Справа № 308/2862/19
03 листопада 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Лемак О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 проживає в квартиру АДРЕСА_2 . Зазначена квартира розташована над її квартирою.
Вказує, що 14 лютого 2019 року сталося залиття її квартири відповідачкою, в результаті чого в її квартирі були залиті коридор, кухня, одна із кімнат, про що комісією ТОВ «ЖРЕР-№8» був складений акт від 14.02.2019. Внаслідок цього в квартирі утворились жовті плями, здуття та лущення шару фарби, тріщини між панелями перекриття. На кухні була також залита витяжка, котра прийшла в несправність.
Пояснює, що на добровільних засадах відповідач відмовляється відшкодувати нанесені їй матеріальні збитки або провести ремонтні роботи своїми силами та за свій рахунок.
Зазначає, що в результаті пошкодження квартири, їй завдана матеріальна шкода на суму 24 986,68 грн.. в яку входить вартість необхідного поновлювального ремонту квартири, згідно висновку №125 експертного дослідження від 27 лютого 2019 р. та вартість експертного дослідження і вартість нової кухонної витяжки . У зв'язку з тим, що відповідачка відмовляється від добровільного відшкодування збитків, вважає, що їй нанесена моральна шкода, компенсацію якої вона оцінюю на суму 10 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного просить суд: стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на її користь завдану матеріальну шкоду в сумі 24 986,68 грн. та 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак від її представника надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Як встановлено в акті про залиття від 14.02.2019 року, складеному комісією ТОВ «ЖРЕР № 8» через відкритий кухонний змішувач води залишений у квартирі АДРЕСА_4 , відбулося залиття квартири АДРЕСА_5 , де проживає ОСОБА_1 . При цьому було залито стики між стелею та стінами в кухні, коридорі, ванній, туалеті, суміжних кімнатах, частково в окремих місцях стіни, двигун вентилятора витяжки в кухні.
Відповідно до висновку №125 експертного дослідження від 27 лютого 2019 року вартість відновлювального ремонтно-будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_1 становить 19 206,00 грн.
27 лютого 2019 року ОСОБА_1 на підставі розрахункової квитанції №565212 було оплачено ПП «Юридично-експертній компанії «Юркес-Закарпаття» 4000,00 грн. за проведення експертного дослідження.
Згідно видаткової накладеної №БП-0140006 від 20 лютого 2019 року позивачкою ОСОБА_1 було придбано витяжку «Bargio» BLT (R) 60 INBOX за суму в розмірі 1780,68 грн.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК Українипередбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК Українищодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Саме до цього зводяться правові висновки щодо застосування норм права, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 27 травня 2021 року 761/12945/19.
Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вина відповідачки щодо залиття квартири позивача встановлена на підставі акту від 14.02.2019, затвердженого директором ТОВ «ЖРЕР №8» Гапак Ю.Ю. складеного комісією в складі майстра ОСОБА_3 та слюсара-сантехніка ОСОБА_4 .
Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляла та не надала інших належних і допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є процесуальним обов'язком відповідача, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди
Враховуючи вище викладене, суд вбачає в діях відповідача порушення законних прав та інтересів позивача, оскільки про це свідчать надані суду докази, які ніяким чином не спростовані відповідачем, який в силу ч.1ст. 81 ЦПК України також має обов'язок по доведенню доводів своїх заперечень.
Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідач у добровільному порядку завдану позивачу матеріальну шкоду не відшкодував. У спростування вищезазначеного відповідачем будь-яких доказів не надано.
Розмір збитків позивача дорівнює вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири, що становлять 19 206,00 грн. та придбання витяжки, яка була пошкоджена внаслідок залиття квартири в сумі, що становить 1780,68 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як встановлено судом моральна шкода позивача полягала у негативних переживаннях, нервовій та психологічній напрузі у зв'язку пошкодженням її майна, необхідності докладення додаткових зусиль для відновлення стану помешкання у зв'язку з відмовою відповідачки відшкодувати шкоду в добровільному порядку.
Суд вважає доведеним позивачкою спричинення їй моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях яких вона зазнала внаслідок пошкодження належного їй майна, яке сталося з вини відповідачки.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер заподіяної шкоди, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає, що у відшкодування моральної шкоди з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 2000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно із ч.ч. 1 та 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки витрати на проведення експертного дослідження, які були понесені позивачем, є судовими витратами в розумінні закону та підтверджені документально, суд вважає, що вимоги в частині стягнення з відповідача 4000,00 грн. вартості будівельно-технічного дослідження підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем у сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 178, 223, 258, 263-265, 273, 279, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), завдану матеріальну шкоду в розмірі 20 986,68 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 68 коп., та завдану моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вартість експертного дослідження в розмірі 4000,00 грн. та 768,40 грн. судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 03.11.2021 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Лемак