11.11.2021 Справа № 756/17061/21
Справа пр. № 2/756/7162/21
ун. № 756/17061/21
11 листопада 2021 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
ОСОБА_1 у прохальній частині позовної заяви просить суд залишити проживати малолітнього сина ОСОБА_3 з нею, однак, не вказує, за якою саме адресою слід визначити місце проживання дитини. Більш того, у позовній заяві та долучених до неї документах відсутнє посилання на висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з матір'ю.
Таким чином, позивачеві слід визначитись зі змістом своїх позовних вимог.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Позивач ОСОБА_1 , окрім вимоги про розірвання шлюбу, заявляє також вимогу про визначення місця проживання сина з матір'ю. Проте позивач не вказує орган опіки та піклування в якості учасника справи.
Відтак, позивачеві слід визначитись з колом учасників справи.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
За приписами п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен заначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020", затвердженого наказом ДП "УКРНДНЦ" від 01 липня 2020 року № 144, який чинний від 01 вересня 2021 року, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі - документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - юридична особа) незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів. Згідно з п. 5.26 вказаної системи передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій".
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані позивачем копії письмових доказів (для суду, відповідача) взагалі не засвідчені (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням його власного імені та прізвища, а також дати такого засвідчення).
Таким чином, позивачеві слід надати суду копії письмових доказів (для суду, відповідача та третьої особи), засвідчених належним чином.
Крім того, суддя звертає увагу позивача на таке.
Ст. 110 СК України передбачено право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Питання ж про визначення місця проживання малолітньої дитини у разі наявності спору між батьками регулюється ст. 161 СК України.
Зі змісту СК України вбачається, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей різні за своїм змістом та обґрунтуванням, регулюються різними законодавчими нормами, а тому такі позовні заяви подаються до суду окремо і розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.
Таким чином, позивачеві слід обґрунтувати можливість об'єднання та одночасного розгляду судом позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, взаємозв'язок цих вимог та доцільність їх розгляду в одному провадженні, а також те, що такі вимоги є однорідними, пов'язані між собою, від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків у термін до 22 листопада 2021 року, але не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Андрейчук