Справа № 487/5038/21
Провадження № 2/487/2358/21
26 жовтня 2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря Драчинської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний Будинок дитини» в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,
21 липня 2021 року КНП «Миколаївський обласний Будинок дитини» в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50% для дитини відповідного віку на користь установи чи фізичних осіб, на утриманні яких буде перебувати дитина.
Як на підставу позовних вимог посилається на те, що мати позбавлена батьківських прав щодо ОСОБА_1 і дитина перебуває у позивача на повному державному забезпеченні.
23 липня 2021 року по даній справі відкрито провадження, призначено судове засідання.
До судового засідання представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзиву до суду не надіслала.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована ) та ч.ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.
Статтею 51 Конституції України закріплений обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Аналогічна норма закріплена у статті 80 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Батько дитини записаний відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження.
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2020 року, ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.166 ч.2 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Згідно ст.ст.180-182 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. На виконання цього обов'язку за рішенням суду можуть стягуватися аліменти, розмір яких визначається з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявності у останнього інших утриманців та інших обставин, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З урахуванням викладеного, та виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), суд вважає за можливе стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви - 21 липня 2021 року та до повноліття дитини, на користь установи чи фізичних осіб, на утриманні яких буде перебувати дитина.
Крім того, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, з дотриманням положенняст.4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання її неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 липня 2021 року і до повноліття дитини, на користь установи чи фізичних осіб, на утриманні яких буде перебувати дитина.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївський обласний Будинок дитини», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Курортна, 7Б.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 01 листопада 2021 року.
Суддя: З.М. Сухаревич