12.11.2021 Справа № 756/9819/21
Унікальний №756/9819/21
Провадження №2/756/5146/20
12 листопада 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Луценко О.М.,
за участі секретаря Гриненко Л.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець А.М. про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання, мотивуючи свої вимоги тим, що в 29.03.2017 року між нею та відповідачкою було укладено договір довічного утримання, який був посвідчений приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баранець Аллою Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за № 237. Відповідно до умов вище зазначеного договору довічного утримання(догляду) від 29 березня 2017 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло від ОСОБА_2 (відчужувача) до мене - ОСОБА_1 (набувача). Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язуюся довічно утримувати та доглядати відповідача. Тобто, відповідно до вказаного договору - ОСОБА_1 є набувачем-власником щодо квартири АДРЕСА_1 , та опікувальником щодо ОСОБА_2 .
В договорі довічного утримання вбачається, що відповідачка взяла на себе зобов'язання сплачувати грошове утримання в розмірі 1000,00грн.-1775,00грн. щомісячно, сплачувати комунальні послуги та виплати одноразове грошову зобов'язання в розмірі 120 000,00грн.
За період з 29 березня 2017 року по серпень 2019 року договір довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року між позивачем та відповідачем виконувався належним чином.
У серпні 2019 року я, ОСОБА_1 , як фельдшер за фахом, запропонувала ОСОБА_2 догляд цілодобовий за її місцем проживання, приймаючи на увагу травму ноги, що остання отримала, та проведену операцію. Але, відповідач повідомила, що не бажає, щоб я чи інші особи за моїм дорученням значний час знаходилися з нею у квартирі де вона мешкає. Також, ОСОБА_2 відмовилась переїхати тимчасово до - ОСОБА_1 у м. Бровари , де вона мешкаю, для надання ОСОБА_2 догляду цілодобового. Приблизно з серпня 2019 року ОСОБА_2 повідомила, що уклала договір про догляд з сусідкою - ОСОБА_3 , що догляд від позивача, відповідачу більше не потрібен, а потрібні тільки гроші, в зв'язку з чим більше не може прийняти догляд від неї.
Згодом відповідачка категорично відмовилася впускати позивача у квартиру, яка належить позивачу та в якій довічно мешкає відповідач. Більш того, позивачем було встановлено додаткові металеві нові двері, ключа від якої в неї не має.
У ОСОБА_2 ніколи не було претензій: щодо невиконання позивачем фінансових платежів - обов'язків у сумах, передбачених договором довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 та щодо ненадання відповідачу належних та комфортних умов проживання, що стосується догляду та утримання, в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить позивачу.
Посилаючись на викладене та те, що позивачка виконувала взяті на себе зобов'язання за договором добросовісно та в повному об'ємі, просила суд усунути перешкоди в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року та не чинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перешкод: щодо потрапляння у квартиру АДРЕСА_1 та виконання умов договору довічного утримання( догляду) від 29 березня 2017 року.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд постановити рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти наданого позову заперечили, надавши відзив, який знаходиться в матеріалах справи. Просили суд в позові відмовити. Посилаючись на те, що що відповідачка не виконувала взяті на себе зобов'язання за договором, в зв'язку з чим змушена була звернутися до суду з позовною заявою про розіврання договіру довічного утримання від 29.03.2017року.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив. До судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2 враховуючи свій вік, потреби за станом здоров'я та сімейними обставинами в утриманні та спілкуванні, вирішила скористатися роз'ясненнями ГО «Фонд допомоги Олени Орєхової» та 29 березня 2017 року уклала з відповідачкою ОСОБА_1 договір довічного утримання, зареєстрований в реєстрі за №237.
Відповідно до умов договору відповідачка взяла на себе зобов'язання сплачувати грошове утримання в розмірі 1000,00грн.-1775,00грн. щомісячно, сплачувати комунальні послуги та виплати одноразове грошову зобов'язання в розмірі 120 000,00грн. В свою чергу позивач зобов'язалася передати ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до умов вище зазначеного договору довічного утримання(догляду) від 29 березня 2017 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло від ОСОБА_2 (відчужувача) до мене - ОСОБА_1 (набувача).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виконує умови договору, а саме: надала відповідачу гроші - авансовий платіж щодо витрат на цілі вказаного договору в сумі 120 000,00 грн.; відповідач щомісячно отримує відсотки приблизно 2000,00 грн. на депозит, отримує щомісячно приблизно 1800,00 грн. на поточні витрати « на проживання», сплачує щомісячно за свої кошти витрати приблизно 2500,00 - 4500,00 грн. щодо щомісячних комунальних послуг.
Відповідач - ОСОБА_2 мешкає в достатньо комфортних побутово -житлових умовах.
Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечити відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Частиною 1 ст. 746 ЦК України, передбачено, що відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я.
Таким чином, договір довічного утримання має певні особливості: 1) майно переходить у власність набувача, однак розпоряджатися таким майном набувач за життя відчужувача не зможе, оскільки при посвідченні договору довічного утримання накладається заборона відчуження майна в встановленному порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору; 2) зобов'язання з довічного утримання мають особистісний характер, оскільки встановлюються щодо конкретно визначеної фізичної особи; 3) цей договір носить тривалий характер та вимагає від набувача постійного і систематичного виконання обов'язків; 4) матеріальне забезпечення (утримання) та послуги з догляду надаються набувачем до моменту смерті відчужувана (довічно) або до моменту розірвання договору довічного утримання.
Неодноразово ОСОБА_1 запропоновувала ОСОБА_2 декілька варіантів щодо надання піклування та догляду за ОСОБА_2 за місцем проживання останньої в квартирі, у т.ч. цілодобового, як самою ОСОБА_1 так і третіми - іншими особами, які би діяли щодо надання догляду за дорученням ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_2 відмовлялася та повідомила, що домовилася з ОСОБА_3 , що саме вона - ОСОБА_3 буде правильно доглядати «за гроші» за ОСОБА_2 на підставі укладеного договору про догляд.
Окрім того ОСОБА_2 ніколи не зверталася до ОСОБА_1 з пропозиціями чи вимогами щодо надання конкретного піклування, догляду ( який саме догляд, коли - за датою, часом днями тижня, в якому об'ємі тощо). Більш того, ОСОБА_2 відмовлялася від конкретних пропозицій ОСОБА_1 щодо піклування та догляду, у т.ч. цілодобового, та повідомила, що домовилася з ОСОБА_3 , що саме остання буде правильно - « по сусідськи» доглядати за ОСОБА_2 .
Окрім того з матеріалів справи вбачається, за період з 29 березня 2017 року по серпень 2019 року договір довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року між позивачем та відповідачем виконувався належним чином.
З огляду на вищевикладене, проаналізувавши межі заявлених вимог та відповідність їх нормам матеріального права, оцінивши матеріали справи у їх сукупності, взявши до уваги те, що позивач належним чином виконує умови договору довічного утримання суд приходить до висновку, що позовні вимоги про усунення перешкоди в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка категорично відмовилася впускати позивача у квартиру, яка належить позивачу та в якій довічно мешкає відповідач. Більш того, позивачем було встановлено додаткові металеві нові двері, ключа від якої в неї не має, що підтверджується відповідними зверненнями до ГУНП в м. Києві Оболонське УП.
Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За приписами ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожна особа має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав власності і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.1.ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином позивачем доведено, що відповідач чинить йому перешкоди в користуванні житлом, в результаті чого він не може потрапити до квартири, де позивач має право власності.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 509,626,627,628,638,744,746,735,203,215-235 ЦК України, ст. ст. . 76,49, 142, 258,263,265,268,273 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання - задовольнити.
Усунути перешкоди в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року.
Не чинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перешкод: щодо потрапляння у квартиру АДРЕСА_1 та виконання умов договору довічного утримання( догляду) від 29 березня 2017 року.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко