308/14933/21
11.11.2021 року місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , з участю прокурора - ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 , секретаря судових засідань - ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
Заступник начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.
Під час досудового розслідування з'ясовано, що 09 листопада 2021 року близько 21 години 00 хвилини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , в ході словесної перепалки з громадянкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом вільного доступу, діючи відкрито, вирвав з рук останньої належний потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мобільний телефон марки «Xiaomi», модель «Redmi», чорного кольору, чим завдав останньому матеріального збитку на суму 3,000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України - тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі).
Підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) сторона кримінального провадження слідчий обґрунтовує зібраними у кримінальному провадження доказами, що додані до клопотання.
Слідчий звернувся з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою застосування вказаного запобіжного заходу вказує забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду;незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 систематично вчиняє злочини на території Ужгородського району, Закарпатської області, що підтверджується копіями матеріалів, які долученні до даного клопотання, а тому орган досудового розслідування доходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або ж продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, відносно підозрюваного ОСОБА_4 16.09.2021 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в рамках кримінального провадження № 12021071170000525 від 16.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
05.11.2021 прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 в рамках вище зазначеного кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_4 було подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було відмовлено у задоволенні даного клопотання та обрано запобіжний заході у вигляді домашнього арешту.
З моменту того, як підозрюваний ОСОБА_4 був звільнений з ДУ «Закарпатської УВП №9» до моменту скоєння останнім нового злочину пройшов дуже короткий термін, а саме 4 дні, що свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у змісті клопотання.
Слідчий підтримав думку прокурора.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. Акцентували увагу на тому, що підозрюваний не має жодних намірів уникати слідства чи суду і тому відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років.
Положеннями ч. 1 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12021071170000676 від 10.11.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
10.11.2021 стороною обвинувачення відносно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) сторона кримінального провадження. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) сторона кримінального провадження слідчий обґрунтовує зібраними у кримінальному провадження доказами, зокрема: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 10.11.2021; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09.11.2021; протоколом огляду місця події від 09.11.2021, протоколом огляду місця події від 09.11.2021; постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, протоколом медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння від 09.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.11.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 10.11.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 10.11.2021; мобільним телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi», чорного кольору.
Сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, визначених ч. 1 ст.177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_4 знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити спроби незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, вчинити спроби незаконного впливу на експерта у вказаному кримінальному провадженні з метою впливу на висновок судової експертизи.
Крім того матеріалами клопотання встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 16.09.2021 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в рамках кримінального провадження № 12021071170000525 від 16.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 05.11.2021 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було обрано інший запобіжний захід, а саме у домашній арешт.
З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 був звільнений з ДУ «Закарпатської УВП №9» і через 4 дні вчинив спробу вчинити інший злочин.
Вказані наведені стороною обвинувачення фактичні обставини та існуючі ризики не були спростовані стороною захисту в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Надавши оцінку доводам сторін кримінального провадження, суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може в подальшому вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).
Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), зазначив: «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».
Таким чином, з урахуванням характеру та особливої тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, обставин вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується.
В даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду та запобігає можливості вчинення підозрюваним нового злочину.
Обираючи запобіжний захід слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше несудимий, має постійне місце проживання, обґрунтовано підозрюється в скоєнні нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 4 років, однак вчинив вказаний злочин під час дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в іншому кримінальному провадженні, відтак усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним, перебуваючи на волі може впливати на свідків, потерпілого тощо. У зв'язку з цим наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Доказів того, що за станом здоров'я такий не може утримуватись в умовах СІЗО матеріали клопотання не містять, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що застосування більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, що дає обґрунтовані підстави для обрання відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд відповідно до ч. З ст. 183 КПК України, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 182 ч. 4 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 цієї статті визначено, що розмір застави щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину встановлюється в розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного приходжу до висновку, що розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 своїх обов'язків, передбачених цим Кодексом слід встановити у виді 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 34 410 грн.
Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,186,193,194,196,197,309,392,395 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 09.11.2021 р. 23 год. 59 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 закінчується 08. 01. 2022 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на ОСОБА_4 слідчим суддею обов'язків у розмірі п'ятнадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34 410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять ) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- з'являтися до слідчого, прокурора, суду з встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків два місяці.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 12.11. 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1