іменем України
15 листопада 2021 року м.Снігурівка
справа № 485/1379/21
провадження №2/485/450/21
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Бодрової О.П.
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовну заяву мотивовано тим, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, відповідач участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дочки не приймає, у зв'язку із чим просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 22 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що з 07 березня 2020 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі /а.с.8/.
Від шлюбу позивач та відповідач мають малолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 10 вересня 2020 року /а.с.6/.
Згідно довідки Василівського старостинського округу Снігурівської міської ради від 12.10.2021 року за №469 малолітня дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 /а.с.7/.
Норми права які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з частиною другою, третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням викладеного, а також того факту, що дочка перебуває на утриманні позивачки, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн, від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивачка була звільнена.
На підставі викладеного, ст.ст.180, 182, 191 СК України, керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-284, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки від заробітку (доходу) батька, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2021 року до досягнення дочкою повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повне рішення складено 15 листопада 2021 року.
Суддя О.П. Бодрова