Справа № 712/12170/21
Провадження № 2о/712/168/21
12 листопада 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Романенко В.А.,
за участю секретаря - Назаренко М.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
Адвокат Руднічук Дмитро Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про видачу обмежувального припису, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , її син ОСОБА_2 проживають разом однією родиною за адресою АДРЕСА_1 .
Під час спільного проживання з ОСОБА_2 останній постійно підіймав на ОСОБА_1 руку, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав тілесних ушкоджень, внаслідок чого ОСОБА_1 систематично викликала поліцію, що фіксувала вказані обставини.
Його вина підтверджується:
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.07.20 року у Справі № 712/5498/20;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.08.20 року у Справі № 712/6839/20;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.21 року у Справі № 711/5307/21;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.21 року у Справі № 712/5045/21;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.02.19 року у Справі № 712/328/19;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.20 року у Справі № 712/1293/20;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.03.20 року у Справі № 712/1295/20;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.09.20 року у Справі № 712/6798/20;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.03.20 року у Справі № 712/2698/20;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.07.18 року у Справі № 711/4416/18;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.03.20 року у Справі № 712/1203/20;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.10.18 року у Справі № 712/9289/18;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.18 року у Справі № 712/6900/18;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.01.18 року у Справі № 712/14020/17;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.04.18 року у Справі № 712/2125/18;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.01.18 року у Справі № 712/12828/17;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.02.18 року у Справі № 712/14019/17;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.03.18 року у Справі № 712/10189/17;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.05.18 року у Справі №712/14016/17;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.09.20 року у Справі №712/7008/20;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.10.15 року у Справі №712/7529/15-п;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.10.15 року у Справі №712/9043/15-п;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.05.17 року у Справі №712/4776/17;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.07.16 року у Справі №712/8101/16-п;
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.06.17 року у Справі №712/5224/17
Щоб забезпечити дієвий та ефективний спосіб захисту від повторного вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_1 необхідно до ОСОБА_2 застосувати обмежувальний припис у вигляді заборони ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 та заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, наближатися на визначену відстань до місця проживання ОСОБА_1 інших місць частого відвідування постраждалою особою.
Просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на строк до шести місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
Заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ;
Заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
Заборонити ОСОБА_2 наближатися на визначену відстань до місця проживання ОСОБА_1 та інших місць частого відвідування постраждалою особою.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримує та просить її задовольнити в повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Відповідно до ч.1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду (ч. 2 ст. 350-5 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , її син ОСОБА_2 проживають разом однією родиною за адресою АДРЕСА_1 .
Під час спільного проживання з ОСОБА_2 останній постійно підіймав на ОСОБА_1 руку, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав тілесних ушкоджень, внаслідок чого ОСОБА_1 систематично викликала поліцію, що фіксувала вказані обставини.
Вина ОСОБА_2 підтверджується копіями постанов Соснівського районного суду м. Черкаси, які приєднані до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Відповідно до частини першої ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Статтею 26 вказаного Закону встановлено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, серед яких:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.(п. 9 ч.1 ст.1 Закону).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів заінтересованих осіб. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
За таких обставин положеннями чинного ЦПК України чітко зазначено, що звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису заявник повинен надати суду докази, що підтверджують необхідність видачі судом обмежувального припису. Виняток із вищенаведеного поширюється лише на випадки не можливості надання доказів, у разі чого заявником може бути подане клопотання про їх витребування.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово викликала поліцію для вжиття мір до її сина ОСОБА_2 , який по місцю по місцю їхнього проживання у АДРЕСА_1 вчиняє по відношенню до неї домашнє насильство, чинить моральний та психологічний тиск, нецензурно виражається у її сторону та наносить побої.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто за вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями постанов Соснівського районного суду м. Черкаси, які набрали законної сили.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення заінтересованою особою домашнього насильства щодо заявника, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно заінтересованої особи - ОСОБА_2 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п. 1, 4, 6 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Відповідно до ст. 350-8 ЦПК України копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
На підставі вищевикладеного, керуючись Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352, 350-1, 350-8 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на строк до шести місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
Заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ;
Заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
Заборонити ОСОБА_2 наближатися на визначену відстань до місця проживання ОСОБА_1 та інших місць частого відвідування постраждалою особою.
Судовий збір за вказаною справою відноситься на рахунок держави.
Рішення у вказаній цивільній справі направити до Черкаського РУП ГУНП у Черкаській області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: