 пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину зліва направо по ходу руху водія, видно у дзеркало заднього виду в момент початку руху, під час руху до того моменту, поки вона не зайде за габаритний кузов автомобіля. Визначено межі «мертвої зони», яка недосяжна для огляду водієм (а.с. 150-152).
Висновком експерта № 9-699 від 31 серпня 2020 року (інженерно-транспортна експертиза за спеціальністю: «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод») встановлено, що водій автомобіля ГАЗ-3302 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності з вимогами пп. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху.
У діях водія автомобіля ГАЗ-3302 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 є невідповідності вимогам пп. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди.
Технічна можливість у водія автомобіля ГАЗ-3302 реєстраційний номер НОМЕР_1 уникнути дорожньо-транспортної пригоди (наїзду на пішохода ОСОБА_4 ) залежала від виконання ним вимог пп. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху (а.с. 99-103).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 пояснив, що інженерно-транспортну експертизу він проводив на підставі даних, які були надані йому слідчим. Відомості з протоколів слідчих дій, які він приймає до уваги при проведенні експертизи, викладаються в постанові про її призначення. Фотографії при проведенні експертизи він робить в разі потреби.
На доводи захисника щодо невідповідності зазначеного висновку експерта критеріям допустимості доказів через те, що сторона захисту не була ознайомлена з листом слідчого, яким на запит експерта були надані нові докази, суд зазначає наступне.
Як вбачається з висновку експерта (сторінка № 3; а.с. 100) 31 серпня 2020 року слідчим дійсно було надано певну інформацію щодо видимості водія ОСОБА_6 безпосередньо перед ДТП. В той же час, вказана інформація об'єктивно відображена в протоколі додаткового огляду місця події від 10 серпня 2020 року і надана слідчим саме на його підставі. При цьому суд враховує, що під час вказаної слідчої дії були присутні водій ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , що вбачається з тексту протоколу (а.с. 150-152). Таким чином, слідчим експерту не було надано будь-яких інших відомостей, окрім тих, які зазначені в протоколі слідчої дії, проведеної за участю сторони захисту.
Неознайомлення слідчим сторони захисту з листом експерту від 31 серпня 2020 року не може бути підставою для визнання недопустимим доказом експертного висновку, адже цей лист не створює нових доказів, а лише відображає ті обставини, які були встановлені в ході слідчої дії, в проведенні якої брали участь як водій ОСОБА_6 , так і його захисник. За таких обставин відсутні підстави казати про порушення права на захист при проведенні інженерно-транспортної експертизи.
Висновком експерта № 950 від 27 серпня 2020 року (судово-медична експертиза) встановлено, що осколковий двухкісточковий перелам кісток лівої гомілки та перелам заднього краю великогомілкової кістки з повним вивихом стопи допереду, доверху та медіально (за даними рентгенологічного дослідження), із наступним проведенням металоостеосинтезу переламів, рана в ділянці лівого гомілковостопного суглобу (за даними медичної документації) у ОСОБА_4 в сукупності кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Перелам голівки лівої малогомілкової кістки по типу вклинення (за даними рентгенологічного дослідження), рана по латеральній поверхні лівого колінного суглобу (за даними медичної документації) у ОСОБА_4 в сукупності кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Рана у верхній третині правої гомілки по медіальній поверхні (за даними медичної документації) у ОСОБА_4 кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 утворилися від дії тупих предметів. Не виключається можливість виникнення виявленого комплексу тілесних ушкоджень в умовах дорожньо-транспортної пригоди.
Давність утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 не суперечить строку, вказаному в фабулі постанови слідчого та в наданій медичній документації (а.с. 105-107).
Судом досліджений відеозапис з камери відеоспостереження, який наданий слідчому керівництвом магазину «Продукти», що розташований за адресою: вулиця Миру 62, смт. Балабине, Запорізького району Запорізької області, оглядом якого в судовому засіданні встановлено наступне.
Відеозапис міститься в файлі ch04_2020711151801. Тривалість відео - 09 хвилин 01 секунда. Початок відео згідно до інформації, що в ньому наведена - 11 липня 2020 року о 15 годині 18 хвилин 01 секунді.
На відео зафіксовано розгалуження автодороги перед перехрестям з круговим рухом. Дорога розходиться в напрямку зліва направо, утворюючи трикутну частину поверхні поза межами проїжджих частин.
На 02 хвилині 02 секунді відеозапису з правого боку з'являється автомобіль ГАЗ, який прослідував через утворений розгалуженням трикутник до його лівої частини, після чого зупинився безпосередньо перед ближньою до камери смугою руху. В цей же час до ближньої смуги руху з правої сторони відеозапису підійшла пішохід з коробкою в руках та зупинилась перед смугою.
На 02 хвилині 31 секунді відеозапису пішохід почала переходити ближню до спостерігача смугу руху в напрямку трикутника, утвореного розгалуженням дороги; автомобіль ГАЗ в цей момент стоїть на місці, де він до того зупинився.
На 02 хвилині 44 секунді відеозапису зафіксовано, як пішохід, перетнувши трикутник та дійшовши до другої смуги руху, зупинилась перед нею, а автомобіль ГАЗ на 2 хвилині 38 секунді відео почав рух заднім ходом в напрямку пішохода.
На 02 хвилині 50 секунд відео зафіксовано, як автомобіль ГАЗ, рухаючись заднім ходом, здійснює наїзд на пішохода. Повна зупинка автомобіля відбулась на 02 хвилині 54 секунді відео.
На 02 хвилині 57 секунді зафіксовано як водій автомобіля, який рухався по дальній від спостерігача смузі руху, щось показує жестами водію автомобіля ГАЗ, який після цього починає рух вперед і, проїхавши незначну відстань, на 3 хвилині 00 секунд зупиняється.
В подальшому на відео зафіксовано як зупиняються автомобілі та до місця наїзду збігаються люди (а.с. 115).
В судовому засіданні також було досліджено відеозапис, наданий суду представником потерпілої, адвокатом ОСОБА_5 . Відеозапис, як вбачається з супровідного листа та з надпису на обгортці диску, здійснений камерами спостереження ТОВ «Апельмон Прайм» 11 липня 2020 року та наданий у відповідь на адвокатський запит.
Відеозапис міститься в файлі videoplaybackи та триває 03 хвилини 43 секунди. Початок відео згідно до інформації, що в ньому наведена - 11 липня 2020 року о 16 годині 51 хвилині 43 секунді.
На відео зафіксовано проїжджу частину автодороги, яка простягається зліва направо та розходиться. При цьому одне з розгалужень розташоване безпосередньо перед камерою, на яку знято відео, а друге - далі, ближче до верхньої частини відео. Зазначені смуги руху при розділенні утворюють трикутник, гострий кут якого направлений ліворуч на відеозаписі.
З початку відео видно, як по ближній смузі руху проїжджає автомобіль ГАЗ та зупиняється біля іншого автомобіля і водії деякий час спілкуються.
На 01 хвилині 53 секунді відеозапису автомобіль ГАЗ починає рух в напрямку гострого кута трикутника, який розділяє смуги на перехресті з круговим рухом, а з приміщення, на якому розміщено відеокамеру, виходить жінка з коробками піци в руках.
На 02 хвилині 36 секунді відеозапису автомобіль ГАЗ зупиняється в районі гострого кута трикутника, утвореного розгалуженням автодороги, а жінка з піцою, обійшовши припарковані автомобілі, зупинилась перед ближньою смугою руху.
На 02 хвилині 49 секунді жінка починає переходити ближню смугу проїжджої частини в бік трикутника і на 02 хвилині 57 секунд, коли жінка вже рухалась по зазначеному трикутнику, автомобіль ГАЗ починає рух заднім ходом в її напрямку.
На 03 хвилині 03 секунді відеозапису зафіксовано, як жінка з піцою зупинилась, а автомобіль ГАЗ продовжує рух заднім ходом в її напрямку і на 03 хвилині 09 секунд здійснює наїзд на неї.
Від наїзду жінка впала та опинилась під колесами автомобіля ГАЗ (а.с. 133).
Зазначені вище докази в повній мірі та поза розумним сумнівом в своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_6 в пред'явленому йому обвинуваченні.
При цьому суд не може погодитись з твердженнями захисника, висловленими ним в судових дебатах, щодо недоведеності того факту, що автомобілем ГАЗ, яким було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_4 , керував саме ОСОБА_6 , виходячи з наступного.
Обвинувачений ОСОБА_6 в ході досудового розслідування брав участь в таких слідчих діях, як огляд місця ДТП та додатковий огляд місця ДТП, не заперечуючи, при цьому, факту керування автомобілем ГАЗ, яким було скоєно наїзд на потерпілу ОСОБА_4 . При цьому, під час проведення 10 серпня 2020 року додаткового огляду місця ДТП, водій ОСОБА_6 в присутності свого захисника особисто показав місце, де він здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , не заперечуючи факту керування ним автомобілем ГАЗ при наїзді.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області по справі № 317/2069/20 від 12 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 123, 124).
З даної постанови вбачається, що подія адміністративного правопорушення нерозривно пов'язана з подією ДТП - наїздом на пішохода ОСОБА_4 , яка відбулась 11 липня 2020 року і щодо якої було розпочате кримінальне провадження № 12020080230000746, тобто - дане кримінальне провадження. Вказані відомості містяться в тексті постанови.
З тексту постанови вбачається, що на момент розгляду суддею справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 , його захисник не оспорював факт керування ОСОБА_6 автомобілем ГАЗ д/н: НОМЕР_1 під час наїзду на пішохода ОСОБА_4 .
Крім того суд констатує, що невірне зазначення прізвища обвинуваченого в деяких документах, складених під час досудового розслідування («Кулік замість вірного « ОСОБА_10 ») є наслідком помилки осіб, які складали ці документи та в об'єктивному вимірі не свідчить про те, що в них зазначена інша особа, ніж обвинувачений ОСОБА_6 .
Суд також критично ставиться до доводів захисника, висловлених ним в судових дебатах, відносно того, що в даному кримінальному провадженні не виключена можливість самостійного руху транспортного засобу ГАЗ без участі водія ОСОБА_6 , виходячи з наступного.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні відеозаписів, перед наїздом на пішохода ОСОБА_4 , водій автомобіля ГАЗ декілька разів починав рух та зупинявся. Через декілька секунд після наїзду на пішохода, водій автомобіля, побачивши жестикуляцію одного з водіїв, проїхав кілька метрів вперед.
Вказане свідчить про повну керованість автомобіля ГАЗ для водія, а твердження захисника не узгоджується з жодним з доказів, досліджених в судовому засіданні.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує тяжкість скоєного злочину, який згідно до статей 12, 25 КК України є необережним нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та перебуває на профілактичному спостереженні у лікаря нарколога.
Також суд враховує відсутність в даному кримінальному провадженні як обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , так і обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують його покарання.
При цьому суд виключає з обставин, які обтяжують покарання і зазначені в обвинувальному акті від 05 травня 2021 року, перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки ця обставина не відображена в фабулі зміненого обвинувачення, а зазначена лише в обставинах, які, на думку прокурора, обтяжують покарання (а.с. 165-169).
Зазначення в обвинувальному акті стану алкогольного сп'яніння як фактичної обставини кримінального провадження, прямо передбачене п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, якою встановлено вимоги до обвинувального акту.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Таким чином, суд не може врахувати стан алкогольного сп'яніння як обтяжуючу покарання обвинуваченому ОСОБА_6 обставину, оскільки вона не відображена в формулюванні пред'явленого йому обвинувачення.
Враховуючи викладене, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, зважаючи на думку прокурора та потерпілої, для досягнення цілей, встановлених статтею 50 Кримінального кодексу України та з урахуванням ступеню вини обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 може бути виправлений та перевихований без ізоляції від суспільства і йому доцільно призначити покарання у вигляді обмеження волі з позбавлення права керування транспортними засобами.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням на підставі статті 75 КК України та покласти обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , суд дійшов наступних висновків.
Документально підтверджені витрати на лікування ОСОБА_4 згідно до матеріалів, наданих суду, становлять 12112 гривень 06 копійок.
При цьому судом виключено витрати по чекам, які дублюються на суму 661 гривня 78 копійок (чек від 23 липня 2020 року) та на суму 496 гривень 39 копійок (чек від 13 липня 2020 року) - а.с. 47, 48.
Суд, враховуючи положення ЦПК України щодо доказування позовних вимог та їх обґрунтованості, не може врахувати квитанції від 25 серпня 2020 року на суму 2250 гривень 00 копійок та від 19 серпня 2020 року на суму 80 гривень 00 копійок, оскільки ці витрати носять характер добровільних пожертв у відділення кістково-гнойної інфекції та рентгенології відповідно (а.с. 52).
Крім того, суд враховує сплачені ОСОБА_6 на лікування потерпілої 5000 гривень, як про це зазначено в позовній заяві.
Таким чином, сума документально підтвердженої матеріальної шкоди в даному кримінальному провадженні становить 7112 гривень 06 копійок. Саме ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.
Оцінюючи позовні вимоги щодо завдання потерпілій ОСОБА_4 моральної шкоди, суд враховує наступне.
Матеріалами справи підтверджено факт завдання шкоди здоров'ю потерпілої ОСОБА_4 внаслідок ДТП, що відображено у відповідній медичній документації. При цьому потерпіла ОСОБА_4 отримала інвалідність, не може самостійно пересуватись та постійно потребує стороннього догляду, що, на думку суду, в достатній мірі свідчить про кардинальну зміну її укладу життя. Крім того, з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_4 утримує малолітню дитину та має доглядати за матір'ю похилого віку, а отримання нею тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, значною мірою ускладнює її можливості щодо утримання близьких людей.
Розмір моральної шкоди суд визначає з урахуванням вказаних обставин та на підставі принципів розумності та справедливості.
При цьому суд не може погодитись з думкою захисника про те, що потерпіла не мала підстав подавати позов до ОСОБА_6 , а повинна була звернутись з позовом до страхової компанії, виходячи з наступного.
Обгрунтовуючи свої доводи, захисник посилався на правову позицію, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року.
Проте, суд вважає вказану постанову нерелевантною до обставин даного кримінального провадження, оскільки предметом зазначеної цивільної справи був позов страхової компанії до особи про відшкодування майнової шкоди, завданої виплатою страхового відшкодування потерпілому.
В даному випадку, заявлення потерпілою ОСОБА_4 позову безпосередньо до особи, яка обвинувачується у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди під час розгляду кримінального провадження відносно цієї особи, не суперечить вимогам законодавства, а право потерпілої на подання такого позову, не може ставитись в залежність він подання або неподання нею заяви до страхової компанії.
Такі висновки відображені в Постанові третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року по справі № 297/2187/19.
Таким чином, цивільний позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
Підстав для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили в даному кримінальному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 місяців.
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
?періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 7112 (сім тисяч сто дванадцять) гривень 06 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином та 120000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведену експертизу в сумі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 50 копійок.
Речові докази: автомобіль “ГАЗ 3302” реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити користувачу ОСОБА_6 , знявши з нього після набрання даним вироком законної сили арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 15 липня 2020 року; DVD-R диск з відеозаписом, наданий керівництвом магазину «Продукти» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1