Справа № 219/10758/21
Провадження № 2/219/3570/2021
11 листопада 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Погрібної Н.М., за участі секретаря Севостьянової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, головний державний виконавець Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Самбулова Ірина Євгеніївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., головний державний виконавець Бахмутського відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Самбулова І.Є., про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 24.01.2020 року, реєстровий № 5183, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами» заборгованості за кредитним договором в сумі 43263,03 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на колишню адресу позивача надійшли документи з Бахмутського відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо відкриття виконавчого провадження на підставі вчинення нотаріального напису від 24.01.2020 р. № 5183 про стягнення заборгованості в сумі 43263,03 грн.
Разом з тим, позивач не отримувала від відповідача листів щодо наявності заборгованості. Крім того, вважає, що нотаріус не переконався в безспірності заборгованості та не вчинив необхідних дій згідно ЗУ «Про нотаріат». Таким чином, суми, які стягнуті за виконавчим написом нотаріуса, не є безспірними та позивачем не визнаються, а сам виконавчий напис вчинений з порушенням вимог та умов, передбачених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.10.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилася, остання звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України. Від представника надійшло клопотання про врегулювання спору мирним шляхом та визнання позову. Разом з тим, з заяви позивача вбачається, що остання наполягає на задоволенні позовних вимог.
Треті особи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно матеріалів справи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 5183 від 24.01.2020 року, встановлено, що виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 24.01.2020 року, зареєстровано в реєстрі за № 5183.
Постановою головного державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 22.09.2021 р. відкрито виконавче № 66903435 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління Активами» заборгованості за кредитним договором в сумі 43263,03 грн., на підставі виконавчого напису № 5183 від 24.01.2020 р.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої ст. 1 Закону України «Про нотаріат» (чинною на момент виникнення спірних правовідносин), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, зі змінами та доповненнями до нього.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що в даному випадку нотаріус при вчиненні спірного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.
Позивач посилається на той факт, що стягнута за виконавчим написом сума не є безспірною, оскільки позивач не отримувала листів щодо наявності заборгованості.
Вирішуючи питання по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з принципу змагальності сторін, закріпленому в статті 12 ЦПК України, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Представник відповідача та треті особи не скористалась своїм правом на надання відзиву та пояснень на позовну заяву відповідно, доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. сплачений за подання позовної заяви та 227 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в сумі 454 грн. сплачений за подання позовної заяви та 227 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за № 1172, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ 35017877, адреса знаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-а офіс 203, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, іпн невідомо, адреса знаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5, головний державний виконавець Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Самбулова Ірина Євгеніївна, іпн, серія та номер паспорту невідомо, адреса знаходження: АДРЕСА_2 , про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича від 24.01.2020 року, реєстровий № 5183, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості на суму 43263,03 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. сплачений за подання позовної заяви та 227 (двісті двадцять сім) грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 50 відсотків, сплаченого судового збору при подачі позовної заяви у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн., що складає 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн., за квитанцією АТ «Сбербанк» № 7342368 від 06.10.2021 року, та судового збору сплаченого при подачі заяви про забезпечення позову у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн., що складає 227 (двісті двадцять сім) грн., за квитанцією АТ «Сбербанк» № 7342364 від 06.10.2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Погрібна 11.11.2021