11 листопада 2021 року
м. Рівне
Справа № 569/3763/21
Провадження № 22-ц/4815/1314/21
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальний заклад "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 липня 2021 року (ухвалене у складі судді Харечка С.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Рішенням Рівненського міського суду від 01 липня 2021 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовлено.
Представником відповідача 02.07.2021 року подано заяву про стягнення з позивача понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., пов'язаних з розглядом справи.
Додатковим рішенням Рівненського міського суду від 13 липня 2021 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень 00 коп..
Не погоджуючись із основним та додатковим рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 01 липня 2021 року залишено без задоволення, а рішення суду - без змін.
У поданій апеляційній скарзі на додаткове рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що заява сторони відповідача про стягнення з нього витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду. Докази, що підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Всупереч вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представником відповідача такої заяви до закінчення судових дебатів у справі подано не було.
Крім того, вважає, що заява представника відповідача про стягнення з нього витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, оскільки відповідачем належними доказами не підтверджено факту надання правничої допомоги, обсягу надання правничої допомоги, понесених витрат на професійну правничу допомогу. Також переконаний у відсутності належних доказів, що свідчать про оплату гонорару, інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку.
З наведених міркувань просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення з нього витрат на правничу допомогу.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а додаткове рішення місцевого суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що 23 березня 2021 року представником відповідача - адвокатом Поліщук Тетяною Сергіївною було подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , якою вона просила суд відмовити у задоволенні позову, а також стягнути з позивача витрати за надання правничої допомоги у розмірі 10000.00 гривень.
З огляду на положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України, вищевказана обставина розцінюється апеляційним судом, як заявлення стороною відповідача, до закінчення судових дебатів у справі, вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу.
Після ухвалення судом рішення по суті спору, 02.07.2021 року представником відповідача подано заяву про стягнення з позивача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн..
На підтвердження наданих відповідачу послуг та понесених ним витрат покликається на: договір про надання правничої допомоги від 22.03.2021 року, який укладений між Адвокатським об'єднанням "Редзель і партнери" та Комунальним закладом "Обласне бюро судово-медичної експертиз".; ордер на надання правничої допомоги №21 від 22.03.21 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 22.03.2021 року; детальний опис наданих послуг від 01.07.2021 року; платіжне доручення № 57 від 29.03.2021 року про сплату правових послуг в сумі 10 000 грн. (а.с. 113-115 т. 2).
Виходячи з встановлених обставин та норм процесуального законодавства, апеляційний суд приходить до переконання, що надані відповідачем докази про понесення ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи є достатніми, допустимими і достовірними, а розмір витрат на оплату послуг адвоката - обґрунтованим, доведеним і співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, розміром позовних вимог, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заяви сторони відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн..
Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи, по своїй суті зводяться до незгоди скаржника з висновками суду та ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст виготовлений 12 листопада 2021 року.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.