Справа № 234/14629/21
Провадження № 6/234/395/21
27 жовтня 2021 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Чернобай А.О.,
секретар судового засідання Максимова В.В.,
розглянувши подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюк М.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 , -
До Краматорського міського суду Донецької області надійшло подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюк М.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 .
Згідно подання, у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на виконанні у головного державного виконавця Балдинюка М.Ю. перебуває виконавче провадження № 50652446 з примусового виконання виконавчого листа № 22-ц/775/557/2015 від 18.08.2015, виданого Апеляційним судом Донецької області, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Крелі Агріколь Банк» заборгованості за кредитним договором № 176/411714-Д/4 від 22 травня 2008 року в сумі 140 831,45 доларів США.
30.03.2016 року керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час винесення постанови), державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
В рамках зведеного виконавчого провадження вжиті наступні заходи примусового виконання рішення.
19.04.2016, відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час винесення постанови), державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії якої направлено на виконання в органи, що посвідчують договори відчуження майна чи проводять перереєстрацію на іншого власника та сторонам виконавчого провадження.
З метою встановлення майнового стану боржника державним виконавцем було направлено запити до відповідних обліково-реєстраційних установ та реєстрів.
Згідно відповіді Маріупольської філії ДП «Адміністрації морських портів», за ОСОБА_1 не зареєстровані плавзасоби (судна).
Пенсійним фондом України повідомлено, що інформації про осіб-боржників, які працюють за трудовими договорами та які отримують пенсії не знайдено.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України боржник немає відкритих рахунків в банківських установах.
Регіональним сервісним центром в Донецькій області повідомлено, що за боржником транспортних засобів не зареєстровано.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 нерухоме майно не зареєстроване.
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області відомості щодо зареєстрованих до 01.01.2013 документів, що посвідчують право на земельні ділянки, та зареєстрованих земельних ділянок, які розташовані на території Донецької області за божником ОСОБА_1 відсутні.
15.05.2017 року державним виконавцем скеровано доручення до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо проведення перевірки майна, належного боржникові, за адресою: АДРЕСА_1 .
02.06.2017 року державним виконавцем Центрального відділу державного виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснено вихід за адресою божника. При виході за вказаною адресою майна, належного боржнику на праві власності, не виявлено.
02.02.2018 року державним виконавцем скеровано виклик боржника. Зазначений виклик було отримано боржником 13.02.2018 року. Але на виклик державного виконавця боржник не з'явився. Ніяких документів, підтверджуючих поважність неприбуття за викликом державного виконавця, боржником надано не було.
Вищезазначене вже підтверджує ухилення боржника від виконання рішення суду.
Згідно відповіді Держаної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, за боржником трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми за боржником не зареєстровані.
Державною організацією «Українське агентство з авторських та суміжних прав», повідомлено, що в базі даних відсутня інформація про наявність майнових прав за ОСОБА_1 .
Згідно відповіді Головного управління держпраці у Донецькій області, за боржником відсутня інформація щодо наявності будь-якого майна.
Враховуючи викладене, боржник навіть не намагається вчинити дії, направлені на погашення заборгованості. Тобто, боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду - має змогу виконати рішення суду у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. На виклики державного виконавця боржник не з'являється. У зв'язку з чим, виникає необхідність тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Згідно відповіді Головного управління ДМС у Донецькій області, ОСОБА_1 , документована паспортами громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_2 , дата видачі 01.02.2012, строк дії до 01.02.2022. Орган що видав 1401.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, має право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи. За таких обставин, державний виконавець просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду громадянці України ОСОБА_1 .
У судове засідання державний виконавець не з'явився, надав заяву з проханням провести судовий розгляд у його відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Вивчивши доводи подання, надані докази, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на виконанні у головного державного виконавця Балдинюка М.Ю. перебуває виконавче провадження № 50652446 з примусового виконання виконавчого листа № 22-ц/775/557/2015 від 18.08.2015, виданого Апеляційним судом Донецької області, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Крелі Агріколь Банк» заборгованості за кредитним договором № 176/411714-Д/4 від 22 травня 2008 року в сумі 140 831,45 доларів США.
Боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання зазначеного рішення, тому головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянці України ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.
Відповідно до ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який було ратифіковано Верховною Радою України 17.07.1997 кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб, і які передбачені законом.
В Україні, законом який визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України є Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" №3857-XII, статтею 6 якого визначені підстави за наявності яких громадянинові, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів
Право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника громадянина України у праві виїзду за межі України, саме за наявності такої підстави, встановлено ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" , а також п. 1 Розділу XIII "Інструкції з організації примусового виконання рішення", яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за №512/5.
Стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження» закріплює заходи примусового виконання рішень, згідно цієї статті, заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
З наведеної норми вбачається, що вирішення питання щодо обмеження особи в праві виїзду за межі України може бути останнім етапом примусового виконання судового рішення, якщо державний виконавець застосував усі заходи примусового виконання вимоги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків звільнення від доказування.
Зважаючи на це, саме державний виконавець, який звертається із поданням про тимчасове обмеження боржника - громадянина України, у праві виїзду за межі України, повинен довести не тільки факт не виконання боржником зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, а й факт ухилення боржника від виконання такого зобов'язання.
Надані державним виконавцем документи не свідчать про те, що ним виконано усіх можливих заходів для примусового виконання вимоги.
Оцінюючи доводи державного виконавця, що викладені ним у поданні, та у сукупності із наданими ним доказами суд вважає, що виконавець зміг довести тільки факт того, що боржник і досі має заборгованість.
Однак сам по собі, цей факт свідчить лише про факт невиконання боржником зобов'язання покладеного на нього за рішеннями суду, але не свідчить про те, що боржник ухиляється від виконання такого зобов'язання. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, доки не буде доведено протилежне.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що подання головного державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України - необґрунтоване, оскільки не надано доказів на підтвердження тих обставин, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання зобов'язання, боржник ухиляється від виконання такого зобов'язання, має намір виїхати за межі України, також до подання не надано доказів про вчинення державним виконавцем всіх можливих заходів примусового виконання рішення суду, у зв'язку з чим в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ст.ст. 10, 81, ст.ст.353-354, 441 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балдинюк М.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0528/.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.
Суддя