Справа № 711/6166/21Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 листопада 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого-судді суддів з участю: секретаря судового засіданняОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні №12021250000000160 від 06 лютого 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Христинівка, Черкаської області, українця, громадянина України, працюючого на посаді директора приватного підприємства «УманьРемБуд 2», депутата Черкаської обласної ради 8 скликання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, -
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_9 .
Клопотання мотивованим тим, що слідчим управлінням в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021250000000160 від 06 лютого 2021 року за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , будучи службовою особою - керівником підприємства ПП «УманьРемБуд 2», перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, діючи від імені Генпідрядника за договором підряду №81 від 26 вересня 2020 року та №104 від 28 грудня 2020 року, не забезпечивши належний контроль за обсягами виконання робіт, в зв'язку з неналежним виконанням своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, допустив складання та видачу актів виконаних робіт форми КБ-2В до яких були включені відомості про виконання робіт форми КБ-2В до яких були включені відомості про виконання робіт, які не виконані на об'єкті будівництва, скріпив їх підписом та печаткою ПП «УманьРемБуд 2», в результаті чого Управлінням Державної казначейської служби у Черкаській області на розрахунковий рахунок ПП «УманьРемБуд 2» 29 грудня 2020 року та 30 грудня 2020 року, безпідставно перераховало бюджетні кошти на загальну суму 749956 (сімсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень, що більше ніж у 713 (сімсот тринадцять) раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, діючий на момент вчинення злочину, тобто спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
24 вересня 2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, який відповідно до частини 2 статті 367 КК України карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, тому може переховуватись від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою схилення останніх до зміни показів, переслідуючи при цьому мету уникнення від кримінальної відповідальності. Під час досудового розслідування ОСОБА_9 неодноразово ігнорував виклики до слідчого або прокурора, не вказавши поважної причини неприбуття для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.
З вказаних підстав прокурор просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 19.30 години до 7 години, в межах досудового розслідування, з покладенням відповідних обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_9 .
Відповідно до частини 3 статті 194 КПК України зобов'язано ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 : прибувати за кожною вимогою до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження № 12021250000000160 від 06 лютого 2021 року, прокурора та слідчого судді/суду залежно від стадії кримінального провадження.
Мотивуючи прийняте рішення місцевий суд вказав, що обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочині на даний час є підтвердженою.
Оцінюючи наявність ризиків, на які посилався у своєму клопотанні прокурор, слідчий суддя вважав, що прокурором ризики зазначені поверхнево, не наведено жодних переконливих обґрунтувань. Не вказано будь-яких дій вчинених підозрюваним, які б свідчили про його наміри незаконно вплинути на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати, спотворити речові докази по кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею врахована наявність у підозрюваного постійного місця проживання та роботи, те, що підозрюваний ОСОБА_9 є одруженим, та має позитивно характеризуючі дані по місцю проживання і роботи.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2021 року виправлена описка в мотивувальній частині ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2021 року, зазначено: «За таких обставин, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України».
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2021 року захисником ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 на підставі частини 2 статті 194 КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що процедура здійснення повідомлення про підозру включає в себе складання письмового повідомлення про підозру та відповідно його вручення підозрюваному уповноваженою особою, у даному випадку - тільки прокурором області. Посилається на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу складено 24 вересня 2021 року та подано до Придніпровського районного суду м. Черкаси, тобто за три дні до спроби повідомлення про підозру ОСОБА_9 . Таке процесуальне порушення не було враховане під час формування кінцевого рішення в ухвалі слідчого судді.
Мотивує свої доводи тим, що із тексту ухвали наявні підстави стверджувати, що не були враховані надані матеріали та докази, що вказує на причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Посилається на порушення правил підслідності, встановлених частиною 5 статті 216 КПК України.
Зазначає, що згідно приписів статті 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Тобто здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи тим, що повний текст ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2021 року був опублікований 25 жовтня 2021 року. Фактично лише з моменту ознайомлення з повним текстом виникла можливість оскарження в апеляційному порядку, оскільки з короткого тексту неможливо було зрозуміти підстав та мотивів суду щодо одночасної відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу через відсутність статусу підозрюваного чи через недоведеність ризиків, що передбачені статтею 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є зокрема домашній арешт.
Згідно частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
27 вересня 2021 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України - службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків державним інтересам (аркуш справи 15-25).
Додані до подання докази вказують на достатність даних, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Згідно з протоколом Черкаської обласної територіальної виборчої комісії «Про результати виборів депутатів Черкаської обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі» від 06 листопада 2020 року, ОСОБА_9 обраний депутатом Черкаської обласної ради і має статус депутата місцевої ради на цей час.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року, депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
Положеннями частини 1 статті 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року, встановлено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної обласної прокуратури.
Главою 22 КПК України визначено порядок повідомлення особі про підозру.
Відповідно до статті 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 КПК України.
Процедура здійснення повідомлення про підозру включає складання письмового повідомлення про підозру та відповідно його вручення підозрюваному уповноваженою особою.
Відповідно до вимог статті 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно частини 1 статті 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру здійснюється: адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень; народному депутату України, кандидату у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові або іншому члену Рахункової палати, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору або іншому працівнику Національного антикорупційного бюро України, заступникам Генерального прокурора, Голові Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступнику - Генеральним прокурором (виконувачем обов'язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; судді, судді Конституційного Суду України, присяжному на час виконання ним обов'язків у суді, Голові, заступнику Голови, члену Вищої ради правосуддя, Голові, заступнику Голови, члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівникам Національного антикорупційного бюро України - Генеральним прокурором або його заступником; судді Вищого антикорупційного суду - Генеральним прокурором (виконувачем обов'язків Генерального прокурора); Генеральному прокурору - заступником Генерального прокурора.
Водночас, частиною 2 статті 481 КПК України передбачено, що Генеральний прокурор (виконувач обов'язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (Справа № 536/2475/14) зазначено, що вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз'яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру судді. Однак саме по собі вручення тексту повідомлення про підозру судді іншим суб'єктом за умови, що його було прийнято, перевірено, складено та підписано уповноваженим на це статтею 481 КПК України суб'єктом, не порушує гарантії суддівської незалежності. Подальше вручення такого документа не дає підстав вважати, що суб'єкт його вручення якимось чином впливає на реалізацію цієї гарантії.
Апеляційним судом встановлено, що постановою про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 22 вересня 2021 року, змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12021250000000160 від 06 лютого 2021 року, визначено у її складі: керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 , заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , прокурорів указаного відділу ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Старшим групи призначено керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 , якому доручено керувати діями інших прокурорів (аркуш справи 12-13).
24 вересня 2021 року керівником Черкаської обласної прокуратури - старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_11 доручено прокурору відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 вручити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України (аркуш справи 14).
27 вересня 2021 року повідомлення про підозру від 24 вересня 2021 року, складене керівником Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 , вручене ОСОБА_9 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 .
Посилання апелянта на те, що процедура здійснення повідомлення про підозру включає в себе складання письмового повідомлення про підозру та відповідно його вручення підозрюваному уповноваженою особою, у даному випадку - тільки прокурором області, не знайшло свого підтвердження, оскільки повідомлення про підозру складене керівником Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 24 вересня 2021 року, та було вручено ОСОБА_9 уповноваженою на те особою - прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 .
Враховуючи, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, а у переліку статей, визначеному частиною 5 статті 216 КПК України, за якими здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень саме детективами Національного антикорупційного бюро України, відсутня зазначена стаття КК України, посилання захисника на порушення правил підслідності, встановлених частиною 5 статті 216 КПК України, є необґрунтованим.
Посилання захисника на приписи статті 87 КПК України про недопустимість доказів у зв'язку із здійсненням досудового розслідування не уповноваженими на те особами, не ґрунтуються на законі.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Згідно статті 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Тобто визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Доводи захисника про те, що клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 складено та подано до Придніпровського районного суду м. Черкаси 24 вересня 2021 року, тобто за три дні до спроби повідомлення ОСОБА_9 про підозру, не обґрунтовані, оскільки як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, воно дійсно складено 24 вересня 2021 року, однак, на титульному аркуші даного клопотання наявний вхідний штамп № 27353 Придніпровського районного суду м. Черкаси, датований 27 вересня 2021 року (аркуш справи 1). Крім того, повідомлення про підозру датоване 24 вересня 2021 року (аркуш справи 15). ОСОБА_9 прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 повідомлено про підозру 27 вересня 2021 року (аркуш справи 25).
Тому на час подання до суду даного клопотання підозра ОСОБА_9 була вже вручена.
Такі обставини свідчать про те, що захисником не доведено обставин, які б свідчили про відсутність підстав для відмови у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 на підставі частини 2 статті 194 КПК України.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Що стосується клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, то колегія суддів приходить до висновку, що воно підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Частиною 1 статті 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Як вбачається з матеріалів справи ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси постановлена 06 жовтня 2021 року та проголошено її вступну і резолютивну частини. Проголошення повного тексту судового рішення було призначено на 08 жовтня 2021 року.
Згідно витягу з Єдиного реєстру судових рішень, ухвала слідчого судді надіслана до Єдиного реєстру судових рішень лише 23 жовтня 2021 року, а оприлюднена 25 жовтня 2021 року.
Апеляційна скарга захисником подана 27 жовтня 2021 року (штамп на конверті).
Вказані обставини свідчать про те, що захисником строк на подачу апеляційної скарги був пропущений з поважних причин, оскільки відсутність повного тексту ухвали, перешкоджала йому в обґрунтуванні поданої апеляційної скарги.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін.
Керуючись ст.ст. 309, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2021 року
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні №12021250000000160 від 06 лютого 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді