Справа № 147/761/21
Провадження № 2/147/414/21
(заочне)
12 листопада 2021 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Сіті Фінанс», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ ФК «Сіті Фінанс», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис від 11.06.2021 за №56575 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 11623,10 грн. Вважає, що даний виконавчий напис є таким, що не відповідає вимогам закону та є передчасним, оскільки нотаріус не переконався в безспірності розміру сум, що підлягають стягненню. Постановою приватного виконавця Турського О.В. від 29.06.2021 відкрито виконавче провадження №65927538 з приводу примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису. Враховуючи те, що приватний нотаріус не переконався у безспірності розміру, що підлягають стягненню та строків давності просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4316 від 06.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та стягнути понесені нею судові витрати.
Одночасно з позовною заявою 16.07.2021 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 19 липня 2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення за виконавчим написом № 56575, вчиненим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 11.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 11623,10грн., до розгляду по суті цивільної справи №147/761/21.
Ухвалою судді від 19 липня 2021 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.
У судове засідання представник відповідача ТОВ ФК «Сіті Фінанс» повторно не з'явився, хоча належним чином були повідомленні про дату та час розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25,42,58). Клопотання про відкладення не надходило. Відзиву на позов не подано.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, заяв до суду не надходило.
Третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна в судове засідання не з'явилась, причина неявки суду невідома. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Турського О.В. перебуває виконавче провадження №65927538.
Постановою від 29.06.2021 відкрито виконавче провадження №65927538 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 11623,10 грн. Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №56575 виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною (а.с.9).
З копії виконавчого напису від 11 червня 2021 року виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. встановлено, що дійсно даним написом стягнуто з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 003-01099-090413 від 09 квітня 2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 2248/К від 21.05.2020 є ТОВ ФК «Сіті Фінанс». Стягнення заборгованості проводиться за період з 21.05.2020 по 26.05.2021. Загальна сума, що підлягає стягненню 11623,10 грн.(а.с.10).
Позивач зазначає, що нотаріус не перевірив безспірності заборгованості та строків давності, що, на думку позивача, є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На підтвердження позовних вимог позивачем в якості доказів надано суду копію Заяви (кредитного договору) від 09.04.2013 №003-01099-090413 укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , однак підпис на заяві відсутній, також дана заява нотаріально не засвідчена (а.с.12-15).
Перевіряючи дотримання вимог законодавства щодо підстав видачі приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. виконавчого напису від 11.06.2021, реєстровий №56575, суд дійшов висновку про доведені порушення закону при його видачі з огляду на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.19 № 487/10132/14-ц у справі № 6-67цс15 вказано, що суд має самостійно визначити, яку вимогу по суті, а не за формою, поставив позивач, і застосувати належні норми права. Зазначений підхід відповідає принципу jura novit curia («суд знає закони»), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
В оспорюваному виконавчому написі, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., посилається на ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та на п.2 Переліку за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
Згідно з ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.
Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.
Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.
Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не чинні, та не врахував що у сторін є спір щодо розміру заборгованості та те, що стягувачем не дотримано вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закон України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Наведена правова позиція сформована Верховним Судом, яка викладена у постанові від 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц.
Згідно з ст. 12, ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
З урахуванням того, що сума заборгованості за кредитним договором № 003-01099-090413 від 09.04.2013 у розмірі 11123,10 грн., яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, не є безспірною, укладений між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, враховуючи те що відповідачем не надано доказів безспірності вчиненого виконавчого напису, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинно бути визнано таким, що не підлягає виконанню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 908,00 грн., та по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265, 268, 280-284, 273, 354, 355 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Сіті Фінанс», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №56575 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Сіті Фінанс» заборгованості у сумі 11623,10 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 1362,00 грн. (одну тисячу триста шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення за виконавчим написом № 56575, вчиненим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 11.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 11623,10грн., до розгляду по суті цивільної справи №147/761/21, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Сіті Фінанс» код ЄДРПОУ 39508708, адреса місцезнаходження: 04053, вул. Січових Стрільців, 37/41, м.Київ;
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, адреса місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Героїв Крут, 4В, прим.№47.
третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, адреса місцезнаходження: 08132, вул.Європейська, буд.11, кв.2, м.Вишневе, Київська область.
Суддя А.М.Мудрак