Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/14646/21
Провадження № 1-кс/758/14646/21
27.10.2021 cлідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання слідчого СВ Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2019 року за № 42019101060000200, -
До слідчого судді Подільського районного суду міста Києва звернувся слідчий СВ Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 із клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 15 травня 2019 року між Управлінням капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в особі виконуючого обов'язки начальника Управління ОСОБА_8 , яка діє на підставі Положення, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.» в особі директора ОСОБА_9 , що діє на підставі Статуту, з другої сторони, укладено Договір на проведення робіт з капітального ремонту об'єкта «Благоустрій ділянки, розташованої між будівлями 21 та 23 на Андріївському узвозі у напрямку фунікулера у Подільському районі м. Києва».
Відповідно Договору №42 від 15 травня 2019 року договірна ціна робіт на об'єкті: «Благоустрій ділянки, розташованої між будівлями 21 та 23 на Андріївському узвозі у напрямку фунікулера у Подільському районі м. Києва (будівельні роботи) (ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013)» ідентифікатор UA -2019-04-12-002274-а» становить 12 498 300 грн. 00 коп. (дванадцять мільйонів чотириста дев'яносто вісім тисяч триста грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 2 083 050 грн. 00 коп.(два мільйони вісімдесят три тисячі п'ятдесят грн. 00 коп.).
Відповідно до посадової інструкції на Начальника управління капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, окрім іншого, покладено наступні обов'язки: Здійснює керівництво діяльністю Управління, несе відповідальність за виконання покладених на Управління завдань, визначає рівень відповідальності працівників; Без доручення діє від імені Управління і представляє його в підприємствах, установах та організаціях; Укладає договори, видає доручення, відкриває у відділені казначейства рахунки Управління; Організовує ефективну фінансово-господарську діяльність Управління.
Крім того, Начальник управління капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків, згідно з діючим законодавством; за наслідки роботи Управління та організацію праці підлеглих працівників Управління, додержання ними трудової дисципліни, за цільове та ефективне використання бюджетних коштів.
У подальшому, 18.06.2019, начальник Управління ОСОБА_4 , отримавши від службових осіб ТОВ «Ж.О.К.» Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма №КБ-2в), Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року (форма № КБ-3), та Акт №3 вартості устаткування, до яких внесено завідомо неправдиві відомості про фактичні обсяги та вартість виконаних будівельних робіт з капітального ремонту об'єкта: «Благоустрій ділянки, розташованої між будівлями 21 та 23 на Андріївському узвозі у напрямку фунікулера у Подільському районі м. Києва», будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи про відсутність у повному обсязі фактично виконаних будівельних робіт згідно Договору №42 від 15 травня 2019 року та про невідповідність вартості матеріалів, виробів та конструкцій, яка зазначена в актах по Договору реальній ринковій вартості, передбачаючи настання негативних наслідків щодо безпідставного витрачання бюджетних коштів їх розпорядником, діючи в інтересах підрядної організації шляхом зловживання своїм службовим становищем, як представник Замовника підписав указані первинні документи фінансово-господарської діяльності та передав їх на виконання.
На підставі указаних первинних документів фінансово-господарської діяльності, платіжними дорученнями було перераховано бюджетні кошти в сумі 2 860 251,6 грн (з урахуванням ПДВ) з рахунку Управління капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації на рахунок ТОВ «Ж.О.К.» у якості оплати робіт.
Згідно висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що фактичні обсяги виконаних будівельних робіт по об'єкту дослідження, не відповідають обсягам та переліку виконаних робіт.
Зокрема, встановлено, що до Акту №2 від 18 червня 2019 року безпідставно внесено відомості щодо виконання робіт «Протравлювання металевих поверхонь» (п.п. 13 та 32 Акту) на загальну суму 8353 грн.
Також, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що фактична вартість виконаних будівельних робіт по об'єкту дослідження, не відповідає вартості виконаних робіт, зазначених в Акті №2 та Акті №3 від 18 червня 2019 року. Зокрема, вартість матеріалів «Дошки соснові, антисептовані та пофарбовані 80х120х1200 мм», «Болард паркувальний Tiso H600, d220 нерж. сталь укр..діодна індікація», «Болард стаціонарний, діаметр 220мм,товщина стінки 4 мм, висота 600 мм, нерж. сталь» безпідставно завищено на загальну суму 408 617,025 грн.
Отже, протиправними діями ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету на загальну суму 416 970,025 грн, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах, та у внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4, ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Крім того, встановлено, що 15 квітня 2019 року між Управлінням капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації в особі начальника Управління ОСОБА_4 , з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.», в особі директора ОСОБА_9 , що діє на підставі Статуту з другої сторони, укладено договір на проведення робіт по реконструкції будівлі дошкільного навчального закладу компенсуючого типу (санаторного) № 151 Подільського району м. Києва на вулиці Маршала Гречка, 10А.
Відповідно Договору №39 від 15 квітня 2019 року договірна ціна робіт, доручених для виконання Підряднику, становить 33 331 000,00 грн. (тридцять три мільйони триста тридцять одна тисяча грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ по ставці 20% та 7% - 5 533 760,00 грн.(п'ять мільйонів п'ятсот тридцять три тисячі сімсот шістдесят грн. 00 коп.).
У подальшому, у період часу з 15 квітня 2019 року по листопад 2019 року, начальник Управління ОСОБА_4 , отримавши від службових осіб ТОВ «Ж.О.К.» Акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень-листопад 2019 року (форма №КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень-листопад 2019 року (форма № КБ-3), до яких внесено завідомо неправдиві відомості про фактичні обсяги та вартість виконаних будівельних робіт з капітального ремонту об'єкта: «Реконструкція будівлі дошкільного навчального закладу компенсуючого типу (санаторного) № 151 Подільського району м. Києва на вулиці Маршала Гречка, 10А», будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи про відсутність у повному обсязі фактично виконаних будівельних робіт згідно Договору №42 від 15 травня 2019 року та про невідповідність вартості матеріалів, виробів та конструкцій, яка зазначена в актах по Договору реальній ринковій вартості, передбачаючи настання негативних наслідків щодо безпідставного витрачання бюджетних коштів їх розпорядником, діючи в інтересах підрядної організації шляхом зловживання своїм службовим становищем, як представник Замовника підписав указані первинні документи фінансово-господарської діяльності та передав їх на виконання.
На підставі указаних первинних документів фінансово-господарської діяльності, платіжними дорученнями було перераховано бюджетні кошти в сумі 11 461979, 60 грн (з урахуванням ПДВ) з рахунку Управління капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації на рахунок ТОВ «Ж.О.К.» у якості оплати робіт.
Згідно висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що загальна вартість не виконаних будівельних робіт, або таких що не відповідають проектній документації по об'єкту «Реконструкція будівлі дошкільного навчального закладу компенсуючого типу (санаторного) № 151 Подільського району м. Києва на вулиці Маршала Гречка, 10А» складає 808 042,22 грн.
Отже, протиправними діями ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету на загальну суму 808 042,22 грн, що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у особливо великих розмірах, та у внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий у своєму клопотанні та прокурор у судовому засіданні зазначили про наявність ризиків, визначених в статі 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Вказані обставини на думку органу досудового розслідування унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам окрім як обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання слідчого заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши подані клопотання та докази, якими вони обґрунтовуються, матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, пояснення захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №42019101060000200 від 26.06.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 4, 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, 11.10.2021 повідомлено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Київ, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, який перебуває на посаді Начальника управління капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих та особливо великих розмірах, та у внесенні службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, такими як: заява про вчинення кримінального правопорушення від 25.06.2019, протоколом огляду місця події від 10.07.2019 за участі спеціаліста, Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 - інженера технічного нагляду зі створення об'єктів архітектури; документами вилученими в ході обшуку приміщень ТОВ «Ж.О.К.», відповідно до протоколу від 05.10.2021; висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 08.10.2021 №21-51/СЕЕ; висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 11.10.2021 №21-52/СЕЕ; зібраними на виконання доручення оперативним підрозділом матеріалами та іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому, суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
20.10.2021 року слідчий СВ Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 .
З урахуванням вище наведених підстав в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді застави, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З клопотання та доданих до клопотання матеріалів суд приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Відповідні припущення ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, згідно з приміткою до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних, що виключає можливість застосування до підозрюваного статтю 75 КК України.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Бессієв проти Молдови», в яких зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
Крім цього, протиправними діями за участі ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на суму 1 225 012,245 грн.
Усвідомлюючи, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень суд, серед іншого може стягнути з нього матеріальну шкоду, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення цивільної відповідальності.
Вказані обставини свідчать про те, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної та цивільної відповідальності.
Також, з клопотання та доданих до клопотання матеріалів суд приходить до висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Відповідні припущення ґрунтуються на тому, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження, не допитано в якості свідків працівників Управління капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації та ТОВ «Ж.О.К.» з приводу обставин викладених у підозрі, в частині, що стосується проведення будівельних робіт з капітального ремонту об'єкта «Благоустрій ділянки, розташованої між будівлями 21 та 23 на Андріївському узвозі у напрямку фунікулера у Подільському районі м. Києва» та «Реконструкція будівлі дошкільного навчального закладу компенсуючого типу (санаторного) № 151 Подільського району м. Києва на вулиці Маршала Гречка, 10А».
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні, що підтверджується як спільною зацікавленістю в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, так і наявністю робочих зв'язків, зокрема з підозрюваною ОСОБА_8 а також співробітниками Управління капітального будівництва, архітектури та землекористування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації.
Оцінюючи можливість впливу на свідків орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
При цьому, суд враховує, що, ні слідчим в клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні, не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тому, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід до підозрюваного, а саме: особисте зобов'язання, а також покласти на підозрюваного, обов'язки, передбачені частинами п'ятою статті 194 КПК України, які зазначені у резолютивній частині ухвали.
Керуючись статтями 36, 40, 84, 92, 131, 132, 176-179, 182, 184, 193, 194, 196 КПК України, суд -
У клопотанні слідчого СВ Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2019 року за № 42019101060000200 - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в межах строку досудового розслідування у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 26 грудня 2021 року, а саме:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утриматися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст складений 28.10.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1