Справа № 310/6892/21
2/310/2328/21
Іменем України
(заочне)
19 жовтня 2021 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
при секретарі Мельніченко А.Д.,
за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину спільного сумісного майна,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину спільного сумісного майна, мотивуючи свої вимоги наступним. 06 березня 1980 року позивачкою було розірвано шлюб з ОСОБА_4 , після чого її прізвище залишилось ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 - дружина ОСОБА_7 . З січня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 стали проживати однією сім'єю в належному позивачці будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому вони не перебували в шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, вели спільне господарство, прийняли рішення спільними коштами купити автомобіль. Через нестачу особистих коштів у кожного ОСОБА_1 та ОСОБА_7 вирішили вигодовувати та продавати курей та різну худобу. Кошти збирали до квітня 2011 року. 29 квітня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу № 146088-L00026 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за спільні кошти купили автомобіль LADA 110 4D1.6 16V 21104 вартістю 66 700 грн., який за спільною згодою був зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, після смерті заповіту не залишив. Єдиним спадкоємцем першої чергі є його син ОСОБА_3 . Просила встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_7 з 01 січня 2006 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати легковий автомобіль ВАЗ 211040 зеленого кольору, рама № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2010, дата реєстрації 05 травня 2011 року, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільною сумісною власністю подружжя; визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину вказаного автомобіля.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Представник позивачки позов підтримав з викладених в ньому підстав, просив встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_7 з 01 січня 2006 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати легковий автомобіль ВАЗ 211040 зеленого кольору, рама № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2010, дата реєстрації 05 травня 2011 року, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 , спільною сумісною власністю подружжя; визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину вказаного автомобіля.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив та заперечень проти позову не надав.
Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Ч. 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієї Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Виходячи з аналізу вказаної норми СК України сім'єю є соціальна група, що складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, а також людей, що спільно проживають на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, яка здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Згідно вимог ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно із ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності із ст. 370 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 11 травня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було розірвано 11 травня 1999 року,
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 17 липня 1991 року відділом ЗАГС Бердянського міськвиконкому Запорізької області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначене підтверджує той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 під час їх проживання однією сім'єю не перебували в будь-якому іншому шлюбі.
На підставі договору купівлі-продажу № 146088-L00026 від 29 квітня 2021 року ОСОБА_7 став власником автомобіля ВАЗ 211040 зеленого кольору, рама № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2010, дата реєстрації 05 травня 2011 року, що підтверджується додатками №№ 1, 2 до вказаного договору, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .
Згідно квитанції № 3 від 29 квітня 2021 року вартість транспортного засобу склала 66 700 грн.
04 березня 2021 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер в м. Бердянську Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим 04 березня 2021 року Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
З акту щодо сумісного проживання від 22 липня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 проживала з померлим ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , вони вели спільне господарство з 2006 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу з погосподарських книг в період з 2006 по 2020 роки, в домогосподарстві за адресою проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в приватній власності перебувала худоба - птиці, ВРХ, свині, кози.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є невісткою позивачки. З 2006 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали однією сім'єю як чоловік і жінка, у них був спільний бюджет, вони разом вели господарство, вирощували худобу, яку продавали, на виручені кошти для власного користування купили автомобіль ВАЗ темно-зеленого кольору, яким користувались разом. Відповідач в будинку позивачки не проживає, свідок вважає, що він мешкає в м. Київі. На похорон батька ОСОБА_3 не приїжджав.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству з позивачкою, яка з 2006 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_7 як чоловік і жінка. Вони вели спільне господарство, на спільно зібрані кошти придбали автомобіль ВАЗ, який використовували для власних потреб. Про місце знаходження відповідача свідку не відомо, він не приймав участі в утриманні господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог позивачки про встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2006 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім зазначеного, суд приходить до висновку, що автомобіль ВАЗ 211040 є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, таким, що придбаний за їх спільні кошти під час сумісного проживання, та про необхідність визнання за позивачкою права власності на 1/2 частку вказаного автомобіля.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 60, 70 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 200, 259, 263-265, 280, 315, 352, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину спільного сумісного майна задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ( АДРЕСА_2 ) з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01 січня 2006 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати легковий автомобіль ВАЗ 211040 зеленого кольору, рама № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2010, дата реєстрації 05 травня 2011 року, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільною сумісною власністю подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ( АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 211040 зеленого кольору, рама № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2010, дата реєстрації 05 травня 2011 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 жовтня 2021 року.
Суддя О. М. Вірченко