Провадження № 2/235/1989/21
Справа № 235/6320/21
12 листопада 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крайній Олександр Вікторович, до Покровської міської ради Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В вересні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крайній О.В., звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті батька залишилося спадкове майно, яке складається з 1/5 частки квартири за вищевказаною адресою, яка належала спадкодавцю на праві приватної спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19 грудня 2008 року та земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,1059 га, яка розташована на території садівницького товариства «Чернобилець» Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ДН№ 168737.
Вона є єдиним спадкоємцем після смерті батька, оскільки шлюб між її батьками був розірваний з 2010 року, і батько з ними не проживав.
Вона з 2017 року проживає на території Російської Федерації, а тому постійний зв'язок зі спадкодавцем був відсутній.
В кінці травня 2021 року, розмовляючи з матір'ю телефоном, дізналася, що ходять чутки про смерть батька. Обговоривши питання з матір'ю, позивач прийняла рішення оформити довіреність, відповідно до якої надала своїй матері повноваження звернутися до органів РАЦС про спростування чи підтвердження даної інформації. Після звернення до Покровського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків ) стало відомо і отримано оригінал свідоцтва про смерть її батька. До цього часу вона вважала спадкодавця живим.
Так, з метою оформлення спадкових справ звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.
Постановою від 21 серпня 2021 року приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шевера О.С. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмова нотаріуса обґрунтована тим, що вона у визначений законом строк не звернулась до нотаріусу, і підтвердження факту постійного проживання спадкодавця разом із спадкоємцем на день смерті немає.
На підставі наведеного просила встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька у чотири місяці.
Представник позивача - адвокат Крайній О.В. в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності.
Відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, просив справу вирішити на розсуд суду (а.с.32).
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 6 липня 2021 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 297, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві спільної часткової власності згідно Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19 грудня 2008 року, та земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,1059 гектарів, яка розташована на території садівницького товариства «Чернобилець» Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДН№ 168737 (а.с.16-17).
Позивач є дочкою померлого ОСОБА_2 , тобто є спадкоємцем першої черги спадкування за законом (а.с.11-12).
Строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 20 липня 2020 року.
Постановою приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області Шевера О.С. № 613/02-31 від 21.08.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.13).
Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що причиною пропуску позивачем встановленого законодавством строку для подання заяви на прийняття спадщини стало те, що позивач проживає на території Російської Федерації і не знала про смерть батька.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 6121447св19).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналогічний висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження 61-41480св18).
Таким чином, судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважної причини - велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна, у зв'язку з чим суд вважає за можливе визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини, у чотири місяці.
Відповідно до ст.ст.1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.13, 19, 81, 141, 203, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в інтересах якої діє адвокат Крайній Олександр Вікторович, до Покровської міської ради Донецької області (м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, будинок 11, ЄДРПОУ 04052933) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у чотири місяці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Г.В. Назаренко