Справа № 308/14111/21
1-кс/308/4933/21
11 листопада 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Мукачівського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №12021071030001451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.383 КК України,
Старший слідчий Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №12021071030001451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.
Клопотання про арешт майна направлено Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області 06.11.2021 року, про що свідчить відмітка на конверті та надійшло до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 10.11.2021 року.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 , будучи повідомленим про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, перебуваючи за адресою: Заньковецької, м. Ужгород, використовуючи мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_1 із абонентським номером НОМЕР_2 , який належить останньому, повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», що за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, біля магазину «Зіна», група невідомих осіб ґвалтують заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 .
Окрім того, 23.10.2021 ОСОБА_5 на своїй особистій сторінці соціальної мережі «Facebook» (https://www.facebook.com/rahimov.evgenii) опублікував допис, в якому підтвердив факт завідомого неправдивого повідомлення Національної поліції про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 152 КК України, вчинене відносно ОСОБА_9 . В подальшому, ОСОБА_5 приблизно о 01.00 год. 28.10.2021 на своїй особистій сторінці соціальної мережі «Facebook» (https://www.facebook.com/rahimov.evgenii) підтвердив факт повідомлення про вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_9 в період з 21.00 год. 22.10.2021 по 08.00 год. 23.10.2021 перебував за адресою: АДРЕСА_1 та жодних протиправних дій відносно останнього не вчинялось.
Факт використання ОСОБА_5 абонентського номеру НОМЕР_3 та мобільного телефону з ІМЕІ НОМЕР_1 було встановлено в ході досудового розслідування.
Слідчий вказує, що з метою відшукання та вилучення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні 28.10.2021 було отримано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 по місцю проживання ОСОБА_5 06.11.2021 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено наступні речі: коробку від мобільного телефону «Samsung Galaxy А7», без зазначення ІМЕІ вказаного телефону; коробку від мобільного телефону «Samsung SM-A315 ІМЕІ НОМЕР_4 ; упаковка від стартового пакету оператора ПРAT «ВФ Україна» абонентського номера НОМЕР_5 ; упаковка від мобільного телефону «Huawei Р20» ІМЕІ1- НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон «Huawei Р20» ІМЕІ1 НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 ; з встановленими в ньому сім картками з абонентськими номерами НОМЕР_8 , та НОМЕР_9 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy А7», ІМЕІ 1 - НОМЕР_10 ; ІМЕІ 2- НОМЕР_11 з сім карткою з абонентським номером НОМЕР_12 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy АЗІ» ІМЕІ 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_13 з сім карткою НОМЕР_14 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy J5» ІМЕІ 1 - НОМЕР_15 , ІМЕІ 2 НОМЕР_16 з встановленою в ньому сім карткою з абонентським номером НОМЕР_17 ; - мобільний телефон «Samsung GT-I9300» ІМЕІ 1- НОМЕР_18 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_19 , без батареї, з пошкодженим екраном; картонну коробку стартового пакету оператора зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_20 ; мобільний телефон «Samsung GT-I9300» ІМЕІ 1- НОМЕР_21 ; ІМЕІ 2- НОМЕР_22 ; мобільний телефон «Nokia 206» ІМЕІ НОМЕР_23 , ІМЕІ 2- НОМЕР_24 ; сім картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з унікальним номером НОМЕР_25 ; картонна коробка від стартового пакету опаратора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» з абонентським номером НОМЕР_26 ; - ноутбук «Asus» серійний номер G8N0U02J29831C; ноутбук «ACER 7750» серійний номер LXRM20204118290231601; ноутбук «Asus» серійний номер «ACER ES1-S7» серійний номер HXGCEER05 662406ECF6600.
На підставі наведеного слідчий просить накласти арешт на виявлені та вилучені 06.11.2021 року в ході проведення обшуку речі.
10.11.2021 року через канцелярію суду надійшла постанова першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 07.11.2021 року у рамках кримінального провадження №12021071030001451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.383 КК України, якою постановлено: доручити слідчому відділу Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021071030001451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.383 КК України, у зв'язку з неефективністю.
Прокурор Мукачівської окружної прокуратури, старший слідчий СВ Мукачівського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в судовому засіданні клопотання підтримали, а в разі, якщо суд не знайде підстав, просили передати його до апеляційного суду для визначення підсудності.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні зауважив, що клопотання не підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області, так як згідно постанови заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 07.11.2021, було змінено підсудність органу досудового розслідування на Мукачівське районне управління поліції Головного управління поліції в Закарпатській області, та надав слідчому судді у судовому засіданні копію ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2021 року, якою було вирішено питання про накладення арешту на майно в рамках даного кримінального провадження, а тому просив клопотання залишити без розгляду.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Проаналізувавши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.
Відповідно до п.6 ч.2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, як порушення вимог п.1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності, внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (п.98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
За змістом пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129)
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Аналогічні вимоги щодо подання відповідних клопотань також передбачені іншими статтями КПК, зокрема ч.1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201 КПК України.
Згідно положень ст. 38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Для визначення того, до якого місцевого суду може бути подано клопотання в межах досудового розслідування, ключове значення мають дві підстави: 1) територіальна юрисдикція місцевого суду; 2) знаходження органу досудового розслідування в межах відповідної територіальної юрисдикції місцевого суду.
За приписами ч. 6 ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, слідчий, прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Таким чином, оскільки згідно постанови першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 07.11.2021 року у рамках кримінального провадження №12021071030001451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.383 КК України, досудове розслідування в даному кримінальному провадженні доручено здійснювати слідчому відділу Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, а ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2021, було вирішено питання про накладення арешту на майно в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання слід залишити без розгляду.
Керуючись вимогами ст.ст.1,9, 38,132,395 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна, у рамках кримінального провадження №12021071030001451, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.383 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2021.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1