Справа № 727/8874/21
Провадження № 3/727/4214/21
08 листопада 2021 року, суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Танасійчук Н.М., за участю особи відносно якої розглядається справа - ОСОБА_1 , захисника Боднарюка С.В., прокурора Кукурудзяк В.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором з хірургічної роботи апарату управління ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», проживаючого АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КпАП України,
Встановив:
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №281 від 14.09.2021 року, ОСОБА_1 ставиться в провину, те що він будучи головою конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня», та відповідно до п. п. «а», п.2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом на якого поширюється дія зазначеного закону всупереч вимогам ч. 1 ст. 28 вказаного закону не повідомив про наявність у його діях реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №280 від 14.09.2021 року, ОСОБА_1 ставиться в провину, те що він будучи головою конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня» та відповідно до п. п. «а», п.2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом на якого поширюється дія зазначеного закону, всупереч вимогам ч. 1 ст. 28 вказаного закону вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні, просила визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 172-7, ч.2 172-7 КпАП України, вказуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, що свідчать про вину ОСОБА_1 . Зазначила при цьому, що часом виявлення адміністративного правопорушення є час складення протоколів.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що винним себе у вчиненні правопорушення він не визнає, вказуючи, що жодного конфлікту інтересів у нього не було, оскільки він був включений до складу конкурсної комісії в результаті обрання його зборами трудового колективу, на яких були присутні 67 чол.
На посаду в.о. завідувача хірургічного відділення він був призначений після того як від зайняття цієї посади відмовилися двоє інших його колег, яким в.о. генерального директора запропонував цю посаду. Пояснює, що в січні 2020 року його та ОСОБА_2 зборами трудового колективу, було обрано до складу конкурсної комісії. 29 січня 2021 року його за підписом в.о. генерального директора було призначено на посаду в.о. завідувача хірургічного відділення ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня». В лютому 2020 року він став головою конкурсної комісії щодо обрання генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня». В березні надійшов лист служби безпеки України щодо можливих порушень пов'язаних з корупцією і його з посади в.о. завідувача хірургічного відділення було звільнено. 01.04.2020 року , у зв'язку з реорганізацією лікарні його призначено на посаду начальника хірургічного підрозділу. 30.12.2020 року, його призначено на посаду в.о. директора з хірургічної роботи. В родинних відносинах з ОСОБА_3 він не перебуває. Жодних домовленостей чи обіцянок за голосування за кандидатуру ОСОБА_3 він ні з ким не мав. За кандидатуру ОСОБА_3 він голосував, висловлюючи волю колективу. До складу конкурсної комісії входило 5 чоловік, жодним чином він не міг вплинути на інших членів комісії з метою голосування саме за ОСОБА_3 , оскільки з деякими членами комісії навіть не був знайомий.
Захисник ОСОБА_1 - Боднарюк С.В. суду пояснив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушень, які ставляться йому в провину, оскільки членів конкурсної комісії обирали збори трудового колективу. Утворювався склад комісії розпорядженням в.о. голови Чернівецької обласної ради, окрім того на виконання листа управління СБУ в Чернівецькій області було звільнено ОСОБА_1 із займаної посади в.о. завідувача хірургічного відділення ОКНП « Чернівецька обласна клінічна лікарня», тобто вжито заходи з врегулювання потенційного чи можливого реального конфлікту інтересів. Також рішення комісії приймається колегіально та ОСОБА_1 жодним чином не міг вплинути на рішення комісії , оскільки воно було одноголосним , а тому прокурором не доведено умислу ОСОБА_1 на вчинення корупційного правопорушення. Також рішення в.о. генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» від 29.01.2020 року , 01.04.2020 року та 30.06.2021 року не були прийняті в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки на час їх прийняття, рішення конкурсної комісії було прийняте та не було ні потенційного , ні реального конфлікту інтересів, які би вплинули на прийняття рішення конкурсною комісією . Окрім того на даний час ОСОБА_1 перебуває на посаді медичного директора, що свідчить про його професіоналізм та те, що і на даний час відсутні інші належні кандидатури. Посилаючись на наведене, вказує, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт потенційного , реального чи приватного конфлікту інтересів, які би вплинули на прийняття рішення конкурсною комісією щодо визнання ОСОБА_3 , переможцем на зайняття посади керівника , шляхом відкритого голосування матеріали справи не містять.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи і з'ясувавши питання, які виникли під час такого дослідження, суддя приходить до наступних висновків:
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 172-7 КУпАП.
При цьому, відповідно до диспозиції ч.1 ст.172-7 КУпАП відповідальність за нею настає за неповідомлення особою, у встановлених законом випадках та порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, який утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП); -у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).
З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП характеризується прямим умислом.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Судом, з досліджених в судовому засіданні документів встановлено та не заперечувалося учасниками справи наступне:
05.11.2019 р. заступником голови Чернівецької обласної ради Маковецькою І. С. винесено розпорядження про призначення ОСОБА_3 на посаду в. о. генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня».
20.01.2020 р. головою Чернівецької обласної ради І. Мунтяном винесено розпорядження №35 «Про оголошення конкурсу та початок формування конкурсної комісії на заміщення вакантної посади керівника ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», яким оголошено про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» (а.с.95-96)
24.01.2020 р. зборами трудового колективу, в яких брали участь 67 осіб, обрано дві кандидатури - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представниками трудового колективу від ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» для включення їх до конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», про що листом №143 від 27.01.2020 р. за підписом ОСОБА_3 - в.о. генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» повідомлено Чернівецьку обласну раду (а.с. 46, 99)
07.02.2020р. в. о. голови Чернівецької обласної ради ОСОБА_4 винесено розпорядження №95 «Про утворення конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», відповідно до якого створено конкурсну комісію та обрано головою вказаної конкурсної комісії ОСОБА_1 (а.с.100).
29.01.2020 р. наказом №15-К в.о. генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ОСОБА_3 призначено на посаду в. о. завідувача хірургічного відділення ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 (а.с.28)
13.03.2020 р. на адресу ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» надійшов лист Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області щодо наявності потенційного та реального конфлікту інтересів у голови конкурсної комісії з проведення вищевказаного конкурсу та щодо вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, після чого, цього ж дня, 13.03.2020р. наказом №39-К ОСОБА_1 було звільнено від виконання обов'язків завідувача хірургічного відділення ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня». Листом №459 від 13.03.2020 р. за підписом в.о. генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ОСОБА_3 повідомлено Чернівецьку обласну раду про виконання вищевказаного листа Управління СБУ в Чернівецькій області, а саме про звільнення 13.03.2020р. ОСОБА_1 від виконання обов'язків завідувача хірургічного відділення ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» (а.с.29, 48-50)
Як вбачається з протоколу №4 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника (генерального директора) ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» від 16.03.2020 року рішенням Конкурсної комісії, у складі 6 осіб, з яких на засіданні були присутніми 5 осіб, шляхом відкритого голосування переможцем конкурсу одноголосно обрано ОСОБА_3 , якого рекомендовано сесії Чернівецької обласної ради призначити на посаду генерального директора обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня і укласти з ним контракт на 5 років. (а.с.164-166)
01.04.2020 року, виконуючим ообов'язки генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ОСОБА_3 , в зв'язку із реорганізацією, переведено ОСОБА_1 на посаду начальника хірургічного підрозділу ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», що вбачається з наказу №49-к від 01.04.2020 року (а.с.31-35).
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи 07.02.2020 року обраним головою конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», відповідно до п.п. «в» п.2 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» набув статусу осіб на яких поширюється дія цього Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 нього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або Колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
«Порядком проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я» № 1094 від 27 грудня 2017 р регламентовано, що конкурс складається з таких етапів: 1) прийняття рішення про проведення конкурсу; 2) формування конкурсної комісії (у разі необхідності оновлення її складу); 3) підготовка до проведення конкурсу (оприлюднення оголошення про проведення конкурсу, прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, перевірка поданих документів на відповідність установленим вимогам); 4) проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу); 5) оприлюднення результатів конкурсу. Конкурсна комісія утворюється рішенням органу управління не пізніше ніж через 20 днів після оприлюднення рішення про проведення конкурсу
До складу конкурсної комісії входять у рівній кількості: представники органу управління; представники трудового колективу відповідного закладу, обрані на загальних зборах трудового колективу; представники галузевих професійних спілок, громадських об'єднань у сфері охорони здоров'я відповідного функціонального спрямування та/або у сфері запобігання корупції і антикорупційної діяльності (за умови реєстрації таких громадських об'єднань не менш як за два роки до дати рішення про проведення конкурсу) та/або незалежні експерти у сфері охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, дві кандидатури від трудового колективу, було обрано на загальних зборах трудового колективу, на яких були присутніми 67 представників трудового колективу та кандидатури ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , було висунуто головою засідання зборів трудового колективу ОСОБА_6 , за які одноголосно проголосували всі присутні. Після чого 07.02.2020 року в. о. голови Чернівецької обласної ради ОСОБА_4 винесено розпорядження №95 «Про утворення конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», відповідно до якого створено конкурсну комісію та обрано головою вказаної конкурсної комісії ОСОБА_1 , який як голова Комісії здійснює керівництво діяльністю конкурсної комісії, визначає порядок її роботи; головує на засіданнях конкурсної комісії; організовує і контролює виконання покладених на конкурсну комісію завдань.
Таким чином, судом встановлено, що конкурсні процедури з обрання генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» відбувалися з дотриманням всіх встановлених вищезазначеним Порядком вимог. 16.03.2021 року, на момент засідання конкурсної комісії з обрання генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», ОСОБА_1 був звільнений з посади. Члени комісії одноголосно проголосували за кандидатуру ОСОБА_3 , тобто голос ОСОБА_1 не мав вирішального значення. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що жодним чином на рішення комісії , що є колегіальним органом, вплинути не міг і доказів про зворотнє матеріали справи не містять. З документів, що містяться в матеріалах справи, суд не вбачає даних, що об'єктивно б свідчили про наявність протиріччя службових повноважень та будь -якого існуючого приватного інтересу із подальшим визначенням можливості такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення.
Крім того, суд вважає недоведеним наявність в діях ОСОБА_1 умислу спрямованого на здійснення функцій в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, коли б він усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав його шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання таких наслідків.
Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що приймаючи участь у голосуванні щодо вирішення питання про обрання генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 в силу своїх повноважень самостійно не приймав будь-яких рішень, а приймав у складі колегіального органу, рішення також приймалося колегіальним органом, тобто конкурсною комісією, із дотриманням передбачених законом процедур.
Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: зокрема обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62) .
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) відзначається принцип правової визначеності, який означає, що "обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки".
Як наголошує Конституційний Суд України у п.4.2 вказаного Рішення, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Згідно частини 1 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд приходить до висновку про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. В зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1, 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 36,ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за 1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої роглядалося питання про притягнення до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецької апеляційного суду через Шевченківський районний суд.
Суддя: Н.М. Танасійчук