Справа № 699/1044/21
Номер провадження № 1-кс/699/51/21
щодо арешту майна
10.11.2021 року м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про арешт майна,
В провадженні сектору дізнання відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області знаходиться кримінальне провадження №12021255380000024 за повідомленням працівника ТСЦ 7144 МВС України м.Корсуня-Шевченківського ОСОБА_6 про те, що 03.11.2021 року, в сервісний центр МВС №7144 по вул. Сергієнка 4-А м.Корсунь-Шевченківський Черкаського району (Корсунь-Шевченківське ОТГ) звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , для перереєстрації транспортного засобу AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2006 року випуску. Подальшим оглядом автомобіля експертом сервісного Центру №7144 ОСОБА_7 було встановлено, що номер двигуна даного автомобіля знищений механічним способом.
Згідно висновку експертного дослідження №24/7144/2Д від 03.11.2021 року, на двигуні автомобіля AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 мається дублююча ідентифікаційна наклейка з номером НОМЕР_2 , а на самому ж номерному майданчику двигуна маються різнонаправлені траси, утворені абразивним інструментом, позначки номера двигуна візульно не простежуються. Автомобіль AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 було вилучено та направлено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів відділення поліції №1.
Відомості про дане кримінальне правопорушення 03.11.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровані за №12021255380000024.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ст.290 КК України, тобто знищення, номерів двигуна.
08.11.2021 року до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_8 про арешт майна.
Внесене клопотання мотивоване тим, що з метою не відчуження майна - автомобіля AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 , належний відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_9 та який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_5 , виникла необхідність арештувати вказане у клопотанні майно до прийняття кінцевого рішення по вищевказаному кримінальному провадженню.
Вказаний арешт необхідний з метою забезпечення збереження речового доказу - автомобіля AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 ; проведення судової експертизи з метою встановлення механізму та способу знищення номеру двигуна; встановлення особи, яка здійснила знищення номеру двигуна; встановлення обставин придбання автомобіля попереднім власником; встановлення інших обставин вчинення кримінального проступку, що виражається у знищенні номеру двигуна.
У судовому засіданні дізнавач та прокурор підтримали дане клопотання, просили його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 визнав, що автомобіль є речовим доказом, не заперечив проти накладення арешту на транспортний засіб, але просив залишити автомобіль йому на зберігання, оскільки на тимчасовому майданчику відсутні умови для його зберігання.
Перевіривши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання частково виходячи з наступного.
Згідно рапорту ст.інспектора ОСОБА_10 про те, що 03.11.2021 о 15 год 19 хв надійшло повідомлення зі служби 102, що 03.11.2021 о 15 год 16 хв в м.Корсуні-Шевченківському по вул.Сергієнка, буд.4А, під час проведення перереєстрації автомобіля AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 виявлено механічне знищення номер двигуна механічним способом.
Вказане підтверджується висновком експертного дослідження №24/7144/2Д від 03.11.2021 року.
Відомості про дане кримінальне правопорушення, передбачене ст.290 КК України 03.11.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровані за №12021255380000024.
Виїздом на місце події проведено огляд автомобіля AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 , який вилучений на тимчасовий майданчик утримання транспортних засобів Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, що підтверджується протоколом огляду місця події від 03.11.2021 року з фототаблицею.
Згідно постанови дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 03.11.2021 року автомобіль AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом та поміщений на майданчик утримання транспортних засобів Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Попереднім власником автомобіля AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та довідкою територіального сервісного центру МВС №7144 від 05.11.2021 року №31/23/44-308.
На підставі договору комісії №5972/21/1/007438 від 28.06.2021 року ПП «ДЖЕКПОТ 777» (комісіонер) зобов'язується за дорученням ОСОБА_9 (комітент) за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один або кілька правочинів щодо продажу транспортного засобу AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 за ціною не нижче узгодженої, а саме 55000 грн.
29.06.2021 року між ПП «ДЖЕКПОТ 777» та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №5972/21/1/007438, згідно якого ОСОБА_5 придбав транспортний засіб AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 за ціною 55000 грн.
У відповідності до положень ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 ст.172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Строк подання до суду клопотання про арешт майна, що передбачений ч.5 ст.171 КПК України, не порушено, оскільки 04.11.2021 року дізнавач вже звертався до суду з даним клопотанням, яке ухвалою слідчого судді від 05.11.2021 року повернуто прокурору та встановлено строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчим суддею з'ясовано всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, зазначено, що критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними. Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (рішення Європейського суду з прав людини у справах Рисовський проти України від 20.10.2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04) , Кривенький проти України від 16.02.2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07).
Матеріали клопотання містять відомості щодо набуття вказаного автомобіля ОСОБА_5 , про те, що вищевказане майно було визнане речовим доказом і може бути предметом дослідження експертизи, тому слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання частково та накладення арешту на автомобіль AUDI Q7 днз НОМЕР_1 , шляхом заборони його відчуження та користування ОСОБА_5 та/або іншими особами.
Разом з тим з метою дотримання справедливого балансу щодо втручання в право власності суд вважає необхідним передати автомобіль AUDI Q7 днз НОМЕР_1 на відповідальне зберігання ОСОБА_5 до ухвалення вироку по кримінальному провадженню або до закриття кримінального провадження, попередивши його про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 388 КК України.
Керуючись ст.ст. 117, 167, 170, 172-173, 309, 395 КПК України,
Клопотання дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021255380000024 - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль AUDI Q-7 д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 2006 року випуску, номер кузова - НОМЕР_4 , шляхом заборони його відчуження та користування ОСОБА_5 та/або іншими особами.
Автомобіль AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_1 передати на зберігання ОСОБА_5 , попередивши його про відповідальність за збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1