Справа № 308/9112/20
11.11.2021 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Сарай А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Козак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2021 року у цивільній справі № 308/9112/20 за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», в інтересах якого діє представник Бабак Анатолій Васильович, до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2021 року в цивільній справі № 308/9112/20 задоволено повністю позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», в інтересах якого діє представник Бабак Анатолій Васильович, до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 143824 грн. та судовий збір у розмірі 2157 грн.
Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд вказаного заочного рішення, згідно з якою просить скасувати заочне рішення, а справу призначити до розгляду за правилами загального провадження.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що вона, як відповідач у справі не знала про час і дату розгляду справи судом, належним чином не була повідомлена, копію заочного рішення отримав тільки 08.10.2021 року її представник - адвокат Мокрянин М.М., тобто суд розглянув справу без її участі, за відсутності у справі доказів про отримання нею копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток про дату і час розгляду справи. Вона заперечує щодо позовних вимог тих підстав, що зокрема, у матеріалах цивільної справи наявний акт від 04.02.2020 року, затверджений директором ПП «УжБудСервіс» Вожак В.І., який вважає неналежним, недопустимим та недостовірним доказом, оскільки такий не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством. Крім того, акт обстеження проведено без її участі або участі її представників, без залучення свідків до його проведення, що свідчить про його необ'єктивність та зацікавленість однієї з сторін, а саме страхової компанії. Звертає увагу, що 03.02.2020 року, під час проведення обстеження приміщення страхової компанії «Універсальна» членами комісії не було обстежено та не оглянуто квартиру АДРЕСА_1 , яка є її приватною власністю, а тому висновки комісії, що залиття сталося через неправильне користування сантехнічними приладами (залишений відкритий кран на кухні) в квартирі АДРЕСА_1 , є передчасними, надуманими, голослівними та не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами у справі. Підтвердженням факту відсутності її вини у залитті приміщення позивача є і той факт, що комісією констатовано, що вона не проживає в квартирі, а тому і не могла залишити відкритті кран на кухні, оскільки ним не користується, а посилання комісії на те, що квартиру здає в оренду жодним доказом не підтверджено, оскільки суду не надано жодного доказу здачі нею квартири в оренду. Крім того, обстеження проведено комісією без участі представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи водопостачання, а саме КП «Водоканал м. Ужгород», представників власника будинку та будинкового комітету. Зауважує, що в акті від 04.02.2020 року не зазначено дату залиття приміщення страхової компанії «Універсальна», не зазначено яку завдано матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік (опис) та характер пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість), відсутні рекомендації комісії про те, що необхідно зробити для усунення завданої шкоди. З врахуванням викладеного, вважає, що акт від 04.02.2020 року є неналежним і недопустимим та недостовірним доказом у справі, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства та складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, а саме: обстеження проведено комісією без участі представників зацікавлених осіб, свідків, представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньо будинкові системи водопостачання, а саме КП «Водоканал Ужгород», яке обслуговує систему водопостачання, представників власника будинку, будинкового комітету, в ньому не зазначено дату залиття приміщення, завдану шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість), відсутні рекомендації комісії про те, що необхідно зробити для усунення завданої шкоди. Відсутність її вини у залитті приміщення також підтверджується актом огляду від 04.02.2020 року, наявним у матеріалах звітом про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від 04.02.2020 року, згідно з яким причини затоплення невідомі у зв'язку з відсутністю власника і доступу до квартири АДРЕСА_1 . Про подію повідомлена служба ЖЕК № 5. Як випливає з акту огляду, зробленого аварійним комісаром 04.02.2020 року про подію ЖЕК № 5 повідомлений саме 04.02.2020 року, у той же час з акту ПП «УжБудСервіс» випливає, що 03.02.2020 року було обстежено приміщення страхової компанії «Універсальна» по вул. Минайській, а акт незрозуміло з яких причин було складено 04.02.2020 року. Також відсутність її вини підтверджується фотознімками кухні квартири АДРЕСА_1 , що є у її приватній власності, з яких видно, що кухонна мебель неушкоджена, в тому числі тумба, на якій розміщено край, стіни кухні також не пошкодженні від будь-якого залиття водою, підлога також ціла і не була піддана залиттю водою і ремонт, в тому числі косметичний кухні, нею не проводився більше 10 років, так само нею не проводилася заміна кухонної мебелі, якій більше 10 років. Вважає, що всі ці фактори є доказом того, що вона не могла залити приміщення страхової компанії «Універсальна», оскільки кухонна мебель не ушкоджена і на кухні відсутні будь-які ушкодження, які могли бути спричинені затопленням водою, що виключає сам факт затоплення водою як кухні у її квартирі, так і іншого приміщення. З врахуванням викладеного, вважає, то у її діях відсутні елементи складу цивільного правопорушення - стягнення збитків, як одного із видів цивільно-правової відповідальності. За таких обставин, відсутні правові підстави для застосування до неї цивільно-правової відповідальності у виді стягнення збитків. Оскільки вона, як відповідач у справі, не знала про розгляд судом цивільної справи № 308/9112/20, належним чином не повідомлена про час, дату і місце розгляду справи, не з'явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин, а обставини, на які зазначає в заяві, мають істотне значення для правильного вирішення справи, просить суд скасувати заочне рішення.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.11.2021 року постановлено поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2021 року у цивільній справі № 308/9112/20 та прийняти її заяву про перегляд заочного рішення.
Заявниця у судове засідання не з'явилася, при цьому її представник - адвокат Мокрянин М.М. подав заяву, згідно з якою просить розглянути заяву про скасування заочного рішення без його участі, скасувати заочні рішення та відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у дане судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали цивільної справи № 308/9112/20, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Перевіривши матеріали цивільної справи суд приходить до висновку, що обставини, якими заявниця обґрунтовує необхідність задоволення заяви про скасування заочного рішення заслуговують уваги та докази, на які посилається заявник, мають суттєве значення для правильного вирішення спору при повторному розгляді справи, з дотриманням вимог, передбачених ст. 12 ЦПК України.
З урахуванням викладеного та з метою забезпечення повного, об'єктивного дослідження всіх обставин у даній справі, беручи до уваги обставини, на які посилається заявниця у заяві про перегляд заочного рішення, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2021 року, а справу призначити до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 12, 127, 259-261, 284, 287, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2021 року у цивільній справі № 308/9112/20 за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», в інтересах якого діє представник Бабак Анатолій Васильович, до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.04.2021 року у цивільній справі № 308/9112/20 за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», в інтересах якого діє представник Бабак Анатолій Васильович, до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.
Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначити на 17 грудня 2021 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: вул. Загорська, 53, м. Ужгород, Закарпатська область.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої-п'ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої-п'ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається - ug.zk.court.gov.ua.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуюча А.І. Сарай