печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31375/15-ц
17 жовтня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Кравченко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій», НБУ про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій», НБУ про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, а саме просив у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії від 10.06.2013 № ВКЛ-2016865/1, загальний розмір якої 2363050,81 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом 07.04.2015 еквівалентно 55407669,31 грн. та складається з заборгованості по кредиту - 2028035,93 дол. США, що еквівалентно 47552402,89 грн.; заборгованості за процентами 335014,88 дол. США, що еквівалентно 7855266,42 грн.; пені/неустойки за прострочення сплати кредиту - 6511422,18 грн.; пені/неустойки за прострочення сплати процентів 970482,46 грн. За договором кредитної лінії від 10.06.2013 № НКЛ-2016865 загальний розмір якої 2024543,44 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом 07.04.2015 еквівалентно 47470512,68 грн. та складається з заборгованості по кредиту - 1720000,00 дол. США, що еквівалентно 40329725,80 грн.; заборгованості за процентами 304543,44 дол. США, що еквівалентно 7140786,88 грн.; пені/неустойки за прострочення сплати кредиту - 5522410,13 грн.; пені/неустойки за прострочення сплати процентів 894767,73 грн. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 10.06.2013, укладеним між сторонами, на квартиру, загальною площею 203,0 кв.м., житловою площею 164,60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом набуття ПАТ «Дельта Банк» права власності на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.06.2013 між ПАТ «Дельта Банк» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Обрій» укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2016865/1, відповідно до якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, на умовах, визначених у договорі, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 2029000,00 дол. США, зі сплатою плати 25% річних користування кредитом (Траншем), наданим у гривні, 14% річних за користування кредитом (Траншем), наданим у доларах США та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27.02.2017 включно.
10.06.2013 між ПАТ «Дельта Банк» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Обрій» укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2016865, відповідно до якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, на умовах, визначених у договорі, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1720000,00 дол. США, зі сплатою плати 25% річних користування кредитом (Траншем), наданим у гривні, 14% річних за користування кредитом (Траншем), наданим у доларах США та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27.02.2017 включно.
Однак, позичальник не виконує умови кредитного договору, систематично порушуючи строки повернення кредиту.
Свої зобов'язання, визначені кредитним договором, банк виконав належним чином.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, з ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №2016865/S-10 від 10.06.2013, відповідно до якого в іпотеку було передано квартиру, загальною площею 203,0 кв.м., житловою площею 164,60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, іпотекодавцю направлено претензію з вимогою виконати порушені зобов'язання та сплатити борг, що виник в зв'язку з невиконанням кредитного договору.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про день та час слухання справи повідомлявся у встановлений судом строк. Причини неявки суду не відомі.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що 16.12.2015 Господарським судом м. Києва прийнято рішення у справі №910/23599/15 за позовом СТОВ «Обрій» до ПАТ «Дельта Банк», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Гофра України», ПП «Агрофірма «Росія», ТОВ «Інтер-Нафта», Селянського (фермерського) господарства «Єлисей», ТОВ «Торговий дім «Зерно України», про визнання зобов'язань припиненими, яким позовні вимоги СТОВ «Обрій» задоволено у повному обсязі. Крім того, положенням даного рішення також визнано припиненою іпотеку, яка виникла на підставі Іпотечного договору №2016865/S-10 від 10.06.2013, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_5 від імені відповідача ОСОБА_1 . Зазначає, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2015 по справі №910/23599/15 набрало законної сили, в порядку ст. 223 ЦПК України, 04.01.2016, а отже є таким, що підлягає обов'язковому виконанню на всій території України, що гарантовано ст. 124 КУ і є преюдиціальним для вирішення даного судового спору. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не відомі.
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.06.2013 між ПАТ «Дельта Банк» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Обрій» укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2016865/1, відповідно до якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, на умовах, визначених у договорі, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 2029000,00 дол. США, зі сплатою плати 25% річних користування кредитом (Траншем), наданим у гривні, 14% річних за користування кредитом (Траншем), наданим у доларах США та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27.02.2017 включно.
10.06.2013 між ПАТ «Дельта Банк» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Обрій» укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2016865, відповідно до якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, на умовах, визначених у договорі, в межах не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1720000,00 дол. США, зі сплатою плати 25% річних користування кредитом (Траншем), наданим у гривні, 14% річних за користування кредитом (Траншем), наданим у доларах США та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27.02.2017 включно.
Однак, позичальник не виконує умови кредитного договору, систематично порушуючи строки повернення кредиту, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість.
Свої зобов'язання, визначені кредитним договором, банк виконав належним чином.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, з ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №2016865/S-10 від 10.06.2013, відповідно до якого в іпотеку було передано квартиру, загальною площею 203,0 кв.м., житловою площею 164,60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, іпотекодавцю направлено претензію з вимогою виконати порушені зобов'язання та сплатити борг, що виник в зв'язку з невиконанням кредитного договору.
Пунктом 7.1 іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п. 7.2 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» та умовами цього договору; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.
Відповідно до п.7.4.1 іпотечного договору за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку, передбаченому застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке визнається сторонами договором про задоволення вимог іпотекодержателя, та чинним законодавством України, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання відповідно до умов, визначених в цьому договорі.
Іпотекодавець підписанням цього договору засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього договору, для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається. Цей договір має силу правовстановлюючого документу та засвідчує перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя.
Отже, підписанням іпотечного договору із застереженням про передачу права власності на предмет іпотеки відповідач погодилася на перехід права власності на предмет іпотеки до позивача в позасудовому порядку та в подальшому не оспорювала такий перехід.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із частиною 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст.ст. 335, 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Отже, аналіз положень ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України, дає підстави дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи на захист: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
В свою чергу, судовий спосіб, встановлений статтею 39 Закону України «Про іпотеку», передбачає два механізми звернення стягнення на предмет іпотеки: реалізація предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 вказаного Закону.
Таким чином, у статті 39 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону, Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом. оскільки у договорі іпотеки, укладеному між сторонами спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду не зазначено.
Задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки передбачає, що цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя з дня прийняття ним письмового одноосібного рішення про придбання предмета іпотеки у власність.
При вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.
Вказане стверджується правовими позиціями Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі 6-1851цс15, від 21.09.2016 у справі 6-1685цс16 та від 28.09.2016 у справі 6-1243цс16.
Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалося представником позивача, 16.12.2015 Господарським судом м. Києва прийнято рішення у справі №910/23599/15 за позовом СТОВ «Обрій» до ПАТ «Дельта Банк», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Гофра України», ПП «Агрофірма «Росія», ТОВ «Інтер-Нафта», Селянського (фермерського) господарства «Єлисей», ТОВ «Торговий дім «Зерно України», про визнання зобов'язань припиненими, яким позовні вимоги СТОВ «Обрій» задоволено у повному обсязі.
Так, вказаним рішенням визнано припиненими зобов'язання СТОВ «Обрій» за договором кредитної лінії від 10.06.2013 № ВКЛ-2016865/1, укладеним між СТОВ «Обрій» та ПАТ «Дельта Банк»; зобов'язання СТОВ «Обрій» за договором кредитної лінії від 10.06.2013 № НКЛ-2016865, укладеним між СТОВ «Обрій» та ПАТ «Дельта Банк».
Крім того, положенням даного рішення також визнано припиненою іпотеку, яка виникла на підставі Іпотечного договору №2016865/S-10 від 10.06.2013, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_5 від імені відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 333, 376, 392 ЦК України та ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій», НБУ про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Новак Р.В.