221/6010/21
2-аз/221/1/2021
08 листопада 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області у складі
головуючого судді Овчиннікової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Фоміних С.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
07.09.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Капшука Олександра Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, 04.11.2021 року він подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження № 67076220 від 08.10.2021 року, відкритого державним виконавцем Волноваського відділу ДВС у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Мануїловою Н.В. з виконання постанови ЕАО № 4624785 від 12.08.2021 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки у разі задоволення позову повернути стягнуті кошти буде неможливо.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно п.5 ч.1 ст.151 КАС України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року N 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі N 826/13306/18, - обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість" - вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Частиною 1,2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністром Ради Європи 13.09.1989, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.
З огляду на викладене, з метою захисту прав позивача, суд прийшов до висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити, оскільки між сторонами дійсно виникли спірні відносини з приводу законності постанови про притягнення заявника до адміністративної відповідальності, що тягне за собою стягнення з нього адміністративного штрафу, повернути який у разі можливого задоволення позову може стати неможливим.
Керуючись ст.ст.150-154, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити виконавче провадження № 67076220, відкрите 08.10.2021 року державним виконавцем Волноваського відділу ДВС у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Мануїловою Н.В. з виконання постанови ЕАО № 4624785 від 12.08.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 680 гривень.
Відомості про боржника: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відомості про стягувача: Словянський ВП, місцезнаходження: м.Краматорськ Донецької області, вул.Магістральна, 20.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Копію ухвали направити для виконання державному виконавцю Волноваського відділу ДВС у Волноваському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Мануїловій Н.В. та зобов'язати її направити до суду докази виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом 15 днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С.Овчиннікова