Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1185/21
Провадження № 2/475/446/21
15.11.2021смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої-судді: Єгорової Н.І.,
при секретареві: Маковецькій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою ,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - земельну ділянку площею 6.8912 га, кадастровий номер 4822781500:11:000:0206, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та встановлення заборони на відчудження зазначеного майна.
В заяві позивач посилається на те, що в період розгляду справи відповідач може розпорядитися нерухомістю, тобто продати земельну ділянку, що унеможливить в майбутньому виконання рішення суду про стягнення боргу.
Дослідивши заяву та долучені до неї копії письмових доказів, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема. може бути накладення арешту на майно.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову»,передбачено,що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову», позови майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об”єктів нерухомого майна щодо суб”єкта, - вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 6,8912 га, з кадастровим номером 4822781500:11:000:0206.
Однак, відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно за вказаними параметрами відсутні.
Крім того, позивачем не надано відомостей щодо вартості майна, на яке він просить накласти арешт та заборону на відчудження. Зазначені відомості необхідні суду для визначення співмірності заявлених позовних вимог з вартістю майна, на яке позивач просить накласти заборону.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов"язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
У зв"язку з ненаданням позивачем повної інформації щодо майна, на яке він просить накласти арешт, суд вважає, що клопотання позивача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149, 150-153,258-260, 353 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 .до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
суддя : Н. І. Єгорова