Справа № 758/7460/21
3/758/4922/21
03 червня 2021 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , працюючого менеджером з операційної діяльності у готелі-кафе «Radison Blu Hotel» ТОВ «ВЕОН ПЛЮС»,
за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №557 від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 , який працює менеджером з операційної діяльності у готелі-кафе «Radison Blu Hotel» ТОВ «ВЕОН ПЛЮС», перебуваючи на робочому місці 24 травня 2021 року об 11 год. 30 хв., не забезпечив дотримання вимог щодо профілактики заходів протидії поширення коронавірусної хвороби COVID-19, а саме допустив осіб (відвідувачів) та перебування в закладі без засобів індивідуального захисту (маски), що закривають ніс та рот, не забезпечив дотримання вимог щодо розміщення відвідувачів у закладі громадського харчування на відстані не менш ніж 2 метра за сусіднім столиком та не більше 4 осіб за одним столиком за умови входу до закладу, чим порушив вимоги ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», підпункти 1, 11 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», що є порушенням правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що він не є суб'єктом притягнення до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з чим просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена правова норма є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які встановлюють обмеження.
В протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, зазначено, що останній порушив вимоги ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та підпункти 1, 11 пункту 3 постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року (далі - Постанова КМУ).
Вказаною Постановою КМУ визначено запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходищодо діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів.
Зокрема, підпунктами 1, 11 пункту 3 Постанови КМУ (в редакції, чинній на час складення адмінпротоколу) визначено, що з 24 лютого 2021 року на території України встановлюється "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється:
1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
11) розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовленими самостійно (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколами про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення долучено лише протокол про адміністративне правопорушення №557 від 24 травня 2021 року.
Разом із цим, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та відноситься до кола осіб, які можуть нести відповідальність за порушення вимог Постанови КМУ, тобто що він є суб'єктом відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічне положення закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Таким чином, із урахуванням вказаних положеньст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, а також практики ЄСПЛ, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої, зокрема, у рішеннях по справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інших рішеннях при провадженні у справі про адміністративне правопорушення необхідно застосовувати положення закону, який регламентує кримінальне провадження.
Наведене указує на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, за своєю сутністю є обвинуваченням, а обставини вчинення адміністративного правопорушення, які указуються суддею у постанові, за своєю сутністю є формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним. Відповідно до положень КПК України розгляд справи проводиться судом в межах висунутого обвинувачення, яке при його формулюванні у постанові не повинно ні погіршувати становище особи, ні істотно відрізнятися від сформульованого органом обвинувачення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене,суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 44-3, 245, 247, 251-252, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О. О. Ковбасюк